5. Китоподібні і Ластоногі, їх промислове значення.

Китоподібні – важливий об’єкт морського звіробійного промислу. З під шкірного жиру, мяса, кісток і нутрощів виробляють мастила, гліцерин, клей, маргарин, мило, желатин, кормове борошно та багато іншого. У китів м'ясо має сильний специфічний запах, але у деяких країнах його використовують у їжу як у сирому, так і в консервованому вигляді. У Японії ще з середньовіччя на китів полювали заради мяса, з якого японці готували різноманітні страви. Добувають ретинол ( вітамін А) у китів з печінки, з під шлункової і зобної залоз – інсулін. У печінці китів ретинолу значно більше, ніж у печінці тріски. Маса печінки кита становить близько 0,8 % маси тіла. З печінки масою 350 кг антарктичного фін вала можна одержати близько 3 кг ретинолу. Жировіск з голови кашалота (спермацет) використовують для виготовлення косметичних і лікарських засобів. Дуже ціниться добута з шлунка амбра, яку використовують для стійкості запаху парфумів. Промисел китоподібних регулюється міжнародними угодами у зв’язку із скороченням чисельності китів. Обмежений промисел на кашалотів, сейвалів, пляшконосів, гринд; на малят, самок, що годують і нестатевозрілих особин усіх видів китів. Міжнародною конвенцією заборонено промисел сірого та синього китів, горбача, фінвала. Вони знаходяться під охороною.

Підряд вусатих китів включає 10 видів вусатих китів (сірий, японський, гренландський, горбатий, синій, фінвал), які поширені у всіх океанах. Вони постійно мігрують, зимуючи у тропічній зоні океану, а влітку рухаються на відгодівлю у помірні й холодні води Північної і Південної півкуль.

Підряд вусатих китів поділяються на гладких китів, смугачів і сірих китів. Гладкі кити характеризуються наявністю великої голови і відсутністю смуг на череві. До них належать гренландський, або полярний кит, південний, японський та карликовий кити. Полювання на гладких китів заборонено. Сірий кит має численні світлі плями різної яскравості на тілі і невелику голову. Заходи з охорони сірого кита дали змогу значно збільшити чисельність стада. Смугачі включають досить поширених китів з відносно сплющеною головою і численними смугами на череві. До них належать важливі об’єкти промислу: синій кит, фінвал, сейвал, або оселедцевий кит, малий смугач, смугач Байда та горбатий кит.

0. Підряд Зубаті кити. Це невеликі за розмірами (крім кашалота) тварини, які характеризуються наявністю зубів і одного дихала. Серед них є мешканці прісних водойм – річкові дельфіни, що населяють річки Південної Америки, Індії, Китаю. У теплих і помірних водах Світового океану живуть родини кашалотових, дзьоборилих та дельфінових (дельфін-білобочка, афаліна, касатка).

Кашалотові включають великого (до 20 м завдовжки) зубатого кита кашалота, який має на голові жирну подушку, наповнену спермацетом. Основним об’єктом живлення кашалота є кальмари. Цікавий випадок, коли в шлунку 40-тонного кашалота, якого спіймали в Антарктиді, знайшли живого кальмара масою 200 кг. У прямій кишці одного із самців було добуто шматок (420 кг) пахучої амбри, що використовується у парфумерній промисловості.

Дзьоборилі мають довге вузьке рило у вигляді дзьоба. На горлі розташовані 2-4 борозенки у вигляді римської цифри «п’ять»(V). Спинний плавець відсунутий ближче до хвоста. До них належать пляшконоси, плавуни, ременезуби. Вони є чудовими нирцями, залишаючись під водою досить довго. Це океанічні й морські тварини середніх розмірів (від 5 до 10 м завдовжки). Деякі дзьоборилі мають промислове значення, але регулярний промисел на них не ведеться.

Дельфінові включають відносно невеликих розмірів стадних тварин (1 – 10 м завдовжки) з китоподібною формою тіла. Досконало розвинена у дельфінів нервова система, у зв’язку з чим вони легко піддаються дресируванню і добре приживаються у неволі. Високої досконалості у них досягли звукова сигналізація і ехолокація. Океанічні дельфіни дуже поширені, мігруючи за кормовими організмами ( рибою). Вони включають велику групу (близько 50 видів) китоподібних, серед яких досить відомі афаліна, або пляшконосий дельфін, косатки, білуха, нарвал. У Чорному морі мешкають дельфін звичайний, або білобочкака і морська свиня.

Напрями використання сировини, отриманої з представників ряду ластоногі.

Ряд ластоногі об’єднує близько 30 видів ссавців, які більшу частину життя проводять у воді. Парування, народження дітей і линяння відбувається на суші або на льоду. У зв’язку з водним способом життя у ластоногих протягом довгого періоду виробилися специфічні особливості їхньої організації. Має веретеноподібну форму обтічне тіло, що звужується у головній і хвостовій частинах. Нерухома у більшості видів ластоногих товста шия. Укорочені кінцівки видозмінені на ласти. Редукований хвостовий плавець. Задні ласти є основним органом руху, передні виконують роль руля і стабілізатора. Внаслідок добування їжі у водному середовищі у ластоногих виробилися численні пристосування до довгого перебування під водою (15-16 хв.). Статева зрілість у ластоногих настає у 3 роки. Щороку вони народжують по одному маляті, які ростуть дуже швидко.

Ластоногі включають родину вухатих тюленів, моржів і справжніх тюленів. Вухаті тюлені відрізняються від моржів і справжніх тюленів наявністю добре помітних зовнішніх вушних раковин. Дорослі самці у всіх вухатих тюленів значно більші за самок, наприклад, самець сивуча має масу близько 1 тонни, а самка – 350 кг; з найдрібніших південноамериканських морських котів самець має масу 150 кг., а самка 40 кг. Розмноження відбувається лише на суші. Вухаті тюлені розповсюджені біля берегів усіх континентів, крім Європи. До них належать морські котики, морські леви і сивучі. Котики і морські леви – цінні об’єкти промислу.

Моржі представлені одним представником, поширеним у мілководних морях Північного Льодовитого океану, біля узбережжя Євразії, Північної Америки і Берингового моря. На верхній щелепі є характерні ікла, що звисають до низу і призначені для добування їжі, захисту від ворогів. У дорослих особин довжина іклів близько 60 см. Моржі досить великі – 3-4 м завдовжки. Лігвища вони утворюють як на березі, так і на крижинах. Моржі мають промислову цінність. Дозволено відстрілювати їх лише населенню Чукотки і північних районів Якутії. Атлантичний підвид моржа занесено до Червоної книги Росії і міжнародної Червоної книги.

Справжні тюлені містять близько 20 видів дуже поширених, у тому числі і у внутрішніх водоймах, тварин. Мешкають вони в Аральському і Азовському морях. Відомі види і найбільш поширені: морський заєць або лахтак, ларга, лисун, каспійський тюлень, хохлач, морський слон. В озері Байкал і Каспійському морі мешкають цінні промислові об’єкти: байкальська нерпа і каспійська нерпа.

Ластоногі – об’єкт промислу як місцевого населення, так і спеціалізованих організацій. М'ясо використовують у їжу; жир, шкіру і хутро – як сировину для промисловості.

Охороняються законом з 20-х років XX ст. морські котики, що позитивно позначилися на чисельності даного виду ластоногих. Тепер чисельність морських котиків в обох півкулях становить близько 2 млн. особин. Щороку виловлюють кожний двадцятий котик, що становить близько 100 тис. особин.

Промислом вилучають тримісячних самців, що не завдає збитків відтворенню стада котиків, тому вони є полігамними і зберігають у період розмноження гарем з кількох десятків самок (іноді до 100).

Регулярно виловлюють морських левів біля південно - американських берегів. Чисельність стада морських левів набагато менша, ніж морських котиків, і становить не більше половини або 2/3 мільйона особин. Незважаючи на значну чисельність більшості представників вухатих тюленів, деякі види, наприклад японський морський лев, значиться у міжнародній Червоній книзі вимерлими.

Практичне значення мають і справжні тюлені. У Білому морі здавна добувають гренландського тюленя. Значне місце займають нерпи. Вихід жиру з одного екземпляра нерпи від 6 до 20 кг. Із шкіри шиють шкіряні і хутряні вироби. Інтенсивний промисел ластоногих зумовив значне скорочення чисельності стада, тому деякі види (ладозька нерпа, тюлень- монах, атлантичний морж) занесені до Червоної книги і охороняються.

Лекція 9.

Основні види промислово-мисливських птахів України і світу, їх біологія, поширення та чисельність. Охорона птахів, рідкісні і зникаючі види промислових птахів.