2. Психологічні аспекти підготовки цивільних справ до судового розгляду

Ефективність судового розгляду цивільних справ залежить від ретельності їх попередньої підготовки. У судовому засіданні так чи інакше функціонує та модель досліджуваної події, яка формується при підготовці справи до судового розгляду. Пізнавально-проблемна ситуація виникає для судді при первісному знайомстві з позовною заявою та доданими до цього матеріалами. При подальшому опитуванні відповідача суддя формує імовірнісну модель досліджуваної події. Однак завдання судді не тільки усвідомити суть справи для себе, але знайти можливість посвідчення відповідних фактів при судовому розгляді. Отже, суддя вирішує не тільки пізнавально-пошукову задачу, а й завдання посвідчення одержуваних відомостей. Він враховує обставини як правового, так і неправового характеру - аналізує особливості поведінки сторін, особистісні особливості учасників процесу. Суддя отримує можливість прогнозувати поведінку сторін при судовому розгляді справи, характер їх активності, чесність, щирість і правдивість. Прагнучи попередити окремі негативні прояви поведінки, суддя завчасно створює фонд відповідної інформації, програючи мисленєво найбільш імовірнісний хід судового розгляду даної справи. У кожному разі знання судді у справі завжди ширше, ніж процесуально зафіксовані матеріали. Однак ця інформаційна надмірність несе в собі і певну небезпеку – вона може перешкоджати об'єктивному розгляду справи. Тому судді спочатку слід зосередити увагу на повноті, належності та допустимості доказів (точніше - тих матеріалів, які у судовому розгляді можуть стати доказами). Вже в процесі підготовки справи до судового розгляду суддя визначає силу і достовірність можливих доказів, необхідність призначення експертизи, визначає достатність доказів для вирішення справи. Поряд з цим суддя повинен враховувати і можливість виникнення нових доказів у судовому засіданні і спростування раніше поданих матеріалів. На стадії підготовки справ до судового розгляду суддя повинен встановити: коло фактів, які підлягають встановленню; коло доказів, які підлягають дослідженню; осіб, яких необхідно або доцільно залучити до участі в процесі.

Істотна сторона підготовки справи до судового розгляду - встановлення суддею комунікативного контакту з проходять у справі особами, залучення їх до конструктивної співпраці, з'ясування характеру виниклих міжособистісних конфліктів, позицій сторін, характерних для окремих осіб психологічних бар'єрів. У процесі спілкування з цими особами суддя виявляє особливості їхньої поведінки, формує тактику взаємодії з ними. В якості процесуальних дій закон передбачає опитування позивача і відповідача, проте сам процес опитування закон не регламентує. Опитування проводиться з метою отримання суддею необхідної для вирішення справи інформації. Вихідна база для формулювання питань судді - позовна заява і додані до нього матеріали. У багатьох випадках позовні заяви бувають неповними, односторонніми та юридично некоректними. Тому перший етап опитування позивача - виявлення фактичної бази позову і позиції позивача щодо поданого ним позову. При опитуванні відповідач може повністю або частково визнати факти, пов'язані з позовом, спростувати їх іншими фактами. У разі подання зустрічної позовної заяви первісного позивача опитують вже в якості відповідача за зустрічним позовом. У процесі первинного опитування суддя вирішує питання про достатність та достовірності поданих матеріалів, які можуть мати доказове значення, а також можливості отримання відсутніх матеріалів. Істотне значення має чітке уявлення судді про суть вимог позивача і запереченні відповідача, розмежування безперечних фактів і проблемних тверджень. На підставі опитування суддя визначає необхідність виконання інших процесуальних дій. У психологічному відношенні опитування сторін пов'язаний з організацією їх конструктивної взаємодії і, звичайно, відповідної взаємодії з суддею. Слід враховувати, що сторони суворо оцінюють поведінку судді, його особистісні якості - компетентність, об'єктивність, здатність до рефлексії, розуміння різних життєвих колізій, комунікативність та ін.

В образі судді ніщо не повинне викликати роздратування взаємодіючих з ним осіб. Суддя повинен володіти соціальною комунікацією, здатністю активізувати різні прояви поведінки людей, цілеспрямовано регулювати їх. Встановлення психологічного контакту і навіть довірчих відносин не означає переходу за межі суспільних відносин. Поряд з цим суддя повинен вміти пом'якшувати формалізм відносин – вести опитування у формі вільної бесіди, не вдаючись до її протоколювання, вільно виходити за юридичні межі даної справи. Результати опитування закріплюються у вигляді "представлених письмових пояснень", що й забезпечує послідовність просування справи.

Для з'ясування взаємних претензій сторін може бути проведено їх одночасне (перехресне) опитування. Можливі при цьому колізії міжособистісної взаємодії вимагають відповідних навичок їх регуляції. У всіх випадках основний напрямок діяльності судді полягає у пошуку можливостей зняття конфліктного протиборства сторін, визначенні шляхів виходу з різних проблемних ситуацій. Найбільш типові випадки виникнення проблемної ситуації для самого судді – неможливість чіткого визначення правової співвіднесеності тієї або іншої життєвої колізії. Чи підлягає судовому захисту вимога позивача у зв'язку з наступними обставинами: наречений чоловік без будь-яких пояснень залишив дружину на третій день після весілля і до нього був пред'явлений тестем позов про стягнення понесених останнім витрат на весілля. Труднощі виникають і у зв'язку з визначенням кола суб'єктів процесу, пошуком доказів, вирішенням питання їх належності та допустимості. У ряді випадків вже в процесі підготовки справи до судового розгляду виникає необхідність правомірного психічного впливу на осіб, що протидіють реалізації права. У цих випадках потрібно ретельне роз'яснення норми закону, наслідків його недотримання, можливостей отримання доказів, призначення справи за участю прокурора, запрошення до суду представників трудового колективу. Доречні і переконання морально-етичного характеру, вплив на мотиваційну сферу протидіє особи. Завдання судді в цій ситуації – перетворити раніше сформовані поведінкові моделі, перевести їх у нову площину на основі необхідної юридичної-інформації.