2.3.3. Перевірка гіпотези про значущість різниць двох середніх

У випадку одержання для одного показника двох різних відповідей, відміна в значеннях може вказувати на те, що наші виміри виконані з похибкою або що ми маємо два неідентичних (різних) зразка. Сама по собі різниця _між двома середніми _нічого не го­ворить про надійність наших вимірів. Різниця чи _{відмінність між} двома середніми значеннями _{вимірів} однієї й _тієї ж величини може бути значущою _і незначущою.

Для _оцінки значущості _{різниці між} двома середніми використо­вують метод непрямих різниць. Обчислюють для кожного варіа­ційного ряду середнє арифметичне та середню квадратичну помилку середнього арифметичного, а _потім визначають коефіцієнт Стьюдента по формулі

. (2.12)

Якщо t > 3, то розходження (різниця) двох середніх статистично доказане. Якщо t < 3, то для визначення значущості різниць необхідно звертатись до таблиці Стьюдента. Формула (2.12) спра­ведлива для рівновеликих варіаційних рядів (п₁ = п₂ ) малих вибі­рок (п < 20).

Приклад 2.4. У роботі [26] експериментально визначали _{хіміч­ні} показники швидкозаморожених смажених м'ясних виробів на основ­них етапах їх технологічної обробки. В табл. 2.3 подані значення середньої арифметичної, середньої квадратичної помилки (п=10) та коефіцієнт Стьюдента, одержаний по (2.12) під час порівняння ха­рактеристик у двох _{послідовних} етапах технологічної обробки виро­бів: напівфабрикати → смажені; смажені → заморожені; заморожені → розігріті.

Таблиця 2.3 – Статистичні характеристики м’ясних виробів

Найменування виробів	Вологість, %			Білки, %			Жири, %
Антрекот
напівфабрикат	70,04	0,28	-	22,01	0,22	-	3,29	0,26	-
смажений	60,28	0,41	26,3	30,59	0,30	22,0	5,78	0,30	6,2
заморожений	59,59	0,46	1,1	31,11	0,29	1,3	5,94	0,27	0,5
розігрітий	50,98	0,31	17,4	38,97	0,32	18,8	6,20	0,25	0,8
Біфштекс січений
напівфабрикат	64,30	0,26	-	16,90	0,16	-	16,45	0,33	-
смажений	54,61	0,29	24,2	28,32	0,22	14,4	13,83	0,26	6,5
заморожений	54,02	0,32	1,4	28,69	0,22	1,2	14,08	0,25	0,7
розігрітий	52,34	0,27	4,2	28,54	0,25	0,5	15,37	0,37	3,8
Січена котлета
напівфабрикат	68,10	0,35	-	8,08	0,25	-	7,73	0,28	-
смажена	62,48	0,48	9,3	9,88	0,26	5,0	8,79	0,25	2,8
заморожена	62,29	0,35	0,3	10,07	0,26	0,5	8,91	0,24	0,4
розігріта	60,47	0,34	3,6	10,08	0,29	0,03	9,28	0,24	1,1

Одержані значення коефіцієнта Стьюдента показують, що най­більш значний вплив на _{зміну хімічного} складу м'ясних виробів має теплова обробка, як первинна (смаження), так і повторна (розігрів). Критерій достовірності різниць між середніми для напівфабрикатів та смажених виробів у всіх випадках більше _ніж табличне значення коефіцієнта Стьюдента (за f = n-1 та Р = 0,95 t_табл. = 2,26). Статистично значущі різниці встановлені тільки для показника _{вологості} виробів при їх розігріванні. При цьому можна з певністю стверджувати, що розігрівання статистично значно впливає на вміст білків в антрекотах та _вміст жиру в біфштексах січених.

Заморожування статистично незначно впливає на хімічний склад м'ясних виробів.

Статистичний аналіз при перевірці гіпотези про значущість різниць двох середніх дозволив підтвердити правомірність висновку [28, 29] про необхідність вибору вологості як одного з основ­них показників контролю _якості не _тільки свіжевиготовлених, але й розігрітих заморожених м'ясних виробів.