- •II 1.1. Історія розвитку біржової справи і та біржового законодавства в Україні
- •II 1.3. Поняття, ознаки та функції біржі
- •II 1.4. Класифікація бірж
- •II Питання для самоконтролю
- •Розділ 2 Загальні положення біржового права
- •II 2.1. Поняття біржового права:
- •II 2.2. Система біржового права як навчальної і дисципліни: характеристика його окремих інститутів
- •II 2.4. Біржові правовідносини,
- •II 3.1. Поняття регулювання біржової діяльності:
- •Розділ з Поняття, структура і принципи регулювання біржової діяльності
- •13.2. Особливості публічно-правового та приватноправового регулювання і біржової діяльності
- •13.3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її склад, завдання і повноваження у сфері регулювання біржової діяльності
- •13.4. Регулювання біржової діяльності професійними учасниками ринку цінних паперів
- •II Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 Правове становище товарної біржі
- •II 4.1. Поняття та правова характеристика і товарної біржі
- •II Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 Правове становище фондової біржі
- •15.1. Поняття і правова характеристика фондової біржі
- •II 5.3. Управління фондовою біржею
- •Розділ 6 Поняття, види і правова природа біржового товару
- •II 6.1. Поняття, ознаки та види біржового товару
- •16.2. Характеристика біржового товару товарних бірж
- •Часові характеристики:
- •Просторові характеристики:
- •Ринкові характеристики:
- •Розділ 7 Проведення біржових торгів
- •II 7.1. Біржові торги та умови їх проведення
- •II 7.2. Організація торгової сесії та біржових торгів
- •Розділ 8
- •II 8.1. Поняття й ознаки біржових договорів
- •II 8.2. Види біржових договорів
- •II 8.2.1. Форвардний контракт
- •II 8.2.2. Ф’ючерсний контракт
- •18.3. Порядок укладання й виконання біржових договорів
- •II 8.3.2. Підготовка до біржових торгів
- •II 8.3.4. Порядок оформлення й виконання I біржових договорів
- •18.3.5. Припинення, розірвання й визнання біржових договорів недійсними
- •Розділ 9 Вирішення біржових спорів. Контроль та відповідальність у біржовій діяльності
- •I 9.1. Особливості розгляду біржових спорів
- •II 9.2. Статус органів, до компетенції яких I відноситься розгляд біржових спорів
- •19.3. Правові засади та суб’єкти контролю біржової діяльності
- •II Питання для самоконтролю
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •II Нормативно-правові акти
- •Словник
- •Предметний покажчик
- •Біржове право
Розділ з Поняття, структура і принципи регулювання біржової діяльності
II 3.1. Поняття регулювання біржової діяльності:
І види та способи
Біржова діяльність - це система суспільних взаємовідносин щодо купівлі-продажу біржових товарів. Підгрунтя біржової діяльності - біржова торгівля, яка є одним із видів торгівлі товарами в суспільстві, для якого характерне комплексне поєднання торгівлі зобов'язаннями, гуртової (оптової) торгівлі, аукціонної торгівлі, кредитування, посередництва (в укладанні контрактів), а також можливої спекулятивної торгівлі (перепродажу товарів)1.
Регулювання біржової діяльності - це система законодавчо врегульованих юридично значущих дій, здійснюваних учасниками біржової діяльності, направлених на організацію бірж і укладення між ними договорів, а також діяльність органів державної влади по врегулюванню такого роду діяльності і контролю за її здійсненням.
Біржа може мати як зовнішнє, так і внутрішнє регулювання. Внутрішнє регулювання полягає в підпорядкованості її діяльності власним нормативним документам: статуту, правилам біржової торгівлі та іншим внутрішнім нормативним документам, що визначають діяльність конкретної біржі в цілому, її підрозділів і учасників. Зовнішнє регулювання - це підпорядкованість діяльності біржі нормативним актам держави, інших організацій, міжнародним договорам.
Регулювання біржової діяльності здійснюється органами або організаціями, які уповноважені і на виконання функцій регулювання. З цих позицій розрізняють: 1
державне регулювання біржової діяльності, що здійснюється державними органами, до компетенції яких входить виконання тих чи інших функцій регулювання;
регулювання з боку професійних учасників ринку цінних паперів, або саморегулювання ринку. В цьому разі можливими є два варіанти. По-перше, держава може передавати частину своїх функцій щодо регулювання ринку уповноваженим або відібраним нею організаціям професійних учасників біржового ринку. По-друге, останні можуть самі домовлятися про те, що створена ними організація отримає від них самих деякі права регулювання стосовно всіх засновників чи учасників конкретної біржі або всіх бірж;
громадське регулювання або регулювання через громадську думку; в кінцевому рахунку, саме реакція широких верств суспільства в цілому на які-небудь дії на біржовому ринку є першопричиною, що спонукає до тих чи інших регулятивних дій держави або професійних учасників біржової діяльності.
Слід зазначити, що в законодавстві особлива увага приділяється саме першим двом групам регулювання біржової діяльності. Виходячи з цього, більш детальний їх аналіз буде проведено в наступних питаннях теми.
Встановлення певних правил поведінки в будь-якій сфері людської діяльності передбачає систему дій, необхідних для розробки таких правил і здійснення контрольних функцій з боку компетентних органів державної влади.
Важливим моментом установлення вказаних правил є процес, метою якого є створення певних умов для стимулювання розвитку біржових відносин, захисту державних інтересів, легалізації діяльності його учасників і, в разі необхідності, накладення певних стягнень стосовно осіб, які порушили встановлені правила поведінки. У зв'язку з викладеним, процес регулювання біржової діяльності повинен охоплювати певні етапи:
-створення нормативної бази її здійснення, тобто розробку нормативно-правових актів, які встановлюють порядок здійснення такої діяльності і зобов'язують всіх суб'єктів, які беруть в ній участь, неухильно виконувати такі приписи;
-відбір професійних учасників біржової діяльності. Сучасні біржові відносини не є можливими без професійних посередників, які повинні відповідати встановленим вимогам за знаннями, досвідом і фінансовим станом, щр встановлюються уповноваженими на це регулівними організаціями;
-контроль за дотриманням і виконанням всіма учасниками біржових правовідносин норм і правил функціонування біржової інфраструктури. Цей контроль виконується відповідними контрольними органами;
систему санкцій за порушення норм і правил, установлених на біржі; такими санкціями можуть бути: усні й письмові попередження, штрафи, при тягнення до кримінальної відповідальності, виключення зі складу членів біржі.
Зазначимо, що сам процес регулювання біржової діяльності не може бути необгрунтованим. Установлення вимог, що охоплюється процедурою проходження певних етапів, передбачає основні напрями, що є метою правового забезпечення, регулювання і створення відповідних правових передумов подальшого розвитку як законодавства, так і біржової інфраструктури. При цьому регулювання біржової діяльності має такі завдання:
підтримання порядку на біржі, створення нормальних умов для роботи всіх її учасників;
-захист учасників біржової діяльності від недобросовісної конкуренції і шахрайства окремих осіб або організацій, від злочинних організацій;
-забезпечення вільного і відкритого процесу біржового ціноутворення на основі концентрації попиту і пропозиції;
-створення умов, за яких завжди існують стимули для підприємницької діяльності;
-створення нових бірж, підтримка біржових структур тощо; вплив на діяльність бірж з метою досягнення якої-небудь суспільної мети (наприклад зниження біржових цін).
