Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3) Ортопедична стом..doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
18 Мб
Скачать
☆
  1. півколо

  2. трапеція

  3. Трикутник

  4. *верхнього – напівеліпс, нижнього| – парабола

  5. кола

Ортогнатичний прикус постійних зубів характеризує наступна|така| ознака

  1. кожен зуб має по одному антагоністові

  2. зімкнення|стулювати| по 2 класу Енгля

  3. *кожен верхній зуб в центральній оклюзії вступає в контакт з|із| однойменним нижнім| і позаду стоячим.

  4. зімкнення|стулювати| по 3 класу Енгля

  5. зімкнення|стулювати| по4 класу Енгля

Додатковими методами обстеження хворих з|із| декомпенсованою формою патологічної стертості | твердих тканин зубів є

  1. клінічний аналіз крові

  2. алергологічні проби

  3. Біохімічний аналіз крові

  4. *рентгенологічне дослідження зубів щелеп і ВНЧС

  5. реопородонтографія

Жувальні коефіцієнти, запропоновані Н.І. Агаповим, отримані на підставі аналізу

  1. атрофії кісткової тканини і рухливості зуба

  2. рухливості зуба і його місця розташування

  3. *площі поверхні кореня зуба

  4. будови|споруди| зуба і атрофії кісткової тканини

  5. рентгенологічного дослідження зубів щелеп і ВНЧС

І.М. Оксман запропонував на додаток до методу визначення жувальної ефективності по Н.І.Агапову враховувати

  1. *рухливість зуба

  2. зміну кольору|цвіту| зуба

  3. дефект коронки зуба

  4. атрофію кісткової тканини щелепи

  5. зміну кольору оральної сторони |цвіту| зуба

Гнатодинамометром вимірюють|виміряють|

  1. абсолютну силу жувальних м'язів

  2. *витривалість пародонту до навантаження

  3. жувальну ефективність

  4. рухливість зуба

  5. зміну кольору|цвіту| зуба

У жувальних пробах С.Е. Гельмана, С.І. Рубінова як тест-систему використовують

  1. жувальну гумку

  2. сухар

  3. драже

  4. *ядро креха|

  5. зерно кави

Жувальна проба С.Е. Гельмана показує

  1. міру подрібнення 5 г горіха після|потім| 50 жувальних рухів

  2. час, необхідний для здійснення 50 жувальних рухів

  3. *міру подрібнення 5 г мигдаля після|потім| жування протягом 50с|із|

  4. міру подрібнення 0,8 г горіха після|потім| пережовування до появи ковтального рефлексу

  5. час розжовування їжі

Основні параметри функціональної цінності зуба

  1. запалення ясен і колір|цвіт| зуба

  2. колір|цвіт| і розмір зуба

  3. *атрофія кісті|кістки| і рухливість зуба

  4. рухливість зуба і зубні відкладення

  5. зубні відкладення і запалення ясен

У одонтопародонтограмі| В.Ю. Курляндського витривалість пародонту до навантаження позначається

  1. у відсотках (%)

  2. у кілограмах (кг)

  3. *у коефіцієнтах

  4. у грамах на квадратний міліметр (г/мм)

  5. у сантиметрах

За ступінь атрофії лунки зуба береться розмір, отриманий|одержувати| при зондуванні зубоясенної кишені

  1. з медіального боку

  2. з дистального боку

  3. *з вестибулярного боку

  4. з орального боку

  5. у місці найбільшої атрофії

Коефіцієнти витривалості пародонту зубів, запропоновані В.Ю. Курляндським, отримані|одержувати| на підставі даних досліджень

  1. *гнатодинамометрії

  2. анатомічних особливостей будови|споруди| зубів

  3. рухливості зубів

  4. жувальних проб

  5. реопародонтографії

Сумарна витривалість пародонту зубів нижньої щелепи в нормі по В.Ю. Курляндському рівна

