II 2.4. Біржові правовідносини,

І їх характеристика та види

Враховуючи здебільшого приватноправовий характер біржових відносин, необхідно звернути увагу і на загальну характеристику біржових правовідносин. При цьому доцільно окреслити їхню структуру і здійснити характеристику їх елементів. З урахуванням приватноправових засад біржових правовідносин під час розгляду цього питання велику увагу буде приділено саме цивільно-правовим аспектам.

Так, біржові правовідносини можуть існувати лише за наявності певних елементів, до яких відносять: учасників або суб'єктів правовідносин, тобто осіб, які беруть в них участь; об'єкти правовідносин, що є немайновим або майновим благом, стосовно якого виникає певний зв'язок між суб'єктами відповідних правовідносин; зміст правовідносин, що представлений суб'єктивними правами і юридичними обов'язками їх учасників.

Біржові правовідносини - це урегульовані нормами біржового законодавства суспільні відносини, учасники яких, з огляду на їх спеціальний правовий статус, є носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Центральним елементом будь-якої юридичної конструкції є права і обов'язки, що виникають у відповідних суб'єктів, точніше, їх «типова побудова»¹.

Залежно від функціональної приналежності виокремлюються регулятивні та охоронні біржові правовідносини. За допомогою перших здійснюється впорядкування (регулювання) суспільних відносин у біржовій сфері. Відповідне регулювання здійснюється шляхом визначення оптимального правового становища суб'єктів або правового режиму об'єкта правовідносин, порядку, способу і меж здійснення суб'єктивних прав, стимулювання ¹

виконання юридичних обов'язків. Другі ж пов'язані з можливістю порушення прав і законних інтересів суб'єктів біржових правовідносин і виникають за умови їх порушення, а також під час порушення громадського порядку, встановленого державою у сфері біржової діяльності.

Залежно від особливостей суб'єктного складу біржові правовідносини бувають абсолютними і відносними. Абсолютні правовідносини є похідними від наявності суб'єктивного права в однієї особи і загального юридичного обов'язку всіх інших осіб утриматися від порушення цього права. Відносні правовідносини ґрунтуються на тому, що носію суб'єктивного права завжди протистоїть конкретний носій юридичного обов'язку.

Залежно від характеру вимог, що належать управненій особі, виділяють речові та зобов'язальні правовідносини. У речових правовідносинах управнена особа має права, об'єктом яких виступає безпосередньо річ, а в зобов'язальних таким об'єктом будуть дії боржника. Так, будучи власником майна, особа має право володіти, користуватися та розпоряджатися річчю на власний розсуд (наприклад, біржа стосовно майна, що належить їй на праві власності). Для цього вона не потребує виконання будь- якою іншою особою певних дій. У зобов'язальних правовідносинах, що є похідними, наприклад, з біржового договору (контракту), особа має право вимагати від контрагента (як зобов'язаної особи) вчинення певних дій, передбачених договором, а саме - дій стосовно поставки товару.

Крім вказаних критеріїв поділу і видів біржових правовідносин, в юридичній літературі можна ознайомитись і з іншими точками зору вчених, що не полишає права на вироблення власної позиції.

Ц Питання для самоконтролю

1. Поняття біржового права, його предмет та методи.

2. Принципи біржового права.

3. Функції біржового права.

4. Характеристика системи біржового права як навчальної дисципліни.

5. Система біржового законодавства.

6. Поняття та види біржових правовідносин.