9.4. Напрямки розвитку систем клірингу і розрахунків
Подальший розвиток клірингових систем на біржовому ринку відбувається за такими напрямками:
• скорочення витрат на кліринг і розрахунки, що припадають на одну угоду (або стримування їх збільшення);
• прискорення процесу клірингу і розрахунків за допомогою скорочення термінів здійснення клірингових і розрахункових операцій;
• інтернаціоналізація клірингу і розрахунків на світовому фондовому і ф'ючерсному ринках.
Шляхи досягнення зазначених цілей:
• дематеріалізація цінних паперів;
• перехід на електронну торгівлю цінними паперами і ф'ючерсними контрактами;
• уніфікація розрахункових періодів на світовому біржовому ринку.
Дематеріалізація цінних паперів, тобто їх існування в безпаперовій формі, є формою електронних записів на рахунках у комп'ютерних системах, що уможливлює перехід до створення єдиного національного (а в перспективі і світового!) електронного депозитарію цінних паперів. Це істотно спрощує і здешевлює процеси, пов'язані з перереєстрацією іменних цінних паперів під час їх купівлі-продажу. Використання безпаперової форми цінних паперів дасть можливість уникнути проблем, пов'язаних із втратою цінних паперів, їх підробкою, затримкою постачань тощо.
Перехід на електронну форму біржових торгів стає можливим завдяки комп'ютеризації економіки і розвитку засобів зв'язку. Це сприяє розширенню біржового ринку і його глобалізації, здешевленню торгівлі, спрощенню багатьох процедур біржового торгу, автоматизації процесів клірингу і розрахунків. У перспективі за допомогою електронних торгів кожен клієнт зможе безпосередньо укладати угоди на фондовому ринку, минаючи інститути біржових посередників.
Уніфікація розрахункових періодів у різних країнах є необхідною основою інтернаціоналізації національних ринків.
Тема.10. Сутність брокерської діяльності
10.1. Сутність і основні види брокерської діяльності
10.2. Характер взаємин брокерів із клієнтами
10.3. Економічна стратегія брокера на товарній біржі й принципи її розробки
10.1. Сутність і основні види брокерської діяльності
Всі біржові угоди й операції здійснюють на товарній біржі брокерські контори, що є членами даної біржі. Відповідно до Закону України «Про товарні біржі» членами товарної біржі є її засновники, а також прийняті в її склад відповідно до уставу біржі вітчизняні й іноземні юридичні й фізичні особи. Вступний внесок члена біржі повинен рівнятися вартості «біржового місця», обумовленого виходячи з попиту та пропозиції на нього. Член біржі має право сам або через свого представника здійснювати всі види біржових угод і операцій, передбачених уставом біржі, одержуючи за цю винагороду; брати участь у рішенні питань діяльності біржі, обирати й бути вибраним у її керівні органи; користуватися всіма послугами, надаваними даною біржею.
У складі брокерських контор основна роль належить біржовим брокерам. Брокери є фізичними особами, зареєстрованими на біржі відповідно до її уставу, обов'язку яких складаються у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, у безпосереднім здійсненні біржових угод і їхньої реєстрації на біржі. Кількість брокерів кожної товарної біржі визначає її біржовий комітет.
Брокерські контори й брокери, що складаються в їхньому штаті (або незалежні брокери, що володіють «біржовим місцем» і працюючі самостійно) являють собою торговельних посередників, що допомагають підприємствам у пошуку, просуванні й збуті товарів. Торговельні посередники є необхідним елементом існування розвинених ринкових відносин. Користування послугами торговельних посередників на біржі створює для продавців, що вступають в угоду, і покупців певні переваги, які укладаються в наступному:
а) фахівці брокерських контор володіють, як правило, високою кваліфікацією у своїй області, добре знають особливості біржових товарів і біржової кон'юнктури, ознайомлені з конкретним попитом покупців і можливостями продавців. Тому використання біржових посередників підвищує оперативність закупівлі й збуту товарів, що сприяє збільшенню прибутку за рахунок прискорення обороту грошових і матеріальних ресурсів;
б) брокерські контори спеціалізуються на масовому придбанні й збуті товарів певної номенклатури, користуючись у цих цілях підприємствами торгово-виробничої інфраструктури (складами, транспортом, і т.п.). Обіг великих партій товарів забезпечує суспільству додатковий економічний ефект за рахунок зниження рівня витрат обігу на одиницю реалізованого товару;
в) знання поточної й прогнозованої кон'юнктури біржового й загальнотоварного ринку фахівцями брокерських контор дозволяє їм робити продавцям і покупцям товарів необхідні інформаційні й консультаційні послуги про конкурентоспроможність їхніх товарів, умовах їхнього продажу на внутрішньому й зовнішньому ринках;
г) брокерські контори підтримують регулярні зв'язки з іншими біржами, що допомагає їм здійснювати з найбільшим ефектом доручення продавців і покупців, розвивати міжрегіональні торговельні зв'язки;
д) багато брокерських контор мають ділові зв'язки з банками й іншими установами, пов'язаними з рухом товарів. Це дозволяє робити їхнім клієнтам додаткові посередницькі послуги в області кредитування, ліцензування, вивозу товарів і т.п.
Користування послугами посередників вимагає певної плати за посередницькі операції і багатьом здається, що це істотно збільшує вартість товару. Однак якщо підприємство саме здійснює пошук контрагента по угоді купівлі-продажу, то витрати становлять ще більшу суму, що включає до складу витрат, а вартість товару стає ще вище.
Торговельно-посередницька діяльність брокерів і брокерських контор має ряд різновидів, які, на жаль, не відбиті Законом України «Про товарні біржі», а відповідно не одержали відбиття й в уставах багатьох товарних бірж. Проте для з'ясування сутності брокерської діяльності у всіх формах її прояву необхідно чітко розрізняти окремі її функціональні види - агентські, брокерські й дилерські (рис. 18).
Рис. 18. Характеристика основних функціональних видів торговельно-посередницьких операцій брокерських контор на товарній біржі
Агентські операції на біржі складаються в дорученні підприємства промисловості, сільського господарства, оптової або роздрібної торгівлі, відкритої їм на даній біржі, брокерській конторі укладати від імені підприємства й за його рахунок угоди по закупівлі сировини, матеріалів, устаткування й товарів, а також по реалізації зробленої готової продукції. Агент, що працює в брокерській конторі підприємства, є його представником, що діє від його імені й за його рахунок.
Основними функціями агента на товарній біржі є:
а) ведення від імені свого підприємства переговорів із продавцями на біржі (брокерськими конторами, які їх представляють) про закупівлю сировини, матеріалів, устаткування й товарів;
б) пропозиція на біржі від імені свого підприємства готової продукції (товарів споживчого й виробничого призначення), що воно випускає або має в надлишку;
в) заключення у процесі публічних торгів угод з реальним товаром (зі здійсненням при необхідності страхування цінового ризику), їхнє документальне оформлення й реєстрація;
г) інформування керівництва комерційної служби, що він представляє, про стан поточної біржової кон'юнктури, пропонованому до продажу або покупки асортименту товарів по профілю підприємства, котируванню цін на біржі;
д) подання на вимогу підприємства необхідної звітної документації про проведені біржові операції й інші аспекти господарської діяльності.
Агент, як правило, є співробітником підприємства, що він представляє, працює на основі трудової угоди (контракту) з ним або з відкритої їм брокерською конторою. Оплата праці агента базується в основному на почасово-преміальній системі (установленні йому твердого окладу із преміюванням і доплатами за передбачені результати діяльності), а джерелом її виплат є кошти на оплату праці підприємства.
Брокерські операції на біржі складаються в посередництві між продавцями й покупцями з метою надання їм допомоги в здійсненні угод з реальним товаром і на строк. У біржових угодах, що укладають, брокер не є стороною договору (біржового контракту), а забезпечує тільки посередницькі функції. Основними функціями брокера на товарній біржі є:
а) прийняття відповідних доручень від клієнтів біржі на посередництво при покупці або продажі товарів;
б) забезпечення при необхідності попереднього контакту клієнта з контрагентом по майбутній біржовій угоді;
в) заключення у процесі публічних торгів угод з реальним товаром і на строк від імені своїх клієнтів і за їхній рахунок, документальне їхнє оформлення й реєстрація;
г) надання клієнтам на їхнє прохання додаткових послуг, пов'язаних зі здійсненням укладеної біржової угоди (якщо ці послуги входять у номенклатуру послуг, надаваних даною брокерською конторою або на даній товарній біржі);
д) консультація клієнтів з питань якісної характеристики й конкурентоспроможності окремих товарів, біржової кон'юнктури й котируванню цін на біржі;
е) подання на вимогу клієнта звіту про всі проведені від його імені біржові угоди і операції.
Брокер є співробітником брокерської контори або діє самостійно як член товарної біржі. Оплата праці брокера базується в основному на відрядно-преміальній системі , а її джерелом є розмір комісійної винагороди «відсоток», «куртаж») за зроблену угоду. Ця винагорода носить однократний характер по кожній біржовій угоді, а його розмір на наших товарних біржах (по угодах з реальним товаром) коливається в розмірах 2-6% від суми угоди. У загальній сумі комісійної винагороди брокерської контори по угоді частка оплати праці брокера становить приблизно 8-12%.
У практиці діяльності товарних бірж розрізняють дві основні групи брокерів:
1) брокер, що представляє, що приймає замовлення від клієнтів на заключення біржових угод і організує їхнє виконання на біржі;
2) брокер у біржовому кільці («у ямі», «на статі»), що укладає угоди в процесі торгів з доручення брокера, що представляє, або присутнього на торгах клієнта (якщо це дозволено правилами роботи даної біржі).
Брокерські операції займають у цей час основну питому вагу в загальному обсязі біржових операцій на товарних біржах України.
Дилерські операції на біржі складаються у заключенні угод з реальним товаром , угод на строк і опціонні угоди від свого імені й за свій рахунок у процесі здійснення біржових спекуляцій , заснованих на різниці в цінах. Іншими словами, термін «дилерські операції» виступають аналогом терміна «спекулятивні операції на біржі». Учасник такої операції - дилер сам виступає стороною договору (біржового контракту) з контрагентом по угодах ( продавцем або покупцем товару).
Основними функціями дилера на товарній біржі є :
а) виявлення можливостей здійснення спекулятивних біржових операцій за результатами інформації, представленої до чергових торгів, товарними біржами;
б) покупка й продаж товарів, ф'ючерсних і опціонних контрактів на біржі від свого імені й за свій рахунок з метою одержання прибутку від різниці в цінах; документальне оформлення угод і їхня реєстрація;
в) здійснення операцій зберігання, транспортування, ліцензування вивозу й інших, пов'язаних з переміщенням товарів і забезпеченням їхньої схоронності.
Оплата праці дилера базується на прямій відрядній системі, а джерелом її виплат є прибуток, одержувана від здійснення спекулятивних операцій на біржі. Тому що дилер є самостійним підприємцем, то розмір оплати праці в загальній сумі отриманого прибутку він установлює сам (частина прибутку, що залишається, витрачається їм на придбання додаткових основних фондів, збільшення суми оборотних коштів і на інші потреби).
Характер агентських, брокерських і дилерських операцій на товарній біржі схематично представлений на рисунку 19, а їхні відмінні риси наведені в таблиці 20.
Разом з тим необхідно відзначити, що на практиці ці операції не сформувалися ще в чітку спеціалізацію брокерських (агентських, дилерських) контор. Так, брокерська контора, відкрита підприємством для здійснення агентських операцій, може з дозволу останнього здійснювати й звичайні брокерські операції. Брокерська контора, відкрита для здійснення дилерських операцій на біржі (вірніше її було б назвати дилерська контора, але нашим законодавством про товарну біржу такий термін не передбачений), одночасно може також здійснювати брокерські операції. Але при здійсненні біржових операцій ці розходження варто проводити, тому що вони пов'язані з різними ставками оподатковування й методами розрахунку ефективності.