  1. 7,0

  2. 11,5

  3. *30,0

  4. 30,5

  5. 20

Наступні обстеження дозволяють використовувати результати телерентгенографії

  1. вимірювання на діагностичних моделях

  2. електроміографія

  3. *параметри ортогнатического| прикусу

  4. рентгенографія окремих зубів

  5. электроміомастікаціографія|

Найбільш важливим|поважним| при аналізі телерентгенограми є

  1. аналіз співвідношення зубних рядів|низок| нижньої і верхньої щелепи

  2. *аналіз гнатичної частини|частки| лицевого скелета (гнатометрія|)

  3. аналіз стану кісткової тканини щелеп

  4. аналіз стану твердих тканин зубів

  5. всі відповіді вірні

Дійсна прогенія| – це

  1. медіальний зсув|зміщення| нижньої щелепи

  2. недорозвинення верхньої щелепи при нормальній нижній

  3. *надмірний розвиток нижньої щелепи

  4. ви мушений|примушувати| прикус

  5. сплощення фронтальної ділянки верхньої щелепи

Основною метою|ціллю| зубощелепного| протезування дітей є

  1. нормалізація жування

  2. нормалізація ковтання

  3. нормалізація мови|промови|

  4. нормалізація положення|становища| нижньої щелепи

  5. *профілактика

У пацієнтів з|із| глибоким прикусом

  1. стоматологічний статус залишається без змін

  2. зростає міра|ступінь| активності каріозного процесу

  3. спостерігається поєднання активності карієсу і погіршення гігієнічного стану порожнини рота

  4. 8зростає міра|ступінь| активності каріозного процесу, збільшується число захворювань краєвого|крайового| пародонту і погіршується гігієнічний стан порожнини рота

E. погіршується гігієнічний стан порожнини рота

Глибокий прикус відноситься до аномалій

  1. трансверзальних

  2. сагітальних

  3. *вертикальних

  4. поєднаних

  5. не є аномалією прикусу

Попередній діагноз глибокого прикусу встановлюється

  1. по аномалії розташування зубів у вестибуло-оральном| напрямі|направленні|

  2. по аномалії розташування зубів в сагиттальном| напрямі|направленні|

  3. *по аномалії зімкнення|стулювати| зубів у вертикальному напрямі|направленні|

  4. по краєвому|крайовому| зімкненню|стулювати| передніх зубів по відсутності зімкнення|стулювати|

  5. правильної відповіді немає

Нормальною вважається|лічить| глибина різцевого перекриття

  1. на 0-0.5 мм

  2. *на 1.0-2.0 мм

  3. на 2.0-3.0 мм

  4. на 4.0-5.0 мм

  5. на 5.0 мм і більш

Глибина різцевого перекриття вважається|лічить| нормальною

  1. *на 1/3 нижнього різця

  2. на 1/2 нижнього різця

  3. на 2/3 нижнього різця

  4. на величину коронки різця при краєвому|крайовому| зімкненні|стулювати|

  5. на 2/4 нижнього різця

Глибину присінку порожнини рота вимірюють|виміряють|

  1. від ріжучого краю різців до перехідної складки

  2. від вершини міжзубних сосочків до перехідної складки

  3. *від ясенного краю різців до перехідної складки

  4. від екватора різців до перехідної складки будь-яким способом

  5. не вимірюють

Під час проведення панорамної рентгенографії плівка розташована|схильна|

  1. в порожнині рота непорушно|нерухомо|

  2. *поза|зовні| порожниною рота непорушно|нерухомо|

  3. поза|зовні| порожниною рота рухливо|жвавий|

  4. будь-яким чином

  5. в порожнині рота рухливо|жвавий|

Під час ортопантомографії | щелеп плівка розташована|схильна|

  1. у порожнині рота непорушно|нерухомо|

  2. у порожнині рота рухливо|жвавий|

  3. поза|зовні| порожниною рота непорушно|нерухомо|

  4. *поза|зовні| порожниною рота рухливо|жвавий|

  5. будь-яким чином

При телерентгенографії голови рентгенівська трубка|люлька| розташована|схильна| від досліджуваного об'єкту на відстані

  1. 50 см

  2. 1 м

  3. *1.5 м

  4. 2-3 м

  5. 4-5 м

Функціональні порушення щелепно-лицьовий області досліджують

  1. близькофокусною внутрішньоротовою рентгенографією

  2. ортопантомографією | щелеп

  3. панорамною рентгенографією

  4. телерентгенографією

  5. *рентгенокінематографією

Вигляд|вид| прикусу визначає

  1. співвідношення окремих зубів

  2. співвідношення зубних рядів|низок| в стані фізіологічного спокою

  3. зімкнення|стулювати| зубних рядів|низок| в стані центральної оклюзії

  4. *зімкнення|стулювати| зубних рядів|низок| в стані звичної оклюзії

  5. зімкнення|стулювати| зубних рядів|низок| в положенні|становищі| передньої оклюзії

Основним завданням|задачею| лікування аномалій прикусу є

  1. створення|створіння| ріжучо-горбкового контакту у фронтальному відділі

  2. *виправлення порушень оклюзії

  3. усунення причин травми слиз слизової оболонки твердого піднебіння|неба|

  4. усунення функціонального перевантаження пародонту зубів

  5. всі відповіді вірні

Дезокклюзія зубів характеризується

    1. порушенням контактів передніх зубів

    2. порушенням контактів бічних|бокових| зубів

    3. *відсутністю контактів більшості зубів з|із| появою вертикальної щілини

    4. відсутністю контактів більшості зубів з|із| появою сагітальної щілини

    5. порушенням контактів передніх зубів та бічних|бокових| зубів

Глибокий прикус характеризується

    1. порушенням контактів передніх зубів

    2. порушенням контактів бічних|бокових| зубів

    3. порушенням контактів більшості зубів з|із| появою вертикальної щілини

    4. *відсутністю контактів між передніми зубами з|із| наявністю сагітальної щілини

    5. порушенням контактів передніх зубів та бічних|бокових| зубів

Диференціальна відзнака|відмінність| між різними різновидами глибокого прикусу з функціональної точки зору полягає в тому, що

    1. *глибоке різцеве перекриття є станом фізіологічним

    2. глибоке різцеве перекриття є станом патологічним

    3. глибокий знижуючий прикус є станом патологічним

    4. глибокий знижуючий прикус є станом фізіологічним

    5. глибокий травмуючий прикус є станом фізіологічним

Прямий прикус характеризується

    1. порушенням контактів бічних|бокових| зубів

    2. порушенням контактів передніх зубів

    3. порушенням контактів всіх зубів

    4. *укороченням овалу верхньої зубної дуги

    5. укороченням овалу нижньої зубної дуги

Гнатичний різновид аномалій прикусу характеризує

    1. співвідношення зубних дуг

    2. топографію альвеолярних дуг

    3. *топографію і розміри щелепних кісток

    4. топографію інших лицевих кісток

    5. розмір і положення|становище| зубів

Остаточний діагноз встановлюється

    1. на підставі клінічних даних

    2. *після|потім| аналізу даних клінічних і лабораторних досліджень

    3. на підставі симптоматичного діагнозу з|із| додатковою характеристикою функціональних і естетичних порушень

    4. на підставі симптоматичного, топографічного, морфологічного діагнозів

    5. на підставі симптоматичного, топіко-морфометричного|, етіопатогенетичного| діагнозів з|із| характеристикою функціональних і естетичних порушень

При ортогнатичному прикусі під час зміщення нижньої щелепи

вбік, однойменний горбковий контакт спостерігається на стороні

  1. *робочій

  2. що балансує

  3. робочію і балансуючій

  4. контакту не спостерігається

  5. всі відповіді вірні

Ортопантограми щелеп роблять

    1. *для визначення кількості і розташування зубів

    2. для вивчення будови|споруди| лицевого відділу черепа

    3. для прогнозу росту щелеп

    4. для вивчення динаміки росту щелеп

    5. для визначення показів до видалення|віддалення| зубів

На прямих ТРГ голови можливо виявити

    1. кількість і положення|становище| зубів

    2. *форму і розміри лицевого відділу черепа

    3. покази до видалення|віддалення| окремих зубів перед ортодонтичним лікуванням

    4. динаміку росту щелеп

    5. відхилення в розвитку шийного відділу хребта

Завдання|задачі| профілактики зубощелепних| аномалій включають

  1. усунення шкідливих звичок

  2. корекцію м'яких тканин

  3. видалення|віддалення| окремих зубів

  4. пришліфовування горбів окремих зубів

  5. *створення|створіння| оптимальних умов для розвитку зубощелепної системи

Томографію скронево-нижньощелепних суглобів роблять|чинять| з метою вивчити

  1. можливості|спроможності| росту щелеп

  2. *форму і розмір суглобових голівок|головок|

  3. характер руху суглобів

  4. розміри суглобової щілини

  5. форму і розмір суглобового диска

"Ключ|джерело| оклюзії" визначається

  1. завжди співвідношенням шостих зубів

  2. завжди співвідношенням п'ятих тимчасових зубів

  3. завжди співвідношенням іклів

  4. *часто співвідношенням п'ятих тимчасових зубів

  5. інколи|іноді| співвідношенням шостих зубів

Важкість клінічної картини аномалії прикусу особливо посилює

  1. травматична оклюзія

  2. підвищена стертість зубів

  3. захворювання пародонту

  4. дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба

  5. *деформація оклюзійної|оклюзивної| поверхні

Основним завданням|задачею| лікування хворих з глибоким прикусом є

  1. усунення функціонального перевантаження пародонту зубів

  2. *виправлення порушень оклюзії, функції скронево-нижньощелепного | суглоба і жувальних м'язів

  3. створення|створіння| ріжучо-горбкового| контакту між передніми зубами

  4. відновлення безперервності зубного ряду|низки|

  5. поліпшення|покращання| зовнішнього вигляду хворого

Основним завданням|задачею| перебудови міотатичного рефлексу по І.С. Рубінову є

  1. самостійне ортодонтичне лікування

  2. *функціональна перебудова нервово-рефлекторних зв'язків з|із| подальшим|наступним| раціональним протезуванням

  3. морфологічна перебудова зубощелепної системи

  4. запобігання рецидиву аномалії

  5. морфологічна перебудова у скронево-нижньощелепному суглобі

Вигляд|вид| прикусу можна визначити по співвідношенню

  1. перших постійних моляров|

  2. шостих зубів і ікол

  3. шостих сегментних зубних дуг

  4. *зубних рядів|низок| в трьох взаємно перпендикулярних напрямах|направленнях|

  5. передніх зубів

Найбільш важким|тяжким| ускладненням при неправильному лікуванні глибокого прикусу може бути

  1. порушення мови|промови|

  2. відчуття|почуття| дискомфорту

  3. *дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба

  4. збільшення атрофії альвеолярних відростків|паростків|

  5. пошкодження|ушкодження| пародонту зубів, що залишилися

Орбітальна площина |площина| в нормі проходить|минає| через

  1. бічні|бокові| різці

  2. *ікла

  3. перші премоляри

D.другі премоляри

E. перші моляри|

Центральна оклюзія визначається ознаками

  1. лицевим|и, ковтальними, зубними

  2. *зубними, суглобовими, м’язевим|и, лицевим|и

  3. язичними, м’язевим|и, суглобовими

  4. зубними, ковтальними, лицевим|и

  5. лицевим|и

Зімкнення|стулювати| зубних рядів|низок|, що характеризується множинним|численним| фісурно-горбковим | контактом, положенням|становищем| суглобових голівок|головок| нижньої щелепи в|біля| основі |заснування| ската|схилу| суглобового горбка|горбика|, рівномірною напругою|напруженням| м'язів, що піднімають|підіймають| нижню щелепу, є оклюзією

  1. передньою

  2. *центральною

  3. бічною|боковою| лівою

  4. бічною|боковою| правою

  5. задньою

По класифікації порожнин коронок зубів за Г. Блеком до першого класу відносяться

  1. *порожнини, розташовані в природних фісурах| жувальних зубів

  2. порожнини на проксимальних| поверхнях молярів| і премолярів|

  3. порожнини на проксимальних| поверхнях передніх зубів

  4. порожнини на проксимальних| поверхнях і кутах|кутках| передніх зубів

  5. порожнини в пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

До другого класу по класифікації порожнин коронок зубів за Г. Блеком відносяться порожнини

  1. розташовані на оральній, жувальній і 2/3 вестибулярних поверхнях молярів| і премолярів|, а також оральній стороні передніх зубів

  2. *на контактних поверхнях молярів| і премолярів|

  3. на контактних поверхнях передніх зубів

  4. на контактних поверхнях і кутах|кутках| передніх зубів

  5. в пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

До третього класу по класифікації порожнин коронок зубів за Г. Блеком відносяться порожнини

  1. розташовані на оральній, жувальній і 2/3 вестибулярних поверхнях молярів| і премолярів|, а також оральній стороні передніх зубів

  2. *на контактних поверхнях молярів| і премолярів |

  3. на контактних поверхнях передніх зубів

  4. на контактних поверхнях і кутах|кутках| передніх зубів

  5. у пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

До четвертого класу по класифікації порожнин коронок зубів по Г. Блеку відносяться порожнини

  1. розташовані на оральній, жувальній, 2/3 вестибулярних поверхнях молярів| і премолярів |, а також оральній стороні передніх зубів

  2. на жувальних поверхнях молярів| і премолярів |

  3. на контактних поверхнях передніх зубів

  4. *на контактних поверхнях і кутах|кутках| передніх зубів

  5. у пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

До п'ятого класу по класифікації порожнин коронок зубів за Блеком відносяться порожнин

  1. розташовані на жувальних поверхнях молярів| і премолярів |, а також оральній стороні передніх зубів

  2. на контактних поверхнях молярів| і премолярів |

  3. на контактних поверхнях передніх зубів

  4. на контактних поверхнях і кутах|кутках| передніх зубів

  5. *всі порожнини в пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

Зубоальвеолярне подовження|видовження| частіше спостерігається

  1. *на верхній щелепі

  2. на нижній щелепі

  3. на обох щелепах однаково

  4. переважно у фронтальній групі зубів

  5. переважно в групі бічних|бокових| зубів

Метод дослідження пульсових коливань кровонаповнення судин|посудин| пародонту, заснований на графічній реєстрації, змін повного|цілковитого| електричного опору тканин пародонту, називається

  1. ортопантографією

  2. *реопарадонтографією

  3. електроміографією

  4. фотоплетизмографією

  5. гнатодинамометрією

Двосторонній|двобічний| дистально не обмежений (кінцевий|скінченний|) дефект зубного ряду|низки|, по класифікації Кенеді, відноситься до класу

  1. *першого

  2. другого

  3. третього

  4. четвертого

  5. п’ятого

Однобічний|односторонній| дистально не обмежений (кінцевий|скінченний|) дефект зубного ряду|низки|, по класифікації Кенеді, відноситься до класу

  1. першого

  2. *другого

  3. третього

  4. четвертого

  5. п’ятого

Дефект зубного ряду|низки| в області передніх зубів, по класифікації Кенеді, відноситься до класу

  1. першого

  2. другого

  3. третього

  4. *четвертого

  5. п’ятого

Больова чутливість слизистої оболонки протезного ложа визначається

  1. гнатодинамометром

  2. *естезіометром

  3. електронно-вакуумним апаратом|

  4. електроодонтометром

  5. фонендоскопом

Топографія слизової оболонки периферичної фіброзної зони податливості (по Люнду)

  1. серединна частина|частка| твердого піднебіння|неба|

  2. *альвеолярний відросток|паросток|

  3. дистальна третина твердого піднебіння|неба|

  4. перехідна складка

  5. область піднебінних складок

Топографія слизової оболонки центральної фіброзної зони податливості (по Люнду)

  1. *серединна частина|частка| твердого піднебіння|неба|

  2. альвеолярний відросток|паросток|

  3. дистальна третина твердого піднебіння|неба|

  4. перехідна складка

  5. область піднебінних складок

Топографія жирової зони податливості слизової оболонки

(по Люнду)

  1. серединна частина|частка| твердого піднебіння|неба|

  2. альвеолярний відросток|паросток|

  3. дистальна третина твердого піднебіння|неба|

  4. перехідна складка

  5. *область піднебінних складок

Топографія залізистої зони податливості слизової оболонки

(по Люнду)

  1. серединна частина|частка| твердого піднебіння|неба|

  2. альвеолярний відросток|паросток|

  3. *дистальна третина твердого піднебіння|неба|

  4. перехідна складка

  5. область піднебінних складок

Поріг |ступінь| больової чутливості слизистої оболонки на верхній щелепі в нормі

  1. 10 – 20 в г/мм

  2. 20 – 35 в г/мм

  3. *35 – 80 в г/мм

  4. 100-120 г/мм

  5. 120-140 г/мм

Поріг больової чутливості слизистої оболонки на нижній щелепі в нормі

  1. *20 – 40 в г/мм

  2. 40 – 60 в г/мм

  3. 60 – 80 в г/мм

  4. 120-140 г/мм

  5. 100-120 г/мм

В стані відносного фізіологічного спокою зубні ряди|низки| в нормі

  1. зімкнуті

  2. роз'єднані на 0,5 – 1 мм

  3. *роз'єднані на 2 – 4 мм

  4. роз'єднані на 5 – 7 мм

  5. роз'єднані на 10-11 мм

Найбільш об'єктивним методом визначення висоти нижнього|

відділу лиця |лиця| є|з'являється|

  1. анатомічний

  2. *анатомо-фізіологічний

  3. антропометричний

  4. пальцевий

  5. математичний

Класифікація Suppli запропонована

  1. для відбиткових матеріалів

  2. для функціональних відбитків

  3. *для типів слизової оболонки

  4. для форм скатів|схилів| альвеолярних гребенів

  5. для класифікації дефектів зубних рядів

У хворих з|із| повною|цілковитою| втратою зубів застосуємо наступний|такий| метод попередньої підготовки

  1. мануальна терапія

  2. *хірургічний

  3. фізіотерапевтичний

  4. ортодонтичний

  5. апаратний

Основним завданням|задачею| при підготовці хворих до повторного протезування є|з'являється|

  1. *нормалізація співвідношення щелеп і міжальвеолярної висоти

  2. профілактика артропатій|

  3. підвищення ефективності жування

  4. задоволення естетичних запитів

  5. відновлення функції мови|промови|

Для протезування найбільш сприятлива

  1. *щільна слизова оболонка

  2. тонка слизова оболонка

  3. рихла, податлива|піддатлива| слизова оболонка

  4. рухлива|жвава| слизова оболонка

  5. поєднання тонкої слизової оболонки з|із| рухливою|жвавою|

Яка форма альвеолярного відростка|паростка| найбільш сприятлива для протезування?

  1. *полога

  2. прямовисна

  3. |із| навісами

  4. |із| різко вираженими|виказувати| горбами

  5. |із| нерівномірною атрофією

Найбільш доцільною тактикою за наявності торусу середньої вираженості|виказувати| є

  1. хірургічне втручання

  2. диференціальний відтиск|відбиток|

  3. ізоляція торусу

  4. *укорочення протеза

  5. моделювання базису протеза з|із| обходом торусу

Палатографія дає інформацію

  1. про положення|становище| язика при певній формі

  2. про положення|становище| губ

  3. про взаємодію язика |язика|, губ із|із| зубами

  4. можна за допомогою палатограммы| визначити зміну цих взаємодій у зв'язку з втратою зубів і протезуванням

  5. *про стан слизової оболонки піднебіння|неба|

Третій тип беззубої верхньої щелепи по класифікації Шредера характеризується ознаками

  1. *повна|цілковита| відсутність альвеолярного відростка|паростка|, різко зменшені розміри тіла щелепи і альвеолярних горбів, плоске піднебіння|небо|

  2. середня міра|ступінь| атрофії альвеолярного відростка|паростка|, середньої глибини піднебіння|небо|, виражений|виказувати| торус

  3. високий альвеолярний відросток|паросток|, добре виражені|виказувати| альвеолярні горби, глибоке піднебіння|небо|, слабо виражений|виказувати| торус

  4. виражений|виказувати| торус

  5. слабо виражений|виказувати| торус

Кількість типів атрофії беззубої верхньої щелепи по класифікації Шредера

  1. *три

  2. чотири

  3. п’ять

  4. один

  5. шість

Третій тип беззубої нижньої щелепи по класифікації Келлера характеризується ознаками