15. Медичний гіпс необхідно зберігати за таких умов:

    1. * В сухому приміщенні, в щільно закритих мішках

    2. У будь-яких умовах

    3. У темному вологому приміщенні

    4. Умови зберігання визначає зубний технік

    5. Немає вірної відповіді

16. Через який час можна виготовляти гіпсову модель, якщо повний анатомічний відбиток, за яким вона виготовляється, знятий стомальгіном?

    1. Через 3 год

    2. Через 15 х

    3. *Відразу після зняття

    4. Не обмежено в часі

    5. Через 30 хв.

17. Під час приготування пластмасового тіста розрізняють такі стадії:

    1. Губоподібну ,ниток, що тягнуться, пісочну

    2. *Пісочну, ниток, що тягнуться; тістоподібну, Гумоподібну

    3. Еластичну, кристалічну

    4. Гумоподібну, піскоподібну, еластичну, текучу

    5. Немає вірної відповіді

18. Який віск необхідно використати для виготовлення базисів та прикусних валиків:

    1. Бюгельний

    2. *Базисний

    3. «Лавакс»

    4. «Формодент»

    5. «Фторакс»

19. Оцінка якості відбитка зубним техніком включає:

    1. Чіткість структур протезного ложа

    2. Адгезію відбиткового матеріалу до відбиткової ложки

    3. Ступінь очистки відбитка від залишків крові та мікроорганізмів

    4. Деформацію відбитка та наявність повітряних пухирців та ділянок, розмитих слиною

    5. *Всі відповіді вірні

20. Які типи моделей розрізняють:

    1. Робочі (основні)

    2. Допоміжні

    3. Музейні

    4. Комбіновані

    5. *Всі відповіді вірні

21. В стоматології твердість матеріалів порівнюють з твердістю самої твердої тканини зубів. Це:

    1. *Емаль

    2. Дентин

    3. Цемент

    4. Пульпа

    5. Кутикула

22. При якій температурі швидкість твердіння гіпсової суміші прискорюється:

    1. *30-370С

    2. 5-100С

    3. 10-150С

    4. 1-50С

    5. 20-250С

23. Гіпс використовується для :

    1. Отримання моделей

    2. Моделювання штампів для виготовлення коронок

    3. Фіксування моделей в оклюдаторах

    4. Фіксування моделей в артикуляторах

    5. *Всі відповіді вірні

24. Поверхневий шар кругового м’язу рота являється:

    1. * Продовженням м’язів, що опускають і піднімають кути рота

    2. Медіального криловидного м’язу

    3. Скроневого м’язу

    4. Двочеревцевого м’язу

    5. Латерального криловидного м’язу

25. Глибокий шар кругового м’язу рота являється:

    1. *Продовженням щічного м’язу

    2. Медіального криловидного м’язу

    3. Двочеревцевого м’язу

    4. М’язів, що опускають і піднімають кути рота

    5. Латерального криловидного м’язу

26. Де розміщуються поперечні складки на твердому піднебінні:

    1. * В передній третині твердого піднебіння

    2. Задній третині твердого піднебіння

    3. На перехресті сагітального піднебіння шва і лінії А

    4. На лінії А

    5. На м’якому піднебінні

27. Де знаходиться вібруюча зона на верхній щелепі?

    1. *На м’якому піднебінні

    2. На твердому піднебінні

    3. На межі м’якого і твердого піднебіння

    4. В під’язиковому просторі

    5. На лінії А

28. Скільки форм ската м’якого піднебіння розрізняють:

    1. *3

    2. 2

    3. 4

    4. 5

    5. 1

29. Вібруюча зона – це ділянка слизової оболонки, яка виявляється при:

    1. *Вимові звука «а»

    2. Відкриванні рота

    3. Вимові звука «у»

    4. Співі

    5. Посмішці

30. Передній відділ під’язикового простору розміщується:

    1. * Між язиком і язиковою поверхнею передню ділянки альвеолярного відростка

    2. В ретроальвеолярній ділянці

    3. В ділянці молярів

    4. В ділянці премолярів

    5. В позаду альвеолярній ділянці

31. Класифікація відбитків (1985р.) розроблена:

    1. *Гавриловим

    2. Бетельманом

    3. Брахманом

    4. Оксманом

    5. Курляндським

32. У клініку ортопедичної стоматології звернувся пацієнт 65 р. зі скаргами на повну втрату зубів на верхній щелепі. Оглянувши ротову порожнину лікар прийняв рішення виготовити індивідуальну ложку безпосередньо в ротовій порожнині з базисного воску. За яким методом виготовлена індивідуальна ложка?

