Заняття 6

Мета: створення позитивної атмосфери; знайомство з емоція­ми злості, гніву; формування у дітей уміння позбутися напруження; навчання аналізувати свої вчинки, через гру долати агресивність; розвиток уваги, пам'яті, здатності сприйняття форми, наочно-об­разного та логічного мислення; сприяння розвитку ізольованих рухів пальців та гнучкості зап'ястя; виховання доброти, чутливості.

Хід заняття

Вправа «Вітання»

(Діти колом сидять на килимку.)

Треба гарно привітатись:

«Добрий день!».

Дружно й голосно сказати:

«Добрий день!».

Я у боки повернуся:

«Добрий день!».

Гарно кожному всміхнуся:

«Добрий день, добрий день, добрий день!».

Казка про Злого домовичка

Психолог розповідає дітям казку про Злого домовичка, який ображав, штовхав дітей, забирав у них іграшки, тобто завдавав усім болю і зла.

Діти по черзі повинні зобразити Злого домовичка й розповіс­ти, як він виглядає.

Далі діти обговорюють і згадують ситуації, коли вони також були схожими на Злого домовичка.

Наприкінці обговорення робиться висновок про те, що бути схожим на Злого домовичка ніхто не хоче.

Вправа «Перетворення»

За командою «Злий, злий...» кожна дитина зображає Злого домовичка, а за командою «Добрий, добрий...» — Доброго до­мовичка.

Вправа «Переможці»

Розмова про те, які методи боротьби діти вже знають, щоб прогнати злість (узяти себе в руки, порвати папір, усміхнутися).

«Злий» настрій змушує вас робити і говорити різні речі, через які на вас сердяться дорослі. Але щойно злість минеться, вам стає сумно і неприємно. Є один секрет: кожна велика і маленька людина має право злитися. Існує безліч ігор, які вчать «сердитися правильно», тобто так, щоб не кривдити інших.

Сьогодні я пропоную ще одну гру. За допомогою піску можна виліпити і побачити власну злість, а згодом перемогти її. Психо­лог із дітьми ліплять із мокрого піску грудку — «злюку», на якій роблять заглиблення або малюють очі, ніс, рот.

Після завершення кожній дитині пропонується покласти руки на свою «злюку», заплющити очі, пригадати, на що вони зазвичай ( зляться, і спробувати перенести свій гнів на цю грудку. Діти роз­плющують очі, а психолог пояснює їм, що тепер у кожній грудці живе їхня злість.

Потім діти у будь-який спосіб руйнують піщану грудку, гово­рячи «чарівне заклинання»: «Проганяємо злість, запрошуємо радість!». Після цього діти руками вирівнюють поверхню піску, залишаючи на ній відбитки пальців, долонь, прикрашають ці від- битики черепашками, камінчиками на знак заспокоєння, отри­мання рівноваги: «Я переміг свою злість, тому я спокійний».

Гра «Дракончик кусає свій хвіст»

Лунає весела музика. Діти стають одне за одним, міцно три­маючись за плечі сусіда. Перша дитина — «голова дракона», остання — «хвостик». «Голова» намагається впіймати «хвіст», а той утікає від неї. Психолог стежить, щоб діти не відпускали одне одного, а також щоб ролі «голови дракона» і «хвоста» ви­конували всі охочі.

Вправа «Форми»

Дітям роздаються геометричні фігури (одній дитині — одна фі­гура). Кожна дитина повинна назвати якомога більше предметів, схожих за формою на цю фігуру, наприклад:

• прямокутник — шафа, книжка, тумбочка...

• овал — люстерко, батон, обличчя людини...

• коло — тарілка, м'яч, годинник, паляниця, сонце...

• квадрат — вікно, будинок, телевізор...

Вправа «Добре — погано»

Психолог показує ілюстрації із зображенням, наприклад, яблу­ка, запитуючи:

• Яблуко — це добре? Чому? (Добре, бо смачно. Тому що у ньому багато вітамінів тощо.)

• Погано? Коли? (Коли їсти немитим, недозрілим тощо.)

Пропонується зображення пір року, сонця, хмари, морозива.

Вправа «Я знаю»

Потрібно назвати якомога більше предметів або явищ, які можна об'єднати одним словом.

• Я знаю такі квіти...

• Я знаю такі овочі...

• Я знаю такі фрукти...

• Я знаю такі предмети одягу...

' • Я знаю таких птахів...

• Я знаю таких звірів...

• Я знаю такі дерева...

• Я знаю такі казки...

Гра «Сонячні зайченята»

Усі діти в колі — «сонячні зайченята». Одна дитина — «сонеч­ко». «Сонечко» по черзі торкається «сонячних зайчиків» своїми «промінчиками», і кожен «зайчик» каже йому будь-яке лагідне сло­во. Гра повторюється, доки у ролі «сонечка» не побувають усі діти.

Пальчикова казка «Павучок»

Жив собі маленький павучок (зігнуті польці повільно рухають­ся по столу). Йому було дуже сумно одному. Пішов він одного пазу гуляти у ліс.

Світило яскраве сонечко (кінчики пальчиків з'єднані, утворю­ють коло).

Шуміли на вітрі дерева (руки підняти вгору, обидві руки доло­нями до себе, широко розвівши пальці).

На деревах у гніздечках (стиснути пальці обох рук, з'єднати їх у вигляді чашки) співали пташки.

Навколо було багато квітів (з'єднати долоні, розчепіривши пальці). На них сиділи бджоли (вказівними пальцями правої, по­тім лівої руки робити колові рухи) і збирали солодкий мед. Там він побачив маленький будиночок. «Хто тут живе?»—зацікавився павучок і постукав: тук-тук-тук.

А в будиночку жив зайчик (витягнути вказівний та середній пальці, а великий, безіменний та мізинчик стулити).

Він запросив павучка (вправа «Павучок») до себе в гості.

Залишився павучок жити в будиночку (вправа «Будиночок») із ? (( іиком (вправа «Зайчик»),

Графічний диктант «Машина»

(Діти сідають за столи.)

Від точки проводимо 2 клітинки вгору, 2 — праворуч, 2 — вго­ру, 7 — праворуч, 2 — вниз, 2 — праворуч, 2 — вниз, 11 —ліворуч. На що це схоже? Домалюйте колеса.

Чарівні палички

Діти викладають паличками малюнки за зразком.

Прощання

На занятті діти всі

Працювали. Молодці!

Нам сподобалось займатись,

Та пора вже і прощатись!

До нових зустрічей!