Файловый архив студентов. Файловый архив студентов.
1331 вуз, 5513 предмет.
/ Регистрация
FAQ Обратная связь Вопросы и предложения
Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Тернопольский государственный медицинский университет им. И.Я. Горбачевского
Предмет:
[НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Файл:
3) Ортопедична стом..doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
18 Мб
Скачать
☆
►Содержание►

  1. Траго-орбітальна лінія.

  2. * Носо-вушна лінія.

  3. Зінична лінія.

  4. Присередня лінія.

  5. Надбрівна лінія.

  1. Камперівська горизонталь на м'яких тканинах проектується на обличчі від :

  1. * Основи крила носа до середини козелка вуха.

  2. Нижнього краю очниці до середини козелка вуха.

  3. Зіниці до зіниці.

  4. Середини козелка вуха до кута нижньої щелепи.

  5. Кута рота до середини козелка вуха.

  1. Після досягнення паралельності поверхонь валика по зіничній і носо-вушній лініях, їх необхідно згладити, зробивши рівною створену протетичну площину. З цією метою доцільно використовувати апарат:

  1. * Найша

  2. Ларіна.

  3. Васильєва.

  4. Водсворта –Уайта.

  5. Герингера.

  1. Крім лінійок для оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика може бути використаний апарат:

  1. Найша.

  2. * Ларіна.

  3. Васильєва.

  4. Водсворта –Уайта.

  5. Герингера.

  1. Антропометричний спосіб визначення міжальвеолярної висоти заснований на рівності відстаней від середини зіниць до лінії стулення губ і від основи перегородки носа до нижньої частини підборіддя – це спосіб:

  1. Ларіна.

  2. Цейзінга.

  3. * Водсворта –Уайта.

  4. Герингера.

  5. Найша.

  1. Циркуль, який автоматично визначає точку золотого перетину це циркуль:

  1. Ларіна.

  2. Цейзінга.

  3. Водсворта –Уайта.

  4. * Герингера.

  5. Рауера.

  1. Який вчений знайшов ряд крапок, що ділять тіло людини за принципом золотого перетину, або золотого ділення (ділення в крайньому і середньому відношенні).

  1. Ларін.

  2. * Цейзінг.

  3. Герингер.

  4. Да Вінчі.

  5. Рауер.

  1. Поняття про відносний фізіологічний спокій нижньої щелепи і дані про анатомію тканин, що оточують ротову щілину, були покладені в основу методу визначення міжальвеолярної висоти, що отримало назву :

  1. Антропометричного.

  2. * Анатомо-функціонального.

  3. Анатомічного.

  4. Фізіологічного.

  5. Антропо-фізіологічного.

  1. Спокійний, ненапружений стан мускулатури щелепно-лицевої ділянки називають положенням:

  1. Центрального співвідношення щелеп.

  2. Центральної оклюзії.

  3. * Фізіологічного спокою.

  4. Абсолютного розслаблення.

  5. Відносного розслаблення.

  1. Спокійний, ненапружений стан мускулатури щелепно-лицевої ділянки характеризується наявністю просвіту між зубами в межах:

  1. 1-2мм.

  2. * 2-3мм.

  3. 3-4мм.

  4. 4-5мм.

  5. 4-6мм.

  1. Висоту нижньої третини обличчя або відстань між нанесеними крапками на обличчі вимірюють:

  1. Шпателем.

  2. Пластинкою базисного воску.

  3. Спеціальними лінійками.

  4. Смужкою паперу.

  5. * Всі відповіді вірні.

  1. Правильність визначення міжальвеолярної висоти перевіряють розмовною пробою. ( пацієнта просять вимовити декілька букв або складів (про, і, сі, з, п, ф і ін.) і стежать при цьому за ступенем роз'єднування прикусних валиків ). При нормальній висоті це роз'єднування досягає:

  1. 1-2мм.

  2. 2-3мм.

  3. 3-4мм.

  4. 4-5мм.

  5. * 5-6мм.

  1. Для встановлення нижньої щелепи в положенні центральної оклюзії голову пацієнта закидають дещо назад, для того щоб:

  1. * Перешкодити висуненню нижньої щелепи вперед.

  2. Перешкодити висуненню нижньої щелепи в сторону.

  3. Перешкодити руху нижньої щелепи назад.

  4. Перешкодити відкриванню рота.

  5. Воскові валики щільно пристали один до одного.

  1. Скільки орієнтовних ліній для постановки зубів наносить лікар на оклюзійні валики:

  1. 2.

  2. 3.

  3. * 4

  4. 5.

  5. 6.

  1. У місці перетину серединної лінії з протетичною площиною – розташовуються:

  1. Мезіальні кути латеральних різців, та латеральні кути центральних різців.

  2. Середини ікол.

  3. Латеральні кути ікол.

  4. * Мезіальні кутів центральних різців.

  5. Шийки зубів.

  1. У місці перетину перпендикуляру, проведеного від зовнішнього крила носа до протетичної площини розташовуються:

  1. Латеральні кути ікол.

  2. * Середини ікол.

  3. Мезіальні кутів центральних різців.

  4. Шийки зубів.

  5. Мезіальні кути латеральних різців, та латеральні кути центральних різців.

  1. Між серединною лінією і перпендикуляром, проведеного від зовнішнього крила носа до протетичної площини розташовується:

  1. * 2,5 зуба.

  2. 3 зуба.

  3. 4 зуба.

  4. 5 зубів.

  5. 6 зубів.

  1. Між перпендикулярами, проведених від зовнішних крил носа до протетичної площини розташовується:

  1. 2,5 зуба.

  2. 3 зуба.

  3. 4 зуба.

  4. * 5 зубів.

  5. 6 зубів.

  1. Горизонтальна лінія, проведена по межі червоної облямівки верхньої губи при усмішці пацієнта зазвичай проходить по:

  1. Екваторах зубів.

  2. * Шийках зубів.

  3. Нижній третині ясен.

  4. Середині ясен.

  5. Дещо нижче екватора зубів.

  1. Вертикальна лінія, проведена по кутах рота відповідає:

  1. * Латеральним кутам ікол.

  2. Середині ікол.

  3. Медіальним кутам ікол.

  4. Латеральним кутам першого премоляра.

  5. Медіальним кутам другого премоляра.

  1. Обидві вертикальні лінії, проведені по кутах рота є орієнтиром для постановки:

  1. 2,5 зубів.

  2. 3 зубів.

  3. 4 зубів.

  4. 5 зубів.

  5. * 6 зубів

  1. Між вертикальною лінією, проведеною по кутах рота та серединною лінією розміщується:

  1. 2,5 зуба.

  2. * 3 зуба.

  3. 4 зуба.

  4. 5 зубів.

  5. 6 зубів.

  1. Зуби першого типу по Вільямсону, що характеризуються паралельними або майже паралельними лінія­ми контактних поверхонь на протязі половини їх довжини або більше, почина­ючи від різального краю. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:

  1. * Квадратному.*

  2. Конічному.

  3. Овальному.

  4. Конічному та овальному.

  5. Квадратному та конічному.

  1. Другий тип по Вільямсону характеризується наявністю на контакт­них поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:

  1. Квадратному.

  2. * Конічному.

  3. Овальному.

  4. Конічному та овальному.

  5. Квадратному та конічному.

  1. Зуби третього типу по Вільямсону характеризується двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів третього типу заокруглені і мініатюрні. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:

  1. Квадратному.

  2. Конічному.

  3. * Овальному.

  4. Конічному та овальному.

  5. Квадратному та конічному.

  1. При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути висота для обох валиків:

  1. 2см.

  2. 3см.

  3. * 4см.

  4. 5см.

  5. 6см.

  1. При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути ширина валиків:

  1. 5-7мм.

  2. * 8-10мм.

  3. 11-13мм.

  4. 14-17мм.

  5. 18-20мм.

  1. При провірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, верхній оклюзійний валик відповідно дідянці 7|7 повинен бути зрізаний під кутом у бік верхньощелепних горбів, якщо цього не зробити, то

  1. Не буде відтворена крива Шпеє.

  2. Протетичну площину буде важко зробити паралельною носо-вушній лінії.

  3. * Слизові горбики нижньої щелепи можуть упиратися в ці ділянки валика і сприяти їх зсуву і деформації.

  4. Важко буде зафіксувати щелепу в центральному співвідношені.

  5. Важко буде зафіксувати феномен Христенсена.

  1. Який пункт не входить до вимог, яким мають відповідати валики перед тим, як виконати клінічний етап визначення «центрального співвідношення щелеп».

  1. Базиси повинні щільно прилягати до моделей на всьому їх протязі.

  2. Краї воскових базисів повинні бути заокруглиними, без гострих виступів, вони повинні бути точно «віджаті» по моделі.

  3. Воскові базиси повинні бути укріплені дротом для попередження їх деформації.

  4. Оклюзійні вали повинні бути монолітними і не розшаровуватися.

  5. * На вестибулярну поверхню оклюзійних валиків мають бути нанесені анатомічні орієнтири для постановки штучних зубів.

  1. У валиків, що добре припасувалися, оклюзійні поверхні щільно прилягають один до одного на всьому проміжку. Для перевірки прилягання використовують:

  1. * Між валиками вставляють холодний шпатель.

  2. Просять пацієнта вимовити звук «с» при закритому роті.

  3. Просять пацієнта надути щоки при закритому роті.

  4. При закритому роті процідити ковток води.

  5. Всі відповіді вірні.

  1. Останній етап - нанесення орієнтовних ліній – служить для:

  1. * Постановки шести передніх верхніх зубів. *

  2. Постановки всіх верхніх зубів.

  3. Постановки верхніх та нижніх зубів.

  4. Постановки шести передніх верхніх та нижніх зубів.

  5. Постановки шести передніх нижніх зубів.

  1. При квадратному типі обличчя зуби ставлять:

  1. * Першого типу по Вільямсону.

  2. Другого типу по Вільямсону.

  3. Третього типу по Вільямсону.

  4. Четвертого типу по Вільямсону.

  5. П´ятого типу по Вільямсону.

  1. При конічному типі обличчя зуби ставлять:

  1. Першого типу по Вільямсону.

  2. * Другого типу по Вільямсону.

  3. Третього типу по Вільямсону.

  4. Четвертого типу по Вільямсону.

  5. П´ятого типу по Вільямсону.

  1. При овальному типі обличчя зуби ставлять:

  1. Першого типу по Вільямсону.

  2. Другого типу по Вільямсону.

  3. * Третього типу по Вільямсону.

  4. Четвертого типу по Вільямсону.

  5. П´ятого типу по Вільямсону.

  1. Апарат Найша використовують для:

  1. * Згладжування та підрізання валиків.

  2. Визначення точки золотого перетину.

  3. Встановлення висоти верхнього прикусного валика.

  4. Розігрівання валиків.

  5. Нанесення анатомічних орієнтирів.

  1. Апарат Ларіна використовують для:

  1. Згладжування та підрізання валиків.

  2. * Оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.

  3. Визначення точки золотого перетину.

  4. Розігрівання валиків.

  5. Фіксації валиків у центральному співвідношенні.

  1. Який пристрій запропонував Герингер для полегшення виконня клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп».

  1. Апарат для згладжування та підрізання валиків.

  2. Апарат для оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.

  3. Апарат для розігрівання валиків.

  4. Апарат для фіксації валиків у центральному співвідношенні.

  5. * Циркуль, який автоматично визначає точку золотого перетину.

  1. Зуби , які характеризуються паралельними або майже паралельними лінія­ми контактних поверхонь на протязі половини їх довжини або більше, почина­ючи від різального краю. Який це тип зубів по Вільямсону:

  1. * Перший.

  2. Другий.

  3. Третій.

  4. Четвертий.

  5. П´ятий.

  1. Зуби, які характеризуються двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів заокруглені і мініатюрні. Який це тип зубів по Вільямсону:

  1. Перший.

  2. Другий.

  3. * Третій.

  4. Четвертий.

  5. П´ятий.

  1. Зуби, які характеризується наявністю на контакт­них поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. Який це тип зубів по Вільямсону:

  1. Перший.

  2. * Другий.

  3. Третій.

  4. Четвертий.

  5. П´ятий.

  1. Яка маніпуляція є первинною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:

  1. Визначення протетичної площини.

  2. Визначення міжальвеолярної висоти.

  3. * Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.

  4. Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.

  5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.

  1. Яка маніпуляція є завершальною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:

  1. Визначення протетичної площини.

  2. Визначення міжальвеолярної висоти.

  3. Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.*

  4. * Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.

  5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.

  1. З яким валиком працює лікар при визначенні міжальвеолярної висоти:

  1. Тільки з верхнім.

  2. * Тільки з нижнім.

  3. При заниженій висоті валиків віск нарощують на нижній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з верхнього валика.

  4. При заниженій висоті валиків віск нарощують на верхній валик, а при завищенній висоті валиків віск зрізають з нижнього валика.

  5. З будьяким, на розсуд лікаря.

  1. Вертикальний рух відповідає відкриванню та закри­ванню рота відбувається завдяки поперемінному скоро­ченню м'язів, які піднімають і опускають нижню щелепу. Одночасно з цим суглобна головка:

  1. * Ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в перед­ньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба.

  2. Обертається навколо поперечної осі.При цьому суглобний диск ковзає по задній по­верхні суглобного горбика.

  3. З боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і тро­хи відхиляється всередину.На другому боці суглобна головка, залишаючись в яміці, робить обертальні рухи навколо вертикаль­ної осі.

  4. Залишається на місці.

  5. Обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по по­верхні суглобного горбика.

  1. Суглобна головка ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в перед­ньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба. Одночасно з цим перемінно скоро­чуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає?

    1. * Вертикальному.

    2. Сагітальному.

    3. Трансверзальному вліво.

    4. Трансверзальному вправо.

    5. Круговому.

  1. Рух, який здійснюється завдяки од­ночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній по­верхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає?

  1. Вертикальному.

  2. * Сагітальному.

  3. Трансверзальному вліво.

  4. Трансверзальному вправо.

  5. Круговому

  1. Сагітальний рух нижньої щелепи відповідає?

  1. * Од­ночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній по­верхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі.

  2. Ковзанню і обертанню головки в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в перед­ньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба.Одночасно з цим перемінно скоро­чуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи.

  3. Суглобова головка обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по по­верхні суглобного горбика. Одночасно з тим перемінно скоро­чуються латеральні крилоподібні м'язи та власне жувальні м’язи.

  4. Суглобова головка залишається на місці. При од­ночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів.

  5. Суглобний диск ковзає по задній по­верхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. При од­ночасному скороченню м’язів під’язикової групи.

  1. Рух, який здійснюється завдяки односторонньому ско­роченню латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'я­зів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і тро­хи відхиляється всередину. Якому рухові нижньої щелепи це відповідає?

  1. Вертикальному.

  2. Сагітальному.

  3. * Трансверзальному.

  4. Руху вперед.

  5. Круговому.

  1. Трансверзальний рух нижньої щелепи відповідає?

  1. Од­ночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній по­верхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі.

  2. Суглобна головка ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в перед­ньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба. Одночасно з цим перемінно скоро­чуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи.

  3. * Односторонньому ско­роченню латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'я­зів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і тро­хи відхиляється всередину.

  4. Суглобний диск ковзає по задній по­верхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. При од­ночасному скороченню м’язів під’язикової групи.

  5. Суглобова головка залишається на місці. При од­ночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів.

  1. Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього ско­рочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'я­зів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і тро­хи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім по­ложенням кут 15—17°, який називають кутом:

  1. Гізі.

  2. Бонвіля.

  3. Готичним.

  4. * Бенета.

  5. Ганау.

  1. Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього ско­рочення латерального крилоподібного м’яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м’я­зів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м’яз, зміщується донизу та вперед і тро­хи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім по­ложенням кут 15—17°, який називають кутом:

  1. * Трансверзального суглобового шляху.

  2. Сагітального суглобового шляху.

  3. Сагітального різцевого шляху.

  4. Трансверзального різцевого шляху.

  5. Вертикального суглобового шляху.

  1. Кут трансверзального суглобового шляху називають:

  1. Кут Гізі.

  2. * Кут Беннета.

  3. Кут Шпеє.

  4. Кут Ганау.

  5. Кут Бонвіля.

  1. Зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього ско­рочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'я­зів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і тро­хи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім по­ложенням кут:

  1. 30-35º

  2. 40-50º

  3. 100-110º

  4. * 15-17º

  5. 70-80º

  1. Кут трансверзального суглобового шляху в середньому становить:

  1. 30-35º

  2. 40-50º

  3. 100-110º

  4. * 15-17º

  5. 70-80º

  1. Ступінь нахилу верхніх фронтальних зубів визначає­ться кутом, який утворюється внаслідок перетину площи­ни їх нахилу з напрямом оклюзійної площини, тобто пло­щини, проведеної через дистальні горбки нижніх других або третіх молярів і щічні горбки нижніх перших премо-лярів. Цей кут називається кутом:

  1. Трансверзального суглобового шляху.

  2. Сагітального суглобового шляху.

  3. * Сагітального різцевого шляху.

  4. Трансверзального різцевого шляху.

  5. Вертикального суглобового шляху.

  1. Ступінь нахилу верхніх фронтальних зубів визначає­ться кутом, який утворюється внаслідок перетину площи­ни їх нахилу з напрямом оклюзійної площини, тобто пло­щини, проведеної через дистальні горбки нижніх других або третіх молярів і щічні горбки нижніх перших премо-лярів. Цей кут становить у середньому:

  1. 30-35º

  2. * 40-50º

  3. 100-110º

  4. 15-17º

  5. 70-80º

  1. Кут сагітального різцевого шляху становить у середньому:

  1. 30-35º

  2. * 40-50º

  3. 100-110º

  4. 15-17º

  5. 70-80º

  1. Кут сагітального суглобового шляху називають:

  1. * Кут Гізі.

  2. Кут Беннета.

  3. Кут Шпеє.

  4. Кут Ганау.

  5. Кут Бонвіля.

  1. Кут сагітального різцевого шляху становить у середньому:

  1. * 30-35º

  2. 40-50º

  3. 100-110º

  4. 15-17º

  5. 70-80º

  1. Кутом Гізі називають, кут:

  1. Трансверзального суглобового шляху.

  2. * Сагітального суглобового шляху.

  3. Сагітального різцевого шляху.

  4. Трансверзального різцевого шляху.

  5. Вертикального суглобового шляху.

  1. Кутом Бенета називають, кут:

  1. * Трансверзального суглобового шляху.

  2. Сагітального суглобового шляху.

  3. Сагітального різцевого шляху.

  4. Трансверзального різцевого шляху.

  5. Вертикального суглобового шляху.

  1. В ортрпедичному кабінеті лікар здійснив побудову протетичних площин, яка маніпуляція має бути наступною?

  1. Нанесення оріентирів для постановки зубів

  2. Фіксація центрального співвідношення

  3. * Визначення висоти центрального співвідношення

  4. Формування фронтальної ділянки верхнього валика

  5. Перевірка постановки зубів *

  1. При визначенні центральної оклюзії, лікар попросив хворого запрокинути голову дещо назад, для того щоб:

  1. Запобігти висуненню нижньої щелепи в сторону.

  2. Запобігти руху нижньої щелепи назад.

  3. * Запобігти висуненню нижньої щелепи вперед.

  4. Запобігти відкриванню рота.

  5. Воскові валики щільно пристали один до одного.

  1. Пацієнту віком 70 років ви­готовляють повні знімні протези на верхню і нижню щелепи. З'явився на клінічний етап визначення цент­рального співвідношення щелеп. Для перевірки правильності визначення висоти центральної оклюзії викори­стали розмовну пробу. Хворому за­пропонували вимовити звуки "о", "і", "м". Яка відстань має бути між прикусними валиками при правильному визначенні міжкоміркової висоти в цього хворого:

  1. * 5—6 мм

  2. 9 -10 мм

  3. 3—4 мм

  4. 1-2 мм

  5. 7—8 мм

  1. Пацієнту віком 66 років виго­товляються повні знімні протези для верхньої й нижньої щелеп. Об'єктив­но: комірковий відросток верхньої щелепи і коміркова частина нижньої щелепи незначно атрофовані, слизо­ва оболонка помірно піддатлива. На етапі перевірки конструкції протезів у порожнині рота губи змикаються з напруженням, висота нижньої трети­ни лиця при змиканні зубів і в стані спокою нижньої щелепи однакова. На скільки потрібно зменшити висоту центральної оклюзії:

  1. * 2—3 мм

  2. 0,5-1 мм

  3. 1—1,5 мм

  4. 1,5-2 мм

  5. 3—3,5 мм

  1. Пацієнт віком 65 років звер­нувся зі скаргами на утруднене пе­режовування їжі через відсутність усіх зубів на верхній і нижній щеле­пах. Останнє видалення зубів прове­дене рік тому. Раніше користував­ся частковими знімними протезами. Який метод визначення міжкоміркової висоти найінформативніший:

  1. Анатомічний

  2. * Анатомо-фізіологічний

  3. Антропометричний

  4. Фізіологічний

  5. Функціонально-фізіологічний

  1. Пацієнту віком 70 років з пов­ною втратою зубів на верхній та ниж­ній щелепах виготовляють повні знім­ні протези. Встановлення зубів бу­дуть проводити за індивідуальними оклюзійними поверхнями (метод Нападова—Сапожнікова). Якими мають бути поверхні прикусних валиків для створення індивідуальних оклюзійних поверхонь:

  1. * Воскабразивні

  2. Гладкі

  3. Воскові

  4. З насічками

  5. З фіксаторами

  1. Пацієнту віком 69 років ви­готовляють повні знімні протези для верхньої і нижньої щелеп. Об'єктив­но: лице пропорціональне, носо-губні та підборідна складки добре вира­жені. Визначають центральне співвід­ношення щелеп. На скільки оклюзійна висота має бути меншою висоти відносного фізіологічного спокою:

  1. * 2—3 мм

  2. 7—8 мм

  3. 4—5 мм

  4. 5—6 мм

  5. 6—7 мм

  1. Пацієнт віком 78 років звер­нувся до лікаря з метою протезуван­ня при повній втраті зубів. На ета­пі визначення і фіксації центральної оклюзії використовують воскові ша­блони з прикусними валиками. Які орієнтири лікар має надати зубному техніку для правильного встановлен­ня зубів:

  1. Присінковий овал верхнього валика, висоту верхнього прикусного валика, протетичну площину, серединну лінію, лі­нію ікол та лінію усмішки

  2. Протетичну площину, цент­ральну лінію, лінію ікол та лінію усмішки

  3. * Серединну лінію, лінію ікол та лінію усмішки

  4. Висоту верхнього прикусного валика, протетичну площину, серединну лінію

  5. Висоту верхнього прикусного валика та протетичну площину

  1. Пацієнту віком 78 років у клі­ніці ортопедичної стоматології виго­товлено повні знімні протези. При здачі протезів виявлено значне під­вищення висоти центральної оклю­зії. На якому етапі виготовлення про­тезів допущено помилку:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Помощь Обратная связь Вопросы и предложения Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности