- •Правова та претензійно-позовна робота в організаціях
- •Тема 1. Завдання та організаційна структура юридичної служби.
- •1. Поняття правової роботи та юридичної служби.
- •2. Основні завдання і напрями роботи юридичної служби.
- •3. Юридична служба як наука.
- •4 . Організація і структура юридичної служби.
- •5. Нормативні акти, що регулюють діяльність юридичної служби.
- •Тема 2. Організація роботи із забезпечення законності документів правового характеру.
- •1. Методика роботи з перевірки відповідності вимогам законодавства проектів локальних нормативних актів, інших документів правового характеру.
- •2. Підготовка проектів і впорядкування відомчих і локальних нормативних актів.
- •3. Кодифікація і зберігання нормативних актів в організації.
- •Тема 3. Договірна робота юридичної служби.
- •1. Методика організації договірної роботи.
- •2. Принципи договірної роботи та методика їх забезпечення.
- •3. Участь юридичної служби в роботі з підготування проектів господарських договорів.
- •4. Облік і контроль у договірній роботі.
- •Тема 4. Організація претензійно-позовної роботи.
- •1. Претензійно-позовна робота як один із важливіших напрямів правової роботи.
- •2. Оформлення і облік претензійних та позовних матеріалів.
- •3. Узагальнення наслідків претензійно-позовної роботи.
- •Тема 5. Правова робота в галузі забезпечення власності організацій.
- •1. Методика організації роботи в галузі збереження власності організацій, напрями цієї роботи.
- •2. Робота юридичної служби із забезпечення відшкодування збитків, завданих організації, підприємству.
- •3. Роль юридичної служби у ліквідації дебіторської заборгованості та забезпеченні законності списання матеріальних цінностей та боргів.
- •4. Аналіз практики використання правових засобів до забезпечення збереження власності організацій.
- •Тема 6. Правова робота в галузі додержання законодавства про працю.
- •1. Методика організації роботи із додержання законодавства про працю та основні напрями цієї роботи.
- •2. Забезпечення відповідності чинному законодавству документів, що регулюють трудові відносини в організації.
- •Тема 7. Робота юридичної служби в галузі правової пропаганди.
- •1. Методика організації роботи в галузі правової пропаганди.
- •2. Організація проведення лекцій та постійно діючих семінарів з юридичних питань та правової роботи.
- •3. Інші види правової пропаганди і правового навчання.
- •Тема 8. Розгляд і вирішення спорів про порушення договірних строків та кількостей.
- •1. Порядок подання і оформлення претензій та позовів щодо недопоставки товарів.
- •2. Правове регулювання розгляду і вирішення спорів про порушення договірних строків та кількостей.
- •3. Аналіз судово-господарської практики вирішення спорів про недопоставку та несвоєчасну поставку товарів.
- •Тема 9. Розгляд і вирішення спорів про недостачі товарів або продукції.
- •1. Порядок подання і оформлення претензій та позовів за недостачами.
- •2. Порядок складання актів про недостачу товарів (продукції).
- •3. Аналіз судово-господарської практики вирішення спорів про недостачі.
- •Тема 10. Розгляд і вирішення спорів з приводу поставки або продажу товарів неналежної якості чи некомплектних.
- •1. Основні нормативні акти, що регулюють порядок подання і розгляду претензій та позовів з приводу одержання товарів неналежної якості або некомплектних.
- •2. Роль господарського договору у порядку визначення якості одержаних товарів.
- •3. Претензії та позови з приводу одержання товарів неналежної якості.
- •4. Аналіз судово-господарської практики вирішення спорів за якість товарів (продукції).
4. Аналіз судово-господарської практики вирішення спорів за якість товарів (продукції).
Розглядаючи і вирішуючи спори, пов язані з поставкою або продажем товарі неналежної якості, господарський суд встановлює доведеність факту одержання позивачем товарів неналежної якості або некомплектних, вину відповідача (постачальника, продавця, виготовлювача), а також дійсні відносини сторін – наявність між ними тих чи інших договірних стосунків тощо. Зокрема, за відсутності між сторонами договору поставки, у господарського суду немає правових підстав стягувати зазначені у статті 231 ГК України штрафні санкції.
Ві дпов ідно до п.36 І нструкц ії про порядок прий мання продукц ії за які стю виготовлювач (ві дправник , постачальник ) ма є право переві рити які сть продукц ії, яку забраковано і повернуто одержувачем ( покупцем ) у порядку і у випадках , передбачених обов'язковими правилами або договором. Таким чином, мова йде не ті льки про право на таку переві рку , а й про необх і дн і сть встановлення нормативним актом або договором порядку переві рки якост і продукц ії, яка забракована одержувачем ( покупцем ) і повернута виготовлювачу ( постачальнику ). При цьому сл і д мати на уваз і, що І нструкц ія визнача є порядок прийомки продукц ії за які стю одержувачем ( покупцем ), а не виготовлювачем , якому повернуто забраковану продукц і ю .
Спори щодо умов договору з техн і чних питань порядку переві рки якост і забракованої і повернутої продукц ії господарському суду не п і дв і домч і ( стаття 12 Господарського процесуального кодексу Укра їни).
При вирішенні спорів, пов'язаних з умовою договору про право виготовлювача (постачальника) перевіряти якість забракованої і повернутої йому продукції, необхідно виходити з того, що чинне законодавство не надає такого права, якщо неналежну якість продукції встановлено висновком відповідної інспекції або бюро товарних експертиз . У цих випадках виготовлювач ( постачальник ), не згодний з таким висновком , може оскаржити ї х у встановленому порядку і вимагати проведення повторної експертизи .
Інколи в актах, складених за результатами перевірки якості забракованої і повернутої продукції, констатується , що встановлений одержувачем ( покупцем ) продукції дефект "не підтвердився ", і на цій підставі виготовлювач ( постачальник ) заперечу є свою відповідальність за поставку неякісної продукції.
При вирішенні таких спорів господарські суди мають на увазі, що відповідно до законодавства (стаття 614 ЦК України) постачальник не несе відповідальності за неналежне виконання зобов'язання за умови подання доказів відсутності своєї вини, зокрема, того, що недоліки виникли внаслідок порушення одержувачем правил користування продукцією або зберігання її. Таким чином, якщо одержувач (покупець) подав докази поставки продукції неналежної якості (виходу виробу з ладу в період гарантійного строку) виготовлювач (постачальник) не може бути звільненим від відповідальності за мотивами не підтвердження дефекту при перевірці, поки він не доведе відсутності своєї вини або того, що дефект виник з вини одержувача, тобто порушення останнім правил користування або зберігання продукції.