38. Фізична культура і спорт в срср на захисті завоювань Жовтня

У кінці 40-х років збільшився запит у галузі масової фізичної культури, зросли престижні функції спортивних досягнень. Все це вимагало нових підходів до розвитку фізкультурного руху у країні. 27 грудня 1948 р. була прийнята постанова «Про хід виконання Комітетом у справах фізичної культури і спорту директивних вказівок щодо розвитку масово­го фізкультурного руху у країні і підвищення майстерності радянських спортсменів». Основною метою розвитку фізичної культури і спорту продовжувало залишатись виховання всебічно підготовленого, так званого «будівника соціалізму», але на даному етапі, у відповідності з нови­ми умовами, фізкультурний рух повинен був сконцентрувати своє зусилля на вирішенні двох наступних завдань: 1) розгортання масового фізкультур­ного руху у країні; 2) підвищення рівня спортивної майстерності. Були визначені конкретні шляхи і практичні засоби щодо ліквідації недоліків у фізкультурній роботі. У Постанові було вказано на необхідність організаційного зміцнення колективів фізичної культури; забезпечення широкого розвитку всіх видів спорту, у першу чергу – гімнастики, легкої атлетики, плавання, лижного, ковзанярського і велосипедного спорту; зміцнення матеріально-технічної бази фізкультурних колективів і товариств. Особлива увага приділялась розвитку фізичної культури і спорту серед сільського населення. Сільській фізкуль­турний рух в цей період знаходився на низькому рівні у зв'язку із відста­ванням сільського господарства, труднощами у матеріальному забезпеченні, нестачі кадрів. Саме в цей період було побудовано багато спортив­них споруд, багато з яких діють і зараз. Перед сільськими фізкультурними організаціями відкрились нові мож­ливості для покращення фізичного виховання сільської молоді і дорослого населення. Зростає кількість колгоспних фізкультурних товариств. У сільських колективах фізичної культури щорічно готувались фізкуль­турники і спортсмени-розрядники. У період 1949-1952 pp. покращилась робота з фізичного виховання у школах, технікумах, вузах. У 1951 р. була впроваджена нова програма з фізичного виховання у ви­щих навчальних закладах, яка була побудована на основі комплексу ГПО. Вона передбачала курс загальної фізичної підготовки, який був обов'язковим для студентів першого і другого років навчання, а також-курс спортивного вдосконалення (факультативно) для усіх студентів. Одним із заходів щодо подальшого прогресу спортивно-технічних до­сягнень радянських спортсменів та високих результатів на світовій спор­тивній арені була докорінна перебудова навчально-спортивної роботи у всіх ланках фізкультурного руху. Ця перебудова перш за все відносилась до організації та змісту роботи спортивних секцій колективів фізичної культури. Система змагань також зазнала значних змін. Були здійснені спроби ввести стабільний календар спортивних заходів — від змагань і спартакіад у колективах фізичної культури до відомчих республіканських і всесоюзних гіершостей з видів спорту і комплексних всесоюзних змагань. Поступово у практику спортивного тренування почали впроваджувати великі навантаження. Нова класифікація включала 46 видів спорту, які культивувались у СРСР. Підвищення майстерності спортсменів обумовило підвищення спортивних нормативів класифікації. Нормативи майстра спорту були приведені у відповідність до кращих міжнародних і всесоюзних результатів, які були по­казані у 1952 році, а нормативи 1 розряду суттєво наближені до вимог, встановлених для звання «Майстер спорту СРСР». Введення нової спортивної класифікації стимулювало підвищення якості навчальної і тренувальної роботи у всіх фізкультурних організаціях країни. Відбувається також вдосконалення системи спортивних змагань. Наприклад, з 1954 р. стали проводитись Всесоюзні спартакіади школярів. Всі ці заходи свідчать про досить успішну реалізацію нової програми розвитку фізичної культури і спорту в країні.