- •Соціальна психологія як наука
- •Основні методи соціально-психологічного дослідження
- •Кореляційне дослідження: виявлення природних зв'язків
- •Експериментальне дослідження: пошук причини і наслідку
- •Особливості кореляційних та експериментальних досліджень
- •Передумови виникнення соціальної психології
- •Перші історичні форми соціально-психологічного знання
- •Перші соціально-психологічні теорії
- •Поведінково-когнітивний напрямок соціальної психології.
- •Експериментальний період розвитку соціальної психології
- •Початки української соціальної психології
- •Розвиток української соціальної психології у хх ст.
- •Самоефективність
- •15. Схильність до міркувань на користь власного я як причина поганої адаптації.
- •14.Приклади протилежних суджень з тесту локусу-контролю ю.Роттера
- •17. Установки як ефективний спосіб оцінювання світу
- •Людська природа та культурна диверситивність
- •Підходи до вивчення ґендерно-рольової поведінки
- •Особливості соціальної поведінки ґендеру
- •Особливості вияву конформізму
- •Вплив комунікатора
- •Зміст повідомлення
- •Комунікаційний канал
- •Адресат повідомлення (аудиторія)
- •Приклади досліджень у галузі переконань
- •Великі соціальні групи
- •Стихійні групи та масові рухи
- •Соціальна фасилітація
- •Соціальні лінощі
- •Деіндивідуалізація
- •Групова поляризація
- •Природа та різновиди упереджень
- •Соціальні джерела упереджень
- •Емоційні та когнітивні джерела упереджень
- •Посилення власної соціальної ідентифікації і стереотипи
- •Психологічні теорії аґресії
- •Послаблення аґресії
- •Поняття альтруїзму та підходи до його вивчення
- •Ситуативні чинники вияву допомоги
- •Соціально-психологічне знання та практика регулювання соціальних конфліктів
- •Соціальна психологія та правосуддя
Основні методи соціально-психологічного дослідження
Загальна характеристика методів соціально-психологічного дослідження. Існує кілька класифікацій методів у залежності від критеріїв. Перша розрізняє три групи методів: 1) методи емпіричного дослідження, 2) методи моделювання, 3) управлінсько-виховні методи. Методи обробки даних не виділяються в спеціальний блок, оскільки більшість з них не є специфічними для соціально-психологічного дослідження.
Існують методи збору інформації: спостереження, вивчення документів (зокрема, контент-аналіз), тести (наприклад, соціометричний тест), опитування (анкети, інтерв'ю), та експеримент ( лабораторний, природний).
Спостереження є "старим" методом соціальної психології і іноді протиставляється експерименту як недосконалий метод. Існує багато різних пропозицій для організації так званої структуризації даних спостереження, тобто виділення наперед деяких класів, наприклад, взаємодій осіб в групі з подальшою фіксацією кількості, частоти прояву цих взаємодій і т.д.
Вивчення документів має велике значення, оскільки за допомогою цього методу можливий аналіз продуктів людської діяльності. Існують документи статистичні, словесні, офіційні, неофіційні, колективні, особисті тощо. Особлива проблема виникає тут у зв'язку з тим, що інтерпретує документ – дослідник, тобто існує вплив суб’єктивності інтерпретатора. Цей метод одержав назву "контент-аналіз" (буквально: "аналіз змісту"). Це особливий, більш менш формалізований метод аналізу документа, коли в тексті виділяються спеціальні "одиниці", а потім підраховується частота їх вживання. Метод контент-аналізу застосовувати тільки в тих випадках, коли дослідник має справу з великим масивом інформації, коли доводиться аналізувати численні тексти. Практично цей метод застосовується в соціальній психології у дослідженнях масових комунікацій.
Тести не є специфічним соціально-психологічним методом, вони широко застосовуються в різних областях психології. Коли говорять про застосування тестів в соціальній психології, мають на увазі найчастіше особистісні тести, рідше – групові тести. Тест – це дослідження, в ході якого випробовуваний виконує, або спеціально розроблене завдання, або відповідає на запитання, що відрізняються від питань анкет або інтерв'ю. Питання в тестах носять непрямий характер. Сенс подальшої обробки полягає в тому, щоб за допомогою "ключа" співвіднести одержані відповіді з певними параметрами, наприклад, характеристиками особи, якщо йдеться про індивідуальні тести. Найбільш поширеною помилкою є переконання, що достатньо провести масове тестування осіб в якійсь групі, і всі проблеми цієї групи, стануть зрозумілими. Тому тестові результати обов'язково повинні доповнюватися даними, одержаними за допомогою інших методів. Тестів, що мають значення для діагностики групи, є не так багато. Як приклад можна назвати соціометричний тест, який має різні варіанти запитань.
Опитування – це поширений метод соціально-психологічних досліджень. Методологічні проблеми, які виникають при застосуванні методу пов’язані з конструюванням опитувальника. Перша вимога – логічність його побудови, опитувальник має надавати інформацію, яка необхідна для перевірки гіпотез. Існують правила побудови опитувальника: розташування запитань у певному порядку, угрупування в окремі блоки і т.д.
