- •Предмет, розділи мовознавства, місце в системі наук, зв'язок з іншими науками.
- •Зв'язок мовознавства з іншими науками
- •Мова і мовлення. Структура і система мови. Основні рівні мови.
- •Основні рівні мовної структури
- •Теорії походження мови.
- •Мова як знакова система. Мовні та немовні засоби комунікації.
- •1. Кинесика
- •1.1. Хода
- •1.3. Жести
- •1.5. Візуальний контакт
- •1.2. Поза
- •Голосові характеристики
- •Дистанція
- •Основні види письма. Види писемності Логографічне письмо
- •Складове письмо
- •Алфавіти
- •Консонантне письмо
- •Консонантно-складове письмо
- •Фонема та її основні функції. Комбінаторні та асиміляційні зміни фонем.
- •Функції фонеми
- •Класифікація фонем.
- •Лексичне значення слова та поняття. Слово як основна одиниця мови.
- •Відношення слово-предмет
- •Загальна предметна віднесеність
- •Конкретна предметна віднесеність
- •Відношення слово-поняття
- •Відношення слово-слово
- •Система значень слів, види лексичних значень.
- •Синоніми, антоніми, омоніми.
- •Види синонімів Морфологічні синоніми
- •Синтаксичні синоніми
- •Словотвірна синонімія
- •Фразеологічні синоніми
- •Фонетичні синоніми
- •Ідеографічні (значеннєві) синоніми
- •Стилістичні синоніми
- •Групи часткових омонімів
- •Стилістична стратифікація словникового складу мови.
- •Типи семантичних змін: звуження, розширення, зміщення (метафора, метонімія).
- •Словотворення та його види.
- •Способи словотвору
- •Способи словотворення в українській мові
- •Граматика та її розділи, граматичне значення слова, граматична форма, парадигма, граматична категорія.
- •Морфологічна структура слова, види морфем.
- •Корневые (корни), обязательные
- •Аффиксальные (аффиксы), необязательные
- •Классификация аффиксов
- •Критерії виділення частин мови.
- •Класифікація речень за метою висловлення, за структурою.
- •Основні члени речення.
- •Типи обставин
- •22. Генеалогічна та типологічна класифікації мов. Поняття про універсалії.
Групи часткових омонімів
Омофони (фонетичні омоніми) — це слова, однакові за звучанням, але різні за написанням (стати по три — потри; вгорі — в горі).
Омографи (графічні омоніми) — це слова, які однаково пишуться, але фонетично відрізняються. В українській мові вони зазвичай різняться тільки наголосом (по́тяг — потя́г; за́мок — замо́к; бра́ти — брати́).
Омоформи (граматичні омоніми) — це слова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах (покласти на віз — віз дрова; жовте поле — поле город).
Омоморфеми (омонімічні морфеми) — морфеми, які збігаються у написанні і вимові, але мають різні граматичні значення (чистий став(ок) — став, як вкопаний).
Повні омоніми збігаються в усіх граматичних формах:
Балка (дерев'яний чи металевий брус), балка (яр): обидва іменники в усіх відмінках однини й множини мають однакові форми.
Точити (робити гострим), точити (цідити): обидва дієслова змінюються абсолютно однаково.
Моторний (швидкий), моторний (пов'язаний із мотором): обидва прикметники однаково змінюються за родами, відмінками та числами.
Кран (для підіймання і переміщення вантажів), кран (для перекривання води, газу тощо).
Неповні омоніми збігаються лише в частині граматичних форм:
Баранці (молоді барани) — має всі форми однини й множини, баранці (піна на гребенях хвиль) — має тільки форми множини.
Захід (одна з чотирьох сторін світу) — має форми лише однини, захід (дія для досягнення якоїсь мети), захід (спуск небесного світила за обрій) — мають і форми однини й множини.
Злити (викликати злість), злити (полити): у них усі інші форми різні, крім форм минулого часу й умовного способу.
За́мок (укріплена будівля), замо́к (для замикання дверей, шухляд та ін.).
Стилістична стратифікація словникового складу мови.
Типи семантичних змін: звуження, розширення, зміщення (метафора, метонімія).
Словотворення та його види.
Словотвір (також деривація) — розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів і способи їх творення. (лексичні одиниці за структурою і способом творення їх).
Способи словотвору
Словотвір вивчає словотворення (деривацію), тобто утворення від наявних у мові нових слів з новим лексичним значенням:
Афіксами (префіксом: йти — за-йти, ви-йти, пере-йти, віді-йти, обі-йти, про-йти; суфіксом: ліс — ліс-ов-ий; комбінаціями афіксів).
Словоскладанням (гол-о-дранець) й словозростами (Велик-день).
Абревіатурою (сіль-рада, кол-госп, УНР — уенер).
Способи словотворення в українській мові
Нові слова здебільшого утворюються за допомогою словотворчих афіксів. Словотворчий афікс (кольори …) — це префікс, суфікс чи постфікс, який приєднується до твірної основи для творення нового слова. Класифікацію способів словотворення схематично можна зобразити так: Префіксальний спосіб — спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів: заходити — ходити, перенавантаження — навантаження, прехороший — хороший, безвідповідально — відповідально. Суфіксальний спосіб — спосіб творення слів за допомогою словотворчих суфіксів: холодненький — холодний, дубок — дуб, вітерець — вітер, читання — читати, молодість — молодий. Префіксально-суфіксальний спосіб — спосіб творення слів шляхом одночасного приєднання до твірної основи словотворчих префіксів і суфіксів: надбрівний — брова, безмежний — межа, затишок — тиша.
Постфіксальний спосіб — спосіб творення слів шляхом приєднання до твірної основи словотворчих постфіксів: битися — бити, миритися — мирити.
Префіксально-постфіксальний: розійтися — іти, приблудитися — блудити.
Суфіксально-постфіксальний: лінуватися — лінь, здороватися — здоров(ий).
Суфіксально-префіксально-постфіксальний: прибіднятися — бідний, змилостивитися — милостивий.
Безафіксний спосіб (відкидання значущих частин) — це спосіб творення слів шляхом укорочення (усічення) твірного слова: відхід — відходити, закид — закидати, зелень — зелений.
Морфолого-синтаксичний спосіб — це спосіб творення слів, при якому нове слово утворюється внаслідок переходу з однієї частини мови в іншу. Наприклад: операційна — (перехід прикметника в іменник), завідуючий (перехід дієприкметника в іменник), коло хати (перехід іменника в прийменник).