6.2. Цілі й особливості здійснення біржових операцій
Заключення тих або інших видів угод підлягає певним цілям здійснення біржових операцій, які учасники біржі проводять на торгах. Основними цілями проведення біржових операцій є наступні (див. рисунок 12):
1) покупка й продаж реальних товарів, необхідних для здійснення виробничого й торговельного процесу на окремих підприємствах. Цей вид біржових операцій дозволяє виробникові реалізувати, а споживачеві придбати необхідний товар. У процесі цих операцій виробник виступає як продавець своєї готової продукції, а споживач - як покупець конкретної партії товару виробничого або споживчого призначення, обумовленої індивідуальними кількісними і якісними параметрами;
2) страхування цінового ризику (тобто можливих фінансових втрат продавця або покупця при зміні ціни на реальний товар у процесі здійснення форвардних угод). Механізм страхування цінового ризику визначається терміном «хеджування». Страхування цінового ризику (хеджування) дозволяє учасникові даної біржової операції базувати свої біржові комерційні операції на певній ціні, що забезпечує більшу передбачуваність його доходів і видатків. Особа, що здійснює біржові операції страхування цінового ризику, називається «хеджер». Ці операції не слід плутати зі звичайними операціями страхових компаній, що страхують комерційний ризик і відшкодовують страхувальник відповідні втрати;
3) біржові спекуляції на різниці в цінах, не заборонені законодавством. Ці біржові операції відбуваються з єдиною метою - отримання прибутку з коливань цін на товар. Сам товар учасників таких біржових операцій не цікавить - вони не зв'язані безпосередньо з виробництвом, переробкою, реалізацією реального товару. Особа, що здійснює такі операції - «біржовий спекулянт» або «біржовий торговець»,- будує свою біржову комерційну діяльність на прогнозі коливань біржових цін.
Рис. 12. Основні види біржових операцій, здійснюваних на товарних біржах
Рис.13. Основні форми спекулятивних операцій, здійснюваних на товарних біржах
Учасники біржових спекуляцій грають надзвичайно важливу роль на товарних біржах. Без здійснення спекулятивних операцій неможливий процес страхування цінового ризику на біржі (механізм страхування цінового ризику побудований на тім, що хтось повинен взяти на себе цей ризик, тобто хеджування й спекуляція являють собою протилежні по своїм економічним цілям операції). При цьому, якщо хеджер може у всіх випадках компенсувати свої фінансові втрати на біржі, то біржовий спекулянт повинен бути постійно готовим до можливих збитків. У той же час біржовий спекулянт може дістати прибуток від своїх операцій, тоді як хеджер такої можливості позбавлений. Крім того, біржові спекулянти є «виробниками» найбільш важливої біржової інформації - про прогнозовані ціни, у зв'язку із чим їхня роль на товарній біржі дуже висока.
З урахуванням вищевикладених цілей розглянемо докладно механізм здійснення окремих видів біржових операцій.
Покупка й продаж реального товару є найбільш простим видом біржових операцій. У цей час вона переважає на наших біржах. Вона спрямована на задоволення потреб виробничих підприємств у сировині, матеріалах і устаткуванні, необхідних для випуску готової продукції; на реалізацію цієї готової продукції для одержання фінансових коштів, призначених для здійснення наступного виробничого циклу; на придбання торговельними підприємствами товарів для наступної реалізації населенню.
Простота цієї біржової операції укладається в тім, що її здійснення в кожному конкретному випадку вимагає здійснення лише однієї біржової угоди (на покупку або продаж необхідного товару). При цьому для здійснення цієї операції використається тільки один вид біржових угод - угоди з реальним товаром.
Якщо виробниче або торговельне підприємство вирішує свої поточні завдання в області постачання або збуту, воно, здійснюючи покупку або продаж реального товару, укладає біржову угоду типу «спот», у результаті якої товар негайно передається продавцем покупцеві. У тих же випадках, коли підприємство планує безперебійне постачання або збут у майбутньому періоді, воно відповідно укладає біржову угоду типу «форвард» (або ряд таких угод - з різними контрагентами й на різні періоди).
Таким чином, в основі здійснення біржової операції покупки або продажу реального товару лежить механізм здійснення біржових угод типу «спот» або «форвард».
Страхування цінового ризику (хеджування) являє собою досить складну біржову операцію, що вимагає здійснення трьох біржових угод: 1) покупку (продаж) реального товару з поставкою в майбутньому періоді (угода типу «форвард»); 2) продаж (або відповідно покупку) ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів; 3) ліквідацію позиції по ф'ючерсних контрактах шляхом заключення офсетної угоди. Перші два види біржових угод здійснюються в початковій стадії операції по страхуванню цінового ризику, а третій їхній вид - у стадії її завершення. Принцип операції по страхуванню цінового ризику заснований на тім, що якщо її учасник зазнає фінансових втрат через зміну біржових цін як продавець реального товару, то він виграє в тих же розмірах як покупець ф'ючерсних контрактів на ту ж кількість товару й навпаки.
У зв'язку із цим на біржовому ринку розрізняють два види операцій страхування цінового ризику - хеджування покупкою й хеджування продажем.
Хеджування покупкою являє собою біржову операцію, у процесі якої продавець реального товару, уклавши форвардну угоду на його продаж, одночасно здійснює покупку ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару.
Розглянемо механізм хеджування покупкою на прикладі звичайної форвардної угоди.
Приклад. Підприємство - виробник бензину - здійснило на біржі його продаж у січні з поставкою в березні. Форвардна угода укладена на 10 т бензину за ціною 20 т. грн. за одну тонну. У цей час у підприємства - виробника бензину - ще немає нафти для його виробництва, воно закупить цю нафту тільки в березні. Побоюючись, що до моменту поставки бензину ціни на нафту, а відповідно й на бензин, зростуть, у результаті чого підприємство-виробник понесе фінансовий збиток, воно купує 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину (що забезпечують кількість проданого реального товару) за ціною 20,5 т. грн. кожний або на суму 205 т. грн. Допустимо, що побоювання підприємства-виробника виправдалися й ціна нафти, а відповідно й бензину, у березні зросла. Ціна 1 т бензину на біржовому ринку реального товару коштує в березні вже 25 т. грн., а на ф'ючерсному ринку - відповідно 25,5 т. грн.
При цих умовах механізм і результати хеджування покупкою будуть виглядати для продавця в такий спосіб:
Січень
1. Укладено форвардну угоду на продаж 10 т бензину за ціною 20 т. грн. на загальну суму 200 т. грн.
2. Відкрито позицію на покупку 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину за ціною 20,5 т. грн. на загальну суму 205 т. грн.