3. Прісноводні риби, які розводяться у рибних господарствах.

Карасі – відрізняються від інших Каропових риб дуже високим круглим тілом. В спинному і анальному плавниках є по зазубреному колючому променю, вусики відсутні.

1. Золотий карась виглядає ефективніше срібного: він ширший в спині, луска крупніша, з золотисто-мідним чи бронзовим відтінком. Плавники яскраві, червоно-оранжеві. Зустрічаються особини величиною до 45-50см. і живою масою до 3кг. Золотий карась віддає перевагу озерам, болотам із замуленим дном. Тримається місць з великою кількістю водної рослинності, недалеко від берега. Харчується мілкими природними тваринками, які живуть в замуленому ґрунті, водними рослинами.

2. Окрас срібного карася бляклий. Тіло більше, а спина вужча. При сприятливих умовах карась срібний досягає маси 1кг. В багатьох водоймах стадо срібного карася складається тільки з самок, а розмноження їх відбувається шляхом схрещування з близькими видами. В потомстві від такого схрещування виживають тільки самки. Ікринки, які несуть в собі чоловічу хромосому, не розвиваються.

Способи вилову срібного і золотого карася однакові. Кльов карася починається ранньою весною. Кращі місця ловлі – прибережні мілини, мілкі ставки і озера. В період нереста не клює. В кінці літа і першій половині осені кльов карася помітно активується і стає більш стійким.

3. Сазан – тіло високе. В спинному плавнику 1 промінь. Луска велика, гладка, золотисто-коричневого кольору. Голова велика, рот з сильними м’ясистими губами. На верхній губі дві пари добре розвинутих коротеньких вусиків. Боки золотистого кольору, спина темна, золотисто-оливкова. Основа раціону сазана – рослинні корма. І лише при їх нестачі харчується молюсками, черв’яками, ракоподібними, личинками комах і мальками риб. Для ловлі сазана використовують спінінги. Ривки сазана після підсічки дуже стрімкі і для того, щоб снасть вціліла, потрібно встановити товсту жилку. Жилку ставлять фарбовану в коричневий чи темно-жовтий колір.

4. Короп – це культурна форма сазана. Існують кілька порід коропів: лускатий, дзеркальний, голий та ін., відрізняються один від одного формою тіла, кількістю і розміром луски і навіть кількістю міжм’язевих кісток. Коропи – дуже невибагливі, хоча і теплолюбиві риби. Для їх розведення використовують невеликі ставки, кар’єри, орошувальні і дренажні канали, рисові поля. Якщо короп потрапляє в річку, то віддає перевагу тихим заростям з повільною течією. Літом вони тримаються виключно в заростях водних рослин, віддаючи перевагу глинистому чи мулистому ґрунту. Короп всеїдний. Ловлять цих риб в основному поплавочною вудкою. Для успішного лову необхідна прикормка: каші, жмих, варена картопля, горох. Великий короп найбільш активно клює в самі спекотні дні, коли вода прогрівається до 22°С і вище. Кращий час вилову - зранку і до 10-11 год.

5. Товстолобик – тіло високе, помірно довге. Очі розміщені нижче середньої лінії тіла. Рот верхній, досить великий. Зяброві тичинки зрослись, утворивши фільтруючі стрічки. Спина оливково-сірого кольору, боки сріблясті, черево білувате. Луска у товстолобика мілка, іноді з чорними крапками. Черевні і анальні плавники жовтуваті, останні світло-сірі. Товстолобик - риба зграйна. Використовують для вилову його тільки донні снасті, застосовують спінінгові вудки. Білий товстолобик надає перевагу частині водойми з замуленим чи піщано-замуленим дном, який поріс м’якою водною рослинністю. Глибина в таких місцях не перевищує 3-3,5м. На світанку, а інколи і перед заходом сонця зграї риб підходять до берега, де притримуючись межі глибини і мілини повільно переміщуються від одного острівця рослин до іншого. Коли ж сонце піднімається над горизонтом, товстолобики, відпливають від прибережної зони, йдуть далі від берега. При різному шумі, наприклад ударі веслом по воді, товстолобики виплигують з води, втікаючи в найближчі схованки. Риболови використовують цю особливість їх поведінки при пошуках стоянки риб.