Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
UPAS.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
13 Мб
Скачать
☆

Вартість грошей у часі

Життєвий цикл проектів досить тривалий, тому постає проблема зіставлення вигід і затрат, що виникають у певному періоді, тобто визначення вартості грошей у часі.

Головними причинами зміни вартості грошей у часі є інфляція, ризик та схильність до ліквідності.

Інфляція - це процес, який характеризується підвищенням загального рівня цін в економіці певної країни та зниженням купівельної спроможності грошей. Інфляція проявляється у переповненні сфери обігу товарів грошима внаслідок їх надмірного випуску або у скороченні товарної маси в обігу за незмінної кількості випущених грошей. Головними чинниками інфляційних процесів є не зумовлена зростанням товарної маси в обігу емісія грошей, порушення пропорційності виробництва та обігу, а також помилки в політиці ціноутворення.

Ризик - це нестабільність, непевність у майбутньому. Через непевність у майбутньому ризик з часом зростає, люди хочуть уникнути ризику, тож більше цінують ті гроші, що є сьогодні, ніж ті, що будуть у майбутньому.

Схильність до ліквідності - це перевага, віддана наявним грошам перед іншими цінностями та ризикованими вкладеннями. Коли люди вкладають свої гроші, сподіваючись на майбутні надходження, вони очікують високої винагороди як компенсації за втрату ліквідності, що і впливає на цінність грошей у часі.

У проектному аналізі концепція оцінювання грошей у часі ґрунтується на тому, що вартість грошей з плином часу змінюється з урахуванням норм прибутку на ринку грошей. Нормою прибутку часто виступає позичковий процент, тобто сума доходу від використання грошей на ринку капіталів. У процесі порівняння вартості коштів застосовують два поняття: майбутня вартість коштів (FV) і теперішня вартість коштів (PV).

Майбутня вартість (FV) являє собою суму інвестованих у теперішній момент коштів, у яку вони мають перетворитися через певний проміжок часу з урахуванням певної ставки процента.

Під ставкою процента розуміють вимір часової вартості грошей, суму процента на інвестиції, яка може бути отримана за певний період часу. Якщо інвестування здійснюється у короткому проміжку часу, то користуються простим процентом — сумою, яку нараховано на первинну вартість вкладу наприкінці одного періоду. Його обчислюють за формулою

де І- грошовий вираз процента, сума процентних грошей, які нараховано за період інвестування; р - первинна вартість вкладу; і — процентна ставка: п - кількість періодів платежів.

Майбутню вартість розраховують таким чином:

де PV — теперішня вартість грошей.

Якщо інвестування здійснюється у тривалому проміжку часу, то користуються складним процентом. Це сума доходу, яка утворюється в результаті інвестування за умови, що сума нарахованого процента не виплачується після кожного періоду, а приєднується до суми основного вкладу і в подальшому платіжному періоді сама дає дохід.

Процес переходу від теперішньої вартості (PV) до майбутньої (FV) називають компаундуванням.

Компаундування (нарахування) — операція, що дозволяє визначити величину остаточної майбутньої вартості за допомогою складних процентів. Рівняння для розрахунку майбутньої вартості шляхом компаундування має такий вигляд:

(1)

де FV - майбутня вартість; PV - теперішня вартість; і -ставка процента у поточному або реальному виразах; п - кількість років або термін реалізації проекту; (1 + і)" - коефіцієнт (фактор)майбутньої вартості для і та п.

Процес дисконтування являє собою операцію, обернену компандуванню (нарощуванню складних процентів) у разі обумовленого кінцевого розміру коштів.

Дисконтування - процес визначення теперішньої вартості потоку готівки шляхом коригування майбутніх грошових надходжень за допомогою коефіцієнта дисконтування.

Розрізняють майбутню вартість ануїтету (вартість ануїтету на момент останньої виплати) і теперішню вартість ануїтету (дисконтована сума ануїтету на дату останньої виплати).

Майбутня вартість ануїтету (FVА) на момент останньої виплати показує загальну суму платежів та відсотків, що нараховані за час їх виплати:

де R — одинична виплата у кожний період часу; Snr — майбутня вартість одиничного ануїтету (ануїтету, всі виплати якого дорівнюють одній грошовій одиниці); r— ставка дохідності у розрахунку на одиничний період часу між двома виплатами; п - кількість виплат.

Теперішню вартість ануїтету (PVА) на час, що передує першій виплаті, визначають за формулою

де Аnr - теперішня вартість одиничного ануїтету (ануїтету, всі виплати якого дорівнюють одній грошовій одиниці).

Перпетуїтет - це нескінченна послідовність однакових виплат, що здійснюються через однакові інтервали часу. Наведене значення перпетуїтету (PVР) визначають за формулою

Як у компаундуванні, так і в дисконтуванні користуються ставкою дисконту, яка є очікуваною майбутньою альтернативною вартістю грошей, іноді теперішньою або реальною ставкою процента або окремою величиною, що залежить від наведеної строкової обмеженої цінності грошей.

Величина процентної ставки відображає вартість капіталу для інвестора, наприклад рівень дохідності за облігаціями державної позики. Оскільки цінність грошей у реальному виразі може знижуватися протягом часу через інфляцію, у проектному аналізі використовують такі дві ставки (табл. 3.2):

- реальна процентна ставка (r) - ставка доходу на капітал без урахування інфляції. У разі використання реальної ставки процента необхідно проводити розрахунок грошових потоків у постійних цінах, тобто нейтралізувати вплив інфляції;

- номінальна (теперішня) процентна ставка (і) - ставка доходу з позицій інвестора на приватному ринку, яка включає інфляцію (t) і тому визначається підсумовуванням реальної ставки процента та величини темпу інфляції:

і = r + t,

де r — реальна процентна ставка (дохідність інвестицій); t - темп інфляції.

Таблиця 3.2

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]