- •Предмет, розділи мовознавства, місце в системі наук, зв'язок з іншими науками.
- •Зв'язок мовознавства з іншими науками
- •Мова і мовлення. Структура і система мови. Основні рівні мови.
- •Основні рівні мовної структури
- •Теорії походження мови.
- •Мова як знакова система. Мовні та немовні засоби комунікації.
- •1. Кинесика
- •1.1. Хода
- •1.3. Жести
- •1.5. Візуальний контакт
- •1.2. Поза
- •Голосові характеристики
- •Дистанція
- •Основні види письма. Види писемності Логографічне письмо
- •Складове письмо
- •Алфавіти
- •Консонантне письмо
- •Консонантно-складове письмо
- •Фонема та її основні функції. Комбінаторні та асиміляційні зміни фонем.
- •Функції фонеми
- •Класифікація фонем.
- •Лексичне значення слова та поняття. Слово як основна одиниця мови.
- •Відношення слово-предмет
- •Загальна предметна віднесеність
- •Конкретна предметна віднесеність
- •Відношення слово-поняття
- •Відношення слово-слово
- •Система значень слів, види лексичних значень.
- •Синоніми, антоніми, омоніми.
- •Види синонімів Морфологічні синоніми
- •Синтаксичні синоніми
- •Словотвірна синонімія
- •Фразеологічні синоніми
- •Фонетичні синоніми
- •Ідеографічні (значеннєві) синоніми
- •Стилістичні синоніми
- •Групи часткових омонімів
- •Стилістична стратифікація словникового складу мови.
- •Типи семантичних змін: звуження, розширення, зміщення (метафора, метонімія).
- •Словотворення та його види.
- •Способи словотвору
- •Способи словотворення в українській мові
- •Граматика та її розділи, граматичне значення слова, граматична форма, парадигма, граматична категорія.
- •Морфологічна структура слова, види морфем.
- •Корневые (корни), обязательные
- •Аффиксальные (аффиксы), необязательные
- •Классификация аффиксов
- •Критерії виділення частин мови.
- •Класифікація речень за метою висловлення, за структурою.
- •Основні члени речення.
- •Типи обставин
- •22. Генеалогічна та типологічна класифікації мов. Поняття про універсалії.
Синоніми, антоніми, омоніми.
Сино́німи (грец. synonymos — «одноіменний») — це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, що мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.
Види синонімів Морфологічні синоніми
Це варіанти форм слів на позначення того самого поняття: гуляє — гуля, співає — співа, літає — літа, питає — пита, стрибає — стриба, лунає — луна. Перші компоненти цих синонімічних пар — нейтральні з погляду літературної нормативності, другі — літературні, але з обмеженим діапазоном уживання (поезія, розмовна мова). Або ще: ходить, носить, робить, бачить, любить і ходе, носе, робе, баче, любе, де в першому ряду стоять літературні варіанти, а в другому — діалектні. Форми прикметників на зразок: синьому — синім, білому — білім, великому — великім.
Синтаксичні синоніми
Різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки. Напр.: Замість того, щоб критикувати інших, візьми та й зроби сам. — Замість критикувати інших, візьми та й зроби сам. Порівняно з нейтральним першим реченням друге має розмовне забарвлення. Одним із виявів синтаксичної синонімії є паралельне вживання сполучникових та безсполучникових речень: Я їду працювати в Одесу, бо дуже люблю це місто. -Я їду працювати в Одесу — дуже люблю це місто.
Словотвірна синонімія
Наявність префіксально-суфіксальних утворень, наділених різними семантико — стилістичними відтінками: писав, написав, понаписував, пописав; темніти — темнішати, біліти — білішати; їсти, їстки, їстоньки; спати, спатки, спатуні, спатунечки.[Кочерган М. П."Вступ до мовознавства", 2008, 150]
Фразеологічні синоніми
Варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття. Так, на поняття «бути байдужим до чогось»: тримати нейтралітет, моя хата скраю, про мене — хай вовк траву їсть, наше діло півняче: проспівали, а там хоч не розвидняйся. Про розумово неповноцінну людину кажуть: не сповна розуму, губляться ключі від розуму, вискакують клепки, не варить баняк (вжив. на Галичині), у голові літають джмелі, замість мозку росте капуста, нема лою під чуприною. На грунті української мови можна говорити й про синоніми фонетичного плану, які є одним із важливих засобів створення милозвучності нашої мови.
Фонетичні синоніми
Фонетичні синоніми, точніше, дублети — різні форми того самого слова, що з'являються внаслідок чергування голосних і приголосних, наявності чи відсутності протетичних (приставних) приголосних або голосних: імення — ймення, іти — йти, учитель — вчитель, уже — вже, узяти — взяти, імла — мла, іржа — ржа.
Спільність значення синонімів пояснюється тим, що вони називають одне поняття. Сутність синонімів визначається наявністю в них різних відтінків значення. В залежності від того, якими ознаками синоніми відрізняються один від одного, вони поділяються на ідеографічні й стилістичні.[Апресян Ю. Д. Избранные труды, 1995, 25]
Ідеографічні (значеннєві) синоніми
Відрізняються відтінками значення: дивувати, вражати, приголомшувати, потрясати. Ці синоніми забезпечують можливість передавати відтінки того самого поняття, оскільки на його позначення існує кілька слів: дивувати — «викликати подив незвичайністю», вражати — «викликати подив або захоплення надмірним виявом чогось», приголомшувати — «справляти надзвичайно сильне враження», потрясати — «глибоко зворушувати, хвилювати до глибини душі». Візьмімо ще один синонімічний ряд: відомий, видатний, знаменитий (славнозвісний), де відомий (напр.: учений) підкреслює те, що він не рядовий, а досить популярний; видатний має порівняльний характер; знаменитий (славнозвісний) те саме, що перші два разом узяті, але набагато вищою мірою. Палати й горіти означають «давати жар», але перше слово називає дію більш інтенсивно.