    1. Варна

    2. ДонМІ

    3. *Брахмана

    4. ММСІ

    5. Курляндського

33. На скільки відділів поділяється під’язиковий простір?

    1. *3

    2. 2

    3. 4

    4. 5

    5. 6

34. На які відділи поділяється під’язиковий простір:

    1. * Передній, боковий задній

    2. Передній, боковий

    3. Внутрішній, зовнішній

    4. Зовнішній, середній

    5. Передній, задній

35. Піднебінні ямки знаходиться на :

    1. *Лінії, що з’єднує точки біля основи альвеолярних горбів верхньої щелепи

    2. В передній третині піднебіння

    3. В проекції поперечних складок твердого піднебіння

    4. Біля різцевого сосочка

    5. В проекції торуса

36. Які форми ската м’якого піднебіння розрізняють

    1. * Крутий, пологий, середній

    2. Навісний

    3. Відвісний

    4. Крутий, середній

    5. Пологий

37. Скільки зон податливості слизової оболонки твердого піднебіння виділяє Люнд:

    1. 1

    2. 2

    3. 3

    4. *4

    5. 5

38. Які зони податливості слизової оболонки на твердому піднебінні виділив Люнд:

    1. Зона сагітального шва

    2. Альвеолярний відросток

    3. Ділянка твердого піднебіння в ділянці піднебінних складок

    4. Задня третина твердого піднебіння

    5. *Всі відповіді вірні

39. Яка зона за Люндом розміщена в ділянці сагітального шва:

    1. *Медіанна фіброзна

    2. Периферична фіброзна

    3. Залозиста

    4. Жирова

    5. Слизова

40. Яка зона за Люндом розміщена в задній третині твердого піднебіння:

    1. * Залозиста

    2. Медіанна фіброзна

    3. Периферична фіброзна

    4. Слизова

    5. Жирова

41. Якими авторами була розроблена самотвердіюча пластмаса «Карбопласт» для виготовлення індивідуальних ложок?

    1. *Тернером, Мацом.

    2. Брахманом.

    3. Варесом.

    4. Бродським.

    5. Рофе.

42. Ким була запропонована методика одномоментного виготовлення індивідуальних ложок?

    1. * Брахманом 1936.

    2. Варесом 1945.

    3. Тернером 1970.

    4. Мацом 1971.

    5. Бродським 1955.

43. Скільки є методів виготовлення індивідуальних ложок і ложок базисів?

    1. *2.

    2. 1.

    3. 3.

    4. 4.

    5. 5.

44. До якої групи відбитків за Гавриловим (1985) відносяться анатомічні відбитки?

    1. *І.

    2. ІІ.

    3. ІІІ.

    4. IV.

    5. V.

45. До якої групи відносять анатомічні відбитки?

    1. *Попередні (орієнтовані).

    2. Кінцеві.

    3. Функціональні.

    4. Отримані за допомогою пасивних рухів.

    5. Отримані за допомогою жувальних рухів.

46. Анатомічний відбиток – це відбиток:

    1. * Знятий без врахування положення рухомих м’яких тканин протезного ложа під час їх функції

    2. З врахуванням рухів м’яких тканин під час їх функції

    3. Отриманий під довільним тиском

    4. Отриманий під дозованим тиском

    5. Отриманий під жувальним тиском

47. Твердіння гіпсу прискорюють:

    1. Хлориди і сульфати калію і натрію, дрібно дисперсність порошку, t0 понад 500 С, швидке замішування.

    2. * Сульфати і хлориди калію і натрію, дрібно дисперсність порошку, t0 понад 370 С, рівномірне замішування.

    3. Великодисперсніть порошку, хлоридNa, t0 понад 500 С, повільне замішування.

    4. Сульфат калію, дрібнодисперсність порошку, t0 до 180 С, швидке замішування.

    5. Хлорид калію, дрібнодисперсність порошку, t0 до 400 С, повільне замішування.

48. До якої групи відбиткових матеріалів відносять гіпс?

    1. Термопластичних

    2. Термостійких

    3. Еластичних

    4. *Твердокристалічних

    5. Твердих

49. Основне застосування самотвердіючих пластмас:

    1. Лагодження і перебазування протезів виготовлення базисів знімних протезів, штучних зубів

    2. Перебування і лагодження протезів, виготовлення щелепно-лицевих і бюгельних протезів

    3. * Лагодження і перебазування протезів, виготовлення індивідуальних відбиткових ложок і ортопедичних апаратів

    4. Виготовлення щелепно-лицевих протезів базисів знімних протезів, ортопедичних апаратів

    5. Виготовлення індивідуальних відбиткових ложок, ортопедичних апаратів

50. Недоліки самотвердіючих пластмас:

    1. Тривалість полімеризації

    2. * Високий вміст залишкового мономера

    3. Нерівномірність полімеризації

    4. Утворення раковин і пор

    5. Зміна кольору

51. Для зміцнення гіпсових моделей застосовують:

    1. * 2-4 % розчин бури, 4 % розчин калієво-натрієвого тартрату з 0,2-0,4 % розчинний парафін, кип’ятіння у 20-30% розчином бури, занурення моделі в розтоплений парафін, кип’ятіння у 20-30 5 розчині бури

    2. 45 розчин калієво-натрієвого тартрату, 3% розчин натрію хлориду, занурення моделі в киплячий парафін, кип’ятіння у 20-30% розчині бури

    3. 10% розчин бури, просочення моделі рідким парафіном, кип’ятіння в насиченому розчині бури, 3% розчин калію сульфату

    4. Занурення моделі в насичений розчин калію хлориду, кип’ятіння в розтопленому парафіні, 2-04% розчин бури для замішування

    5. 14% розчин калієво-натрієвого тартрату з 2% розчином бури, кип’ятіння у 20-30% розчині калію нітрату, кип’ятіння у розтопленому бджолиному воску

52. Матеріали, які застосовують для виготовлення моделей:

    1. Гіпс, кварцовий пісок, легкоплавкий сплав, пластмаса, амальгама

    2. Гіпс, алюміній, цинк, пісок

    3. Супергіпс, пемза, мелот-метал, цинк, пісок

    4. * Гіпс, супергіпс, пластмаса, легкоплавкий метал, цемент, амальгама

    5. Алюміній, супергіпс, гіпс, мелот-метал, амальгама

53. Модель – це :

    1. Часткове негативне відображення рельєфу протезного ложа

    2. *Позитивне відображення рельєфу протезного ложа і прилеглих тканин

    3. Повне відображення зубів, розміщених поряд з дефектом зубного ряду

    4. Позитивне відображення рельєфу тканин, прилеглих до протезного ложа

    5. Негативне відображення рельєфу протезного ложа

54. В якому році М.М. Тернер, Л.Н. Мац і інші розробили самотвердіючу пластмасу «Карбопласт»?

    1. * 1970.

    2. 1971.

    3. 1972.

    4. 1963.

    5. 1968.

55. До якої групи відбиткових матеріалів відносять віск:

    1. * Термопластичні

    2. Твердокристалічні

    3. Альгінатні

    4. Силіконові

    5. Цинкоксидевгенольні

56. З якою метою застосовують « Ортокор» :

    1. *Для оформлення країв індивідуальних ложок і країв протеза при їх корекції з використанням функціональних проб

    2. Для отримання компресійних функціональних відбитків

    3. Для отримання відбитка при протезуванні вкладками

    4. Для отримання відбитка при протезуванні напівкоронками

    5. Для отримання діагностичної моделі

1. Який метод фіксації не входить в класифікацію фіксації повних знімних протезів по Б.К. Баянову?

1. Механічний.

2. Біомеханічний.

3. Фізичний.

4. * Фізіологічний.

5. Біофізичний.

2. Скільки методів фіксації повних зубних протезів виділив в своїй класифікації Б.К. Баянов?

1. 3.

2. * 4.

3. 5.

4. 6.

5. 7.

3. Механічний метод фіксації повного протезу за допомогою пластинкових золотих пружин розробив:

1. Бетельман.

2. Оксман.

3. Боянов.

4. * Фошар.

5. Дойніков.

4. Для покращення механічної фіксації, з метою збільшення маси протезу на нижню щелепу в базис вміщував Вольфрам:

1. * Вайн.

2. Фошар.

3. Оксман.

4. Гаврилов.

5. Боянов.

5. Біомеханічний метод фіксації полягає у використанні:

1. * Анатомічних утворень на щелепах.

2. Розрідженого простору.

3. Магнітів.

4. Різниці атмосферного тиску.

5. Фіксуючих паст.

6. Найпрактичнішу класифікацію методів фіксації повних протезів розробив:

1. Фошар.

2. Першин.

3. * Боянов.

4. Сидоренко.

5. Оксман.

7. Механічний метод фіксації запропонований Фошаром полягає у:

1. Збільшенні маси нижнього протеза.

2. Використанні магнітів.

3. Використанні пелотів.

4. Використанні різниці атмосферного тиску.

5. * Використанні пластинкових золотих пружин.

8. Біомеханічний метод фіксації запропонований Кемені полягає у використанні:

1. * Пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією.

2. Магнітів, що розміщуються під яснами.

3. Фіксуючих паст.

4. Різниць атмосферного тиску.

5. Пластинкових золотих пружин на нижньому протезі.

9. Використання пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією при біомеханічному методі фіксації запропонував:

1. Паршин.

2. Зельбах.

3. * Кемені.

4. Боянов.

5. Паршин.

10. До якого методу фіксації відносять використання наясенних кламерів?

1. Механічного.

2. * Біомеханічного.

3. Фізичного.

4. Біофізичного.

5. Фізіологічного.

11. Фізичний метод фіксації полягає у використанні:

1. Збільшенні маси нижнього протезу.

2. * Різниці атмосферного тиску на окремій ділянці.

3. Пластинкових золотих пружин.

4. Пелотів під внутрішню косу лінію.

5. Наясенних кламерів.

12. Від дії якого методу фіксації слизова оболонка гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації:

1. Механічного.

2. Біомеханічного.

3. Анатомічного.

4. * Фізичного.

5. Біофізичного.

13. Яке ускладнення може виникнути при створенні камери від’ємного тиску (фізичний метод фіксації):

1. * Слизова гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації, перфорація твердого піднебіння.

2. Атрофія слизової оболонки, що може бути причиною виразок.

3. Алергічний стоматит.

4. Гальваноз.

5. Ксеростомія.

14. До якого методу фіксації відносять використання магнітів:

1. Механічного.

2. Біомеханічного.

3. Анатомічного.

4. * Фізичного.

5. Біофізичного.

15. Біофізичний метод фіксації протеза грунтується на:

1. Фізичних законах.

2. Анатомічних особливостях меж протезного ложа.

3. * Фізичних законах та анатомічних особливостях меж протезного ложа.

4. Використанні механічних ретенційних пристосувань.

5. Використанні імплантатів.

16. Ділянки слизової оболонки, які беруть участь у створенні крайового клапана називають:

1. Нейтральною зоною.

2. * Клапанною зоною.

3. Протезне ложе.

4. Протезне поле.

5. Протезна крайова зона.

17. Стійкість повного знімного протеза на тканинах протезного ложа у стані спокою називають:

1. Стабілізацією.

2. Фізіологічним спокоєм.

3. Оклюзією.

4. * Фіксацією.

5. Рівновагою.

18. Фіксацією протеза називають:

1. * Стійкість протеза на тканинах протезного ложа у стані спокою.

2. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.

3. Стійкість протеза під час жувальних рухів.

4. Стійкість протеза під час ковтання.

5. Стійкість протеза під час розмови.

19. Стійкість протеза під час нежувальних рухів називають:

1. Фіксацією.

2. * Стабілізацією.

3. Фізіологічним спокоєм.

4. Рівновагою.

5. Оклюзією.

20. Стабілізацією протеза називають:

1. Стійкість протеза у стані спокою.

2. * Стійкість протеза під час нежувальних рухів.

3. Стійкість протеза під час жувальних рухів.

4. Стійкість протеза біофізичним методом фіксації.

5. Стійкість протеза при збільшенні маси нижнього протеза.

21. Стійкість протеза під час жувальних рухів називають:

1. Фіксацією.

2. Стабілізацією.

3. * Рівновагою.

4. Оклюзією.

5. Фізіологічним жуванням.

22. Рівновагою протеза називають:

1. Стійкість протеза під час нежувальних рухів.

2. * Стійкість протеза під час жувальних рухів.

3. Стійкість протеза в стані спокою.

4. Стійкість протеза при боковій та прямій оклюзії.

5. Стійкість протеза при біомеханічному методі фіксації.

23. Родоначальником використання функціональних відбитків вважається:

1. Гаврилов.

2. Кенеді.

3. Фошар.

4. Оксман.

5. * Шротт.

24. Відбиток, який відображає стан тканин протезного ложа під час роботи називають:

1. Анатомічним.

2. Діагностичним.

3. Оклюзійним.

4. * Функціональним.

5. Подвійним.

25. З якого матеріалу прямим методом за методикою ЦІТО виготовляють індивідуальну ложку:

1. Стенесу.

2. Парафіну.

3. Самотвердіючої пластмаси.

4. Фотополімерезуючої пластмаси.

5. * Воску.

26. Поняття визначення ЦІТО:

1. Центр імплантології та ортопедії.

2. * Центральний інститут травматології та ортопедії

3. Центр імплантології, травматології.

4. Центральний інститут травми та оклюзії.

5. Грузинський вчений-ортопед.

27. Метод оформлення функціонального краю ложки пасивними рухами полягає у:

1. * Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.

2. Пацієнт виконує власне функціональні рухи.

3. Проведенню функціональних проб.

4. Проведенні жувальних рухів.

5. Правильної відповіді немає.

28. Метод оформлення функціонального краю ложки за допомогою власне функціональних рухів полягає у :

1. Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.

2. *Пацієнт виконує рухи губами, щоками та щелепами.

3. Проведенні функціональних проб.

4. Оформлення ложки у стані спокою.

5. Оформлення країв під тиском.

29. Скільки проб на нижню щелепу виділив Гербст:

1. 2.

2. 3.

3. 4.

4. * 5.

5. 6.

30. Перша проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. * Широкому відкриванню рота та здійсненню акту ковтання.

2. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

3. Досяганні кінчиком язика до щоки за умов напівзакритого рота.

4. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

5. Активних рухах мімічних м’язів.

31. Друга проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. * Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. Активних рухах мімічних м’язів.

5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

32. Третя проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. * Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. Активних рухах мімічних м’язів.

5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

33. Четверта проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. Активних рухах мімічних м’язів.

5. * Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

34. П’ята проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

4. * Активних рухах мімічних м’язів.

5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

35. Скільки функціональних проб на верхню щелепу виділив Гербст:

1. 2.

2. * 3.

3. 4.

4. 5.

5. 6.

36. Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:

1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).

2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).

3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).

4. * Декомпресійний.

5. Правильної відповіді немає.

37. При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:

1. І типі.

2. ІІ типі.

3. ІІІ типі.

4. ІV типі.

5. * При всіх типах.

38. При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка декомпресійним методом.

1. І типі.

2. * ІІ типі.

3. ІІІ типі.

4. IV типі.

5. При всіх типах.

39. Якими відтискними масами можна досягти найбільшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:

1. * Маса Ванштейна, Стомапласт.

2. Гіпс, репін.

3. Дентол, сіеласт.

4. YPEEN, Oran wash.

5. Speedex, хромопан.

40. Якими відтискними масами можна досягти найменшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:

1. Маса Ванштейна, Стомапласт.

2. Дентафоль, тіодент.

3. * Дентафоль, тіодент.

4. Тіодент, stomaflex solid/

5. Стенс.

41. Окантовку країв відбитку проводять для:

1. * Подовження границь протезу.

2. Потовщення границь протезу.

3. Попередження зрушення клапанної зони на моделі під час її обробки.

4. Розширення границь протезу.

5. Правильної відповіді немає.

42. Перша проба Гербста на верхню щелепу полягає у:

1. Засмоктуванні щік.

2. * Широкому відкриванні рота.

3. Висовуванні язика.

4. Витягуванні губ в трубочку.

5. Проведення акту ковтання.

43. Друга проба Гербста на верхню щелепу полягає у:

1. Засмоктуванні щік.

2. Широкому відкриванні рота.

3. Висовуванні язика.

4. Витягуванні губ в трубочку.

5. Проведення акту ковтання.

44. Третя проба Гербста на верхню щелепу полягає у:

1. Засмоктуванні щік.

2. Широкому відкриванні рота.

3. Висовуванні язика.

4. *Витягуванні губ в трубочку.

5. Проведенні акту ковтання.

45. Які границі індивідуальної ложки щодо лінії «А»:

1. * Краї ложки перекривають лінію «А» на 1-2мм.

2. Краї ложки розміщуються по лінії «А».

3. Край ложки не доходить до лінії «А» на 1-2мм.

4. Ложка перекриває лінію «А» на 3-4мм.

5. Краї ложки не доходять до лінії «А» на 3-4мм.

46. Якою відбитковою масою можна знімати функціональні відбитки:

1. Repin.

2. Oran Wash.

3. Stomaflex crem.

4. Impregum Penta Soft.

5. *Усі відповіді вірні.

47. Які відбиткові маси на сучасному етапі не використовують для отримання функціональних відбитків:

1. Speedex та Repin.

2. Oran Wash та Stomaflex crem.

3. * Гіпс та маса Ванштейна.

4. President та Impregum Penta Soft.

5. Zeta plus та Siloflex.

48. Які границі нижньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку:

1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 3-4мм.

2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.

3. Край ложки розміщується по перехідній складці.

4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2мм.

5. Край ложки заходить на 2мм. на перехідну складку.

49. До якого методу фіксації відносять фіксацію протеза на імплантатах?

1. * Механічного.

2. Біомеханічного.

3. Анатомічного.

4. Фізичного.

5. Біофізичного.

50. При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка компресійним методом.

1. ІІ-ІІІ типі.

2. ІІ типі.

3. * ІІІ типі.

4. IV типі.

5. При всіх типах.

51. Широке відкривання рота та здійсненні акту ковтання-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. * №1

2. №3

3. №2

4. №4

5. №5

52. Проведення язиком по червоній каймі нижньої губи-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. №3

3. * №2

4. №4

5. №5

53. Досягання кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. * №3

3. №2

4. №4

5. №5

54. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа -це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. №3

3. №2

4. * №4

5. №5

55. Активні рухи мімічних м’язів-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

1. №1

2. №3

3. №2

4. №4

5. * №5

56. Широке відкривання рота-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу

1. * №1

2. №3

3. №2

4. №4

5. №5

57. Засмоктування щік-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу

1. №1

2. №3

3. * №2

4. №4

5. №5

58. Витягування губ в трубочку-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу

1. №1

2. * №3

3. №2

4. №4

5. №5

59. Які границі верхньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку

1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 4мм.

2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.

3. Край ложки розміщується по перехідній складці.

4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2-3мм.

5. Край ложки заходить на 2-3мм. на перехідну складку.

60. Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:

1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).

2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).

3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).

4. Компресійний, декомпресійний.

5. * Диференційний

61. При обстеженні порожнини рота беззубого пацієнта на нижній щелепі виявлено виражену рівномірну атрофію коміркового відростка. До якого типу атрофії за Келлером на­лежать зміни коміркового відростка:

A. І

B. * II

C. V

D. IIІ

E. IV?

62. Під час обстеження порожнини рота беззубого хворого виявлено рухомість коміркового відростка верхньої щелепи (відросток, що хитаєть­ся). Ступінь атрофії коміркового від ростка — II за Шредером. Слизова оболонка помірно піддатлива. Якому відбитку за ступенем компресії потрібно віддати перевагу:

1. Комбінованому

2. Компресійному

3. Декомпресійному

4. * Диференційованому

5. Навантажувальному

63. Пацієнту віком 80 років здійснюють припасування індивідуальної ложки на верхню щелепу. Об'єктивно: комірковий відросток різко рівномірно атрофований, горби верхньої щелепи не збереглися, торус слабко виражений. Щічно-коміркові складки та вуздечка верхньої губи прикріплюються майже на рівні верхівки коміркового гребеня, піднебінне склепіння пологе. Що слід зробити з індивідуальною ложкою для створення міцного замикального клапана:

1. Подовжити межі протеза у фронтальній ділянці

2. Подовжити зовнішні межі протеза

3. * Подовжити межі протеза за лінією "А"

4. Подовжити межі протеза в ділянці верхньощелепних горбів

5. Перекрити індивідуальною ложкою піднебінно-коміркові складки та вуздечку верхньої губи

64. Пацієнт віком 69 років скаржиться на повну втрату зубів. Після отримання функціонального відбитка лікар і зубний технік планують межі протеза на моделі. Де має проходити задня межа повного знімного пластинкового протеза:

1. Закінчуватись на лінії "А"

2. * На 2 мм перекривати лінію "А"

3. На 3—5 мм перекривати лінію "А"

4. На 2—3,5 мм перекривати лінію "А"

5. Не має перекривати лінію "А"

65. Пацієнтці віком 64 роки виготовляють повний знімний протез на верхню щелепу. Під час припасування індивідуальної ложки за методикою Гербста лікар виявив, що вона скидається під час ковтання. На якій ділянці ложки потрібно провести корекцію:

1. По всьому присінковому краю

2. У ділянці горбів верхньої щелепи

3. У ділянці щічно-коміркових складок

4. На присінковій поверхні між іклами

5. * Дистально по лінії "А"

66. Пацієнт віком 68 років скаржиться на повну відсутність зубів на нижній щелепі. Об'єктивно: значна атрофія її коміркової частини. У бічних відділах нижньої щелепи на язиковій поверхні при пальпації виявлено симетричні гострі кісткові утворення, які вкриті тонкою слизовою оболонкою. Якою має бути тактика лікаря щодо лікування цього пацієнта:

1. * Видалення (виготовлення) повного знімного протеза з двошаровим базисом

2. Виготовлення повного знімного протеза на нижню щелепу

3. Проведення рентгенографічного дослідження нижньої щелепи і подальше ортопедичне лікування

4. Резекція коміркового гребеня і виготовлення повного знімного протеза на нижню щелепу

5. Пластика коміркового гребеня і виготовлення повного знімного протеза на нижню щелепу

67. Чоловік віком 75 років звернувся до лікаря з метою протезування. Планують виготовлення повного знімного протеза на верхню щелепу. Об'єктивно: на верхній щелепі атрофія коміркового відростка II класу за Шредером, піддатливість слизової оболонки III типу за Суплі. Де має проходити межа повного знімного протеза в порожнині рота у пацієнта:

1. По активно-рухомій слизовій оболонці

2. * По пасивно-рухомій слизовій оболонці

3. По перехідній складці

4. Вище активно-рухомої слизової оболонки

5. По клапанній зоні

68. Пацієнт віком 70 років звернувся до лікаря зі скаргами на відсутність усіх зубів верхньої та нижньої щелеп. Планують виготовлення повного знімного зубного протеза для нижньої щелепи. Об'єктивно: комірковий відросток нижньої щелепи атрофований тільки у фронтальній ділянці. Визначте тип атрофії нижньої щелепи за Келлером у пацієнта:

1. III

2. II

3. І

4. * IV

5. V.

69. Пацієнту віком 65 років виготовляють повний знімний протез для нижньої щелепи. Припасування індивідуальної ложки для отримання функціонального відбитка проводять за допомогою проб Гербста. Під час ковтання слини ложка скидається. В якій ділянці потрібно вкоротити її край:

1. А. У ділянці малих кутніх зубів з язикового боку

2. Від ікла до ікла з боку присін- ка рота

3. Від ікла до ікла з язикового боку

4. Уздовж щелепно-під'язикової лінії

5. * Від місця позаду слизового горбка коміркового гребеня до щелепно-під'язикової лінії

70. Пацієнту віком 67 років виготовляють повний знімний протез на нижню щелепу. Проводять припасування індивідуальної ложки за методикою Гербста. Уточнюють межу ложки в під'язиковій ділянці, відступивши 1 см від серединної лінії. Яку пробу Гербста потрібно провести з цієї метою:

1. Ковтання

2. Коловий рух язиком по червоній облямівці верхньої губи

3. Активні рухи мімічних м'язів

4. * Почергове доторкування язиком щоки *

5. Повільне відкривання рота

71. Чоловік віком 70 років з повною відсутністю зубів на верхній щелепі звернувся до лікаря з метою протезування. Об'єктивно: комірковий відросток верхньої щелепи надмірно розвинений у фронтальній ділянці; присінковий схил грушоподібної форми. Верхньощелепні горби добре збережені, піднебінний торус не виражений, Щічно-коміркові тяжі та вуздечка верхньої губи прикріплюються високо. Яка конструкція протеза буде найраціональнішою в цьому випадку:

1. * Повний знімний протез з установленням зубів із приточуванням (на приточці)

2. Повний знімний пластинковий протез із двошаровим базисом

3. Безпіднебінний повний знімний протез

4. Повний знімний протез із зубокомірковими кламерами

5. Повний знімний протез із вкороченим зубним рядом

72. При об'єктивному обстеженні порожнини рота в пацієнта виявлено беззубу нижню щелепу, нерівномірну атрофію коміркової частини, наявність у передньому відділі рухомого тяжа слизової оболонки. Який метод отримання функціонального відбитка в цьому випадку:

1. * Диференційований відбиток

2. Декомпресійний відбиток

3. Компресійний відбиток

4. Відбиток під жувальним тиском

5. Відбиток під дозованим тиском

73. Пацієнту віком 75 років виготовляють повний знімний протез для нижньої щелепи. Об'єктивно: незначна атрофія коміркового відростка. Припасування індивідуальної ложки проводять за допомогою проб Гербста. При витягуванні губ уперед ложка скидається. В якій ділянці потрібно вкоротити край ложки:

1. Від місця позаду слизового горбка до коміркового горбка щелепно-під'язикової лінії

2. Від ікла до ікла з язикового боку

3. * Від ікла до ікла з боку присінка рота

4. Уздовж щелепно-під'язикової лінії

5. У ділянці малих кутнів зубів з язикового боку

74. Пацієнту віком 70 років із повною втратою зубів на нижній щелепі проводять припасування індивідуальної ложки, використовуючи проби Гербста. Під час повільного відкривання рота ложку піднімають у фронтальній ділянці. В якій ділянці потрібно провести корекцію ложки

1. * Між іклами з боку присінка рота

2. Позаду слизового горбка до щелепно-під'язикової лінії

3. У ділянці вуздечки язика

4. Від слизового горбка до місця, де буде розміщено другий великий кутній зуб

5. Відступивши 1 см від середин­ної лінії на під'язиковому краю

75. Під час припасування індивідуальної ложки на верхній щелепі пацієнту віком 49 років при широкому відкриванні рота відбувається її скидання. На якій ділянці потрібно вкоротити край ложки: