Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Зашкільняк Л.Методологія історії..doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Леонід Злшкілкняк. Методологія Історії

він подав нове тлумачення "Одкровення Йоанна", замінивши двочленний подш священної Історії — тричленним. Три епохи історії роду людського відповідати трьом Іпостасям Бога — Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого (відповідно період Старого Завіту, Нового Завіту І "Вічного Євангелія"). Кожна наступна епоха була послідовним втіленням божествепого у земному, переходом від нижчої до вищої стадії провидіння, якісніш оновленням самого світу і всього життя, котре стрімить до Царства Духа Святого, в якому будуть правити мир 1 любов. У підстав кожної епохи лежали відповідні види людської діяльності: першої — праця, другої - - навчання, третьої — споглядання. Історія представлялась Иоахиму деревом, коріння якого — у акті творення світу, гілки — діяння Христа. плоди — діяння його учнів.

Тріадна схема Історії, представлена Йоахимом Флорським, була суттєвим розвитком християнської візи минулого., хоча й не змінювала її есхатологічного характеру. Вона мишо увійшла у європейську Історичну свідомість, відбилась у багатьох пізніших історіософських доктринах. її тому числі й раціоналістичних побудовах нового часу.

Чи не найважливішим здобутком історичного мислення,

утверджуваного християнством, був нерозривний зв'язок минулого — сучасного

майбутнього, який дозволяв ставити питання про передбачення майбутнього на підставі минулого. Історія набувала конкретно означеного змісту, без якого не було жодної можливості зрозуміти сучасність І прогнозувати майбутнє.

Падіння Римської Імперії стало однією з иіх на шляху становлення європейської цивілізації. Нова історична епоха заступила один Історично-, ку.тьтурний центр Середземномор'я декількома регіональними осередками, серед яких були імперія франків на Заході, Візантія —- на Сход. Британія — на Північному Заході, трохи згодом — нові центри у річних куточках континенту. Змінилися сощально-господарські умови життя, у підставу якого лягла селянська аграрна культура, заснована на феодально-організованих підданських стосунках між власником землі І виробником. Нові суспільні відносини спричинили поступове подолання політично-державної кризи, що була викликана падінням Імперії. Християнство заповнило той духові-ю-ідеологічиий вакуум, що утворився внаслідок кризи античного світобачення.

На рушах Римської Імперії склались десятки нових держав і державок, заснованих на засадах панування племінної знаті "варварських" народів, які заполонили Європу під час "великого переселення народів". Незабаром проявилися тенденції до централізації політичної влади в руках монарха, який прагнув навести порядок, усунути міжусобиці, набіги, пограбування, свавілля. Християнство стало Ідеологією організації суспільства після падіння Риму.

Найвищого розвитку середньовічна християнська ідеологія І культура досягли у XII сі., яке сучасні дослідники називають "найбільш конструктивним періодом європейської історії", "віком відродження". Хрестові походи і зіткнення з арабським світом та його культурою змусили християнських теологів "ширше" полишитись на речі, пристосувати теологію і теософію до більш відкритого погляду. Саме тоді було завершено будову теологічної системи християнства, яка стала догмою й утримувалась без суттєвих змін аж до часу Реформації.