Види ризиків, що виникають на різних стадіях життєвого циклу проекту

Стадія	Види ризиків
Передінвестиційна	Помилковість у розробленні концепції проекту Неправильне визначення розміщення проекту Ставлення до проекту місцевої влади Прийняття рішення про доцільність інвестування
Інвестиційна	Платоспроможність замовника Непередбачені витрати на будівельні роботи Перевищення строків будівництва, вартості обладнання Несвоєчасність постачання обладнання Невиконання контрактних зобов'язань підрядниками Несвоєчасна підготовка персоналу
Експлуатаційна	Поява альтернативного продукту Неплатоспроможність споживачів Неправильно визначені обсяг і сегмент ринку, на якому реалізується продукт проекту Зміна цін на сировину і матеріали, перевезення, заробіт­ної плати Зміна вартості капіталу і рівня інфляції Загроза екологічній безпеці Зміна ставлення населення проекту до його реалізації

У ході підготовки та експлуатації на проект можуть впливати різноманітні фактори технічного, комерційного, фінансового і полі­тичного характеру. Причини їх виникнення, ознаки і наслідки за функціональним и критеріям и проекту наведено у табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Причини виникнення, ознаки та наслідки різних функціональних ризиків проектів

Методи обліку факторів невизначеності та ризику для оцінювання ефективності проекту

Головний наслідок ризику - перевитрати часу й засобів на його ви­конання за рахунок підвищення обсягу робіт і тривалості їх виконання за проектом.

Мета аналізу ризику - дати потенційним партнерам або учасникам проекту потрібні дані для прийняття рішення щодо доцільності участі у проекті та заходів їх захисту від можливих фінансових втрат.

Тому аналіз може проводити кожен учасник проекту. Розрізняють якісний та кількісний аналіз ризику:

• якісний - визначення показників риз їжу, етапів робіт, за яких виникає ризик, його потенційних зон та ідентифікація ризику;

• кількісний - числове визначення розміру окремих ризиків, а та­кож проекту в цілому.

До якісних методів ризику слід віