- •План заняття
- •Зміст заняття
- •Питання для самоконтролю:
- •План заняття
- •Зміст заняття Обладнання робочої кімнати для учнів початкових класів
- •Обладнання робочого місця учителя
- •Обладнання робочого місця учня
- •Методичне забезпечення
- •Питання для самоконтролю:
- •План заняття
- •Зміст заняття
- •М етодичні прийоми
- •Розповідь
- •Види демонстрації:
- •Методи формування пізнавальних інтересів на уроці
- •Інструктаж у трудовому навчанні
- •Питання для самоконтролю:
- •Зміст заняття Зміст та показники поняття «творчі здібності».
- •Шляхи розвитку творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання.
- •Дидактична гра як засіб розвитку творчої особистості молодшого школяра.
- •Методи розвитку творчих здібностей молодших школярів.
- •Питання для самоконтролю:
- •План заняття
- •Зміст заняття
- •Вимоги до сучасного уроку.
- •Структура комбінованого уроку
- •Урок застосування умінь і навичок
- •Комбінований урок
- •Принцип систематичності і послідовності.
- •Принцип емоційності
- •Форми організації навчання на уроках праці.
- •Питання для самоконтролю:
- •План заняття
- •Зміст заняття
- •Розмічання і вимірювання як виробничі операції
- •Питання для самоконтролю:
- •Література
Розповідь
індуктивна
дедуктивна
(від конкретного до загального) (від загального до конкретного)
В процесі розповіді вчитель може використовувати навчальні таблиці, моделі, діафільми...
Вимоги до розповіді:
бути достовірною;
логічно послідовною;
емоційною;
доступною для розуміння учнів.
Недолік – знання учні одержують в готовому вигляді. Від учня вимагається лише розуміння змісту розповіді і запам’ятовування його.
Тому бажано, щоб розповідь включала роздуми учнів і бесіди, спільні узагальнення і висновки.
Пояснення – метод усного викладу матеріалу з перевіркою, засвоєнням і залученням учнів до вирішення питань, що розглядаються на уроці.
Поясненню відводиться значне місце:
як підготувати робоче місце;
як виготовити виріб;
пояснення нових слів, термінів.
Застосовується на любому етапі уроку.
Демонстраційні методи.
Цей метод є одним з найважливіших засобів реалізації принципу наочності. Навчальна демонстрація включає в роботу органи чуття: зір, слух, нюх, дотик за допомогою яких в учнів виникають уявлення про реальні предмети і явища.
Види демонстрації:
демонстрація об’єктів і процесів, що вивчаються в натуральному виді (натуральні наочні посібники);
демонстрація картин і графічних зображень (образотворчі наочні посібники);
кінофільмів, діапозитивів і діафільмів;
демонстрація прийомів роботи.
До натуральних наочних посібників відносять: інструменти, зразки виробів, матеріали, моделі, макети.
Образотворчі – картини, креслення, технологічні картки.
Демонстрування прийомів роботи проводиться в такій послідовності:
цілісний показ в робочому темпі;
сповільнений показ, що супроводжується поясненням;
цілісний показ в робочому темпі.
Потім одному або декільком учням пропонується виконати трудову дію. Демонстрування треба поєднувати з поясненням. Важливим засобом наочності при поясненні є виконання учителем рисунків на дошці.
Переваги рисунку – послідовне виконання його вчителем на очах в учнів. (Виконання розмітки виробу).
Досить часто на уроках трудового навчання застосовується демонстрація навчальних діафільмів і діапозитивів.
Вимоги:
діафільм за своїм змістом повинен відповідати темі уроку, його меті;
зміст повинен відповідати рівню підготовки учнів;
перед показом вчитель переглядає діафільм і встановлює на якому етапі уроку його демонструвати.
Для перевірки правильності сприймання, розвитку спостережливості і пізнавальної активності учитель ставить учням запитання.
Практичні методи.
На уроках трудового навчання крім знань учні оволодівають практичними уміннями і навичками.
Уміння – здатність людини свідомо виконувати дії, набуті на основі знань і елементарного досвіду.
Навички – автоматизовані елементарні уміння, які в результаті тренування одержують швидкість і точність виконання.
В початкових класах практичні вміння і навички формуються в процесі виконання вправ.
Вимоги до вправ:
вправи ґрунтуються на свідомій діяльності учнів;
вправи та елементи поступово ускладнюються;
в процесі виконання вправ необхідно, щоб учень контролював свої трудові дії.
За видами самостійної розумової діяльності учнів методи поділяються на репродуктивні та активні (частково-пошукові, проблемні, дослідницькі).
Репродуктивні методи (відтворюючі) сприяють формуванню умінь запам’ятовувати інформацію і відтворювати її.
Репродуктивний характер мислення передбачає активне сприймання і запам’ятовування навчальної інформації, що повідомляється вчителем або іншим джерелом. Застосування цих методів неможливе без використання словесних, практичних, наочних методів навчання, які є якби матеріальною основою цих методів.
При репродуктивній побудові розповіді учитель в готовому вигляді повідомляє факти, доведення, визначення, акцентує увагу учнів на головному, що необхідно засвоїти особливо міцно.
Наочність при репродуктивному методі навчання також застосовують з метою більш активного і міцного запам’ятовування інформації.
Практична робота репродуктивного характеру визначається тим, що в процесі її виконання учні застосовують за зразком раніше або щойно засвоєні знання. При цьому в ході практичної роботи учні самостійно не збільшують своїх знань.
Відомо, що учні початкових класів не можуть довгий час виконувати одні й ті ж вправи. Тому систему вправ слід будувати таким чином, щоб в них постійно вносились елементи новизни.
Наприклад, вправи по згинанню паперу в 2 кл. здійснюється на протязі декількох уроків в процесі виготовлення різних виробів: стаканчиків, пакетів, голубів. Таким же чином в процесі репродуктивної діяльності проводяться вправи по різанню паперу ножицями, склеюванню паперу і т.п.
Найхарактернішою ознакою методики сучасного уроку є орієнтація на всебічний розвиток активності і самостійності учнів. Досягти цього в дітей молодших класів сприяють такі фактори:
- схематичне розв’язування учнями послідовних задач та завдань, що передбачають застосування засвоєних знань на практиці.
