3. Видовий склад водоплаваючої пернатої дичини в Україні, їх біологія і поширення.

1) Лебідь-шипун (Cygnus olor) – у минулому промислові птахи, на яких велося полювання заради пуху. Зараз відстріл заборонений.

2) Сіра гуска (Anser anser) – відстріл у період сезонних перельотів; в Україні гніздується на правобережжі у лісостепу.

3) Крижень або кряква (Anas platyrhynchos).

4) Шилохвіст (Anas acuta).

5) Чирок-свистунок (Anas crecca).

6) Чирок-тріскунок (Anas querquedula).

7) Свищ (Свіязь) (Anas penelope).

8) Широконіска (Anas clypeata)

9) Сіра качка (Anas strepera).

10) Курочка водяна (Gallinula chloropus).

4. Видовий склад борової пернатої дичини в Україні, їх біологія і поширення.

1) Рябчик (Tetrastes bonasia).

2) Глухар (Tetrao urogallus).

3) Тетерев (Lyrurus tetrix).

4) Перепел (Coturnix coturnix).

5) Фазан (Phasianus colchicus).

6) Куріпка cipa (Perdix perdix).

7) Вальдшнеп (Scolopax rusticola).

Лекція 10-11.

Основні види промислово-мисливських звірів України і світу, їх біологія поширення та чисельність. Охорона промислових звірів.

1. В минулому в Україні постійно експлуатувалися хутрові звірі і ті промислові копитні, які давали цінну шкіру і м’ясо. Але у результаті посиленої експлуатації природних багатств в другій половині ХІХ ст. і на початку ХХ ст. різко зменшилися природні запаси цінних промислових звірів. На межі винищення виявилися бобер, косуля, лось, плямистий олень, сайгак. Вони були взяті під охорону, у зв’язку з чим були проведені такі заходи: а) суворо дотримуватись встановлених правил полювання; б) сприяти покращенню умов існування і відтворення тварин завдяки збереженню і покращенню місць існування і шляхів міграції; в) регулювати використання природних запасів, забезпечувати промислову цільність і відтворення; г) збагачення корисної фауни, не допускати знищення окремих видів тварин; д) здійснювати заходи по боротьбі з хижаками, шкідниками лісів, і с/г культур, перенощиками інфекцій, отруйними, паразитуючими тваринами.

Полювання на даних тварин проводиться зараз із певними обмеженнями.

2. Основні види мисливських звірів України.

1) Найчисельніший вид мисливської фауни України – заєць. Населяючи територію України, зайці пристосувались до найрізноманітніших умов існування, створивши тут в процесі еволюції ряд підвидів і географічних форм.

-середньоросійський — найбільш поширений на Україні підвид. Північна межа ареалу цього зайця примикає до ареалу середньоросійського. Заєць-русак поширений у пн. обл. України (Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, пн.-сх. р-н Хмельницької, пн.-зх. р-н Полтавської, Чернігівської, Сумської областях)

- лісостеповий заєць-русак – пн. межа ареалу примикає до ареалу середньоросійського. Пд. межа доходить крайніх пд. р-нів Вінницької обл. захоплює частину Одеської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Донецької областей. Середня вага особини – 6,4 кг.

- румунський русак населяє пд. Україну і рівнинний р-ни Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької, тернопільської областей. Середня вага особини – 3,2 кг.

- карпатський русак – це слабо відособлена форма румунського русака, яке поширене від Сх. Карпат до сх. р-нів Тернопільщини.

Зайці віддають перевагу відкритим ланам, пригірковим долинам, переліскам, лісосмугам, острівним ліскам. румунський підвид пристосувався до гірських умов життя в Карпатах і Кримських горах, де оселялись навіть до висот 1,5 – 2 км. Ось чому, хоча поширення зайця охоплює всю територію України, кількість його популяції в різних частинах ареалу неоднакова і перебуває тісній залежності від характеру тих біотопів, які населяє. Найкращі сприятливі умови для максимального збільшення поголів’я зайців в тепліших пд. і пд.-зх. р-нах України – 65% усього поголів’я. Кормову базу зайців складають озимині культури, посіви цукрових буряків і багаторічних трав. Найкращим показником заячого покоління є віковий склад зайців, що добувають під час полювання. Якщо в складі трофеїв полювання молоді зайці віком до 8-ми місяців набагато переважають щодо кількості над старшими, то стан популяції зайців у такому господарстві слід вважати благополучним.

Фактори, які гальмують зростання популяції зайців.

1) використання мінеральних добрив фосфатної групи (в усіх областях України, а особливо на території бурякосіючих районів, багато зайців, зокрема молодняка, гине від невмілого або безгосподарного застосування на місцях деяких мінеральних добрив і отрутохімікатів. Як відомо, мінеральні добрива фосфорної групи, зокрема суперфосфати, які найчастіше використовуються на полях України, містять в своєму складі дуже отруйні для зайців елементи фтору); 2) надмірне застосування азотистих добрив (шкідливо діє на дичину і надмірне застосування азотнокислих добрив. Тепер вже точно встановлено, що нітрати з азотнокислих добрив перетворюються рослинами в шкідливі для зайців нітрити. Поїдання рослинних кормів на полях, де були внесені азотнокислі добрива, викликає у зайців розширення судин, ослаблює їх конституцію, внаслідок чого вони гинуть. Характерно, що живлячись молоком хворих самок, малята відчувають ті самі больові симптоми і теж швидко гинуть); 3) застосування деяких отрутохімікатів, які використовують у боротьбі з шкідниками полів, садів, лісів; 4) значна кількість природних ворогів (аналізуючи поживу вовків, нам вдалося встановити, що серед ссавців, які є основою живлення вовків, 22,4% припадає на зайців, а разом з дикими козами цей процент збільшується до 32,6; значної шкоди завдають зайцям лисиці і бродячі собаки).