- •Нуклеопротеїни
- •Дезоксирибонуклеопротеїни
- •Рибонуклеопротеїни
- •Травлення нуклеопротеїнів
- •Біосинтез пуринових нуклеотидів Біосинтез пуринових нуклеотидів de novo
- •Регуляція синтезу пуринових нуклеотидів
- •Біосинтез пуринових нуклеотидів із азотистих основ
- •Катаболізм пуринових нуклеотидів
- •Подагра
- •Короткі історичні відомості
- •У крові та сечі
- •Клініка та діагностика подагри
- •Лікування та профілактика подагри й гіперурикемії
- •Синдром леш-ніхана
- •Діагностичні критерії
- •Клінічні ознаки
- •Біосинтез піримідинових нуклеотидів
- •Реакції біосинтезу піримідинових нуклеотидів
- •Утворення умф
- •Утворення удф, утф та цтф
- •Регуляція синтезу піримідинових нуклеотидів
- •Катаболізм піримідинових нуклеотидів
- •Біосинтез дезоксирибонуклеотидів
- •Механізм перетворення рибонуклеотидів на дезоксирибонуклеотиди
- •Утворення дАтф, дГтф та дУтф
- •Утворення тимідилових нуклеотидів
- •Хімічна структура подвійної спіралі днк.
- •Будова хроматину.
- •Особливості будови рнк
- •Біосинтез нуклеїнових кислот
Катаболізм піримідинових нуклеотидів
Розпад піримідинових основ, на відміну від пуринових, супроводжується розкриттям кільця (табл. 14).
Таблиця 14. Відмінності катаболізму пуринових і піримідинових нуклеотидів
ВІДМІННОСТІ КАТАБОЛІЗМУ ПУРИНОВИХ І ПІРИМІДИНОВИХ НУКЛЕОТИДІВ |
||
|
Пуринові нуклеотиди |
Піримідинові нуклеотиди |
1. Розпад нуклеотидів |
Розщеплення із збереженням циклічного ядра. |
Розщеплення супроводжується руйнуванням циклічного ядра |
2. Результати катаболізму |
Розщеплення має небезпечні наслідки. |
Розщеплення не має небезпечних наслідків. |
3. Продукти катаболізму |
Утворення пероксиду гідрогену може проявити токсичну дію. |
Утворені -амінокислоти використовуються організмом для утворення коферментів, зазнають окиснення |
Цитозин (рис. 24) на першій стадії дезамінується, перетворюючись в урацил.
Рис. 24. Піримідинова основа (цитозин).
Далі йде відновлення урацилу в дигідроурацил, розщеплення кільця і гідроліз до СО2, NH3 і бета-аланіну (рис. 25).
Розпад тиміну за таким же механізмом призводить до утворення бета-аміноізомасляної кислоти.
Рис. 25. Метаболізм піримідинових нуклеотидів.
Аміак і СО2 використовуються для синтезу сечовини. Бета-аланін може включатись у структуру коферменту А (рис. 26). Гама-аміноізомасляна кислота перетворюється через метилмалонову кислоту в сукциніл-КоА.
Рис. 26. Продукти катаболізму піримідинових нуклеотидів.
Біосинтез дезоксирибонуклеотидів
Біосинтез РНК різних класів вимагає наявності пуринових (АТФ, ГТФ) та піримідинових (ЦТФ, УТФ) рибонуклеотидів, тоді як для біосинтезу генетичних ДНК необхідні дезоксирибонуклеотиди пуринового — дАТФ, дГТФ — та піримідинового — дЦТФ, дТТФ (ТТФ) ряду. Попередниками дезоксирибонуклеотидів у клітинах є рибонуклеотиди у формі нуклеозиддифосфатів (НДФ) (переважно) та нуклеозидтрифосфатів (НТФ).
Механізм перетворення рибонуклеотидів на дезоксирибонуклеотиди
Перетворення НДФ на відповідні дНДФ досягається шляхом відновлення гідроксильної групи при С-2' рибози з утворенням 2'-дезоксирибози. Донором відновлювальних еквівалентів у цьому процесі є відновлений НАДФ (НАДФН + Н+):
Вказана реакція є складним біохімічним процесом, в якому беруть участь: низькомолекулярний (м.м. – 12 кД) SH-вмісний білок тіоредоксин і два окислювально-відновлювальні ферменти — тіоредоксинредуктаза та рибонуклеотидредуктаза, шо складають в сукупності електроно-транспортний ланцюг відновлення НДФ до дНДФ (рис. 27).
Рис. 27. Схема переносу відновлювальних еквівалентів від (НАДФН + Н+) на рибонуклеозиддифосфати.
Процес відновлення НДФ до дНДФ за рахунок протонів та електронів (НАДФН + Н+) складається з таких реакцій:
1) переносу гідрогену від (НАДФН + Н+) на ФАД флавінового ферменту тіоредоксинредуктази;
2) переносу гідрогену від відновленої тіоредоксинредуктази на SH-групи тіоредоксину;
3) переносу гідрогену від відновленого тіоредоксину на SH-групи рибонуклеотидредуктази;
4) переносу гідрогену від відновлених сульфгідрильних груп рибонуклеотидредуктази на НДФ з утворенням дНДФ.
