11.8. Котирування цінних паперів

Якщо процедура лістингу, допуск цінних паперів до котиру­вання, - одночасний акт, то визначення ціни або курсу цінного паперу - це постійно поновлювана операція на кожних біржових зборах у процесі аукціону.

Котирування цінного паперу - це механізм виявлення ціни, її фіксація протягом кожного дня роботи біржі і публікація в біржових бюлетенях. Магічна поява ціни в процесі біржового торгу є результатом взаємодії зареєстрованих торговців. Біржа лише її виявляє, об'єктивно сприяє її формуванню.

Біржа концентрує попит і пропозицію на купівлю і продаж цінних паперів, визначає співвідношення між поточним попитом і пропозицією, у результаті якого виявляється ціна як вираження рівноваги тимчасового і відносного, але достатнього для здійснення тієї чи іншої угоди.

Ціна, за якою укладаються угоди і цінні папери переходять з рук у руки, називається курсом. Біржовий курс використовується як орієнтир при укладенні угод як у біржовому, так і в позабіржовому обігу. При цьому "залповий аукціон" дає можливість виявити єдину ціну, що буде існувати до такого "залпу", а безупинний - співвідношення між поточним попитом (ціна попиту - найвища ціна, запропонована покупцем) і пропозицією на цінний папір (ціна пропозиції - мінімальна ціна продажу цінного паперу).

Слід зазначити, що біржове законодавство, як правило, не фіксує порядок визначення біржового курсу цінних паперів. Проте залежно від принципів, покладених в основу котирування, розрізняють метод єдиного курсу, що ґрунтується на встановленні єдиної (типової) ціни, і реєстраційний метод, що базується на реєстрації фактичних цін угод, попиту і пропозиції (цін продавців і покупців).

Як правило, біржові торги починаються з оголошення цін, що склалися наприкінці попередньої сесії. Вони визначаються спеціальною котирувальною комісією за результатами попереднього торгу (наприклад, учорашнього дня) і роздаються його учасникам у вигляді котирувального списку. На біржах, де використовують спосіб формування єдиної біржової ціни (торгівля здійснюється за допомогою залпового аукціону), ціну встановлюють на основі усунення суб'єктивної оцінки становища ринку з боку осіб, що роблять котирування.

Насамперед становить інтерес метод фондового котирування, ви­користовуваний на німецьких біржах, де при встановленні біржових цін враховують тільки угоди, укладені за допомогою офіційних, так званих курсових маклерів. Для кожної групи фондових цінностей є спеціальні маклери, які приймають заявки попиту і пропозиції. В точно визначений час вони сходяться у певному місці біржового залу і в присутності всіх осіб, зацікавлених у тих чи інших цінних паперах, приступають до встановлення того курсу, при якому вони змогли б покрити максимальну суму попиту і пропозиції.

Цілком очевидно, що при встановленні курсу необхідно; дотримуватися певних правил:

• біржовий курс встановлюється на рівні, що забезпечує найбільшу кількість угод;

• заявки "продати за будь-яким курсом", "купити за будь-яким курсом" здійснюються тільки після першої пропозиції ціни;

• здійснення заявок, що містять максимальні ціни під час купівлі і мінімальні під час продажу;

• заявки, у яких зазначаються ціни, що наближаються до максимальних при купівлі і мінімальних при продажу, можуть реалізовуватися частково;

• заявки, де зазначені ціни нижче бажаного курсу під час купівлі або вище при продажу, не реалізуються.

Аналізуючи дані реєстрації угод і заявки інвесторів, котирувальна комісія визначає верхній і нижній рівень цін за видами цінних паперів. При цьому вона виключає ціни, непоказові для ринкової кон'юнктури.

Звичайно в біржових бюлетенях реєструються не всі ціни угод, а лише граничні, які якнайповніше характеризують динаміку цін у процесі біржового дня. Граничні ціни беруться у вертикальному і горизонтальному розтинах: вища і нижча упродовж біржового дня, початкова в перші хвилини і остання ціна наприкінці біржового дня.

На фондових біржах економічно розвинених країн Заходу торгівля цінними паперами ведеться за допомогою автоматизованих систем, що дає можливість з кількох місць вводити замовлення на купівлю або продаж фондових цінностей. Якщо вони збігаються за ціною, то автоматично здійснюється й інформація про укладення угоди, що надійде на робоче місце, а також висвітлюється на тикері - біржовому апараті, що передає котирування цінних паперів.

Перевищення курсу акції над її номіналом називається ажіо; відхилення курсу вниз від номіналу - дизажіо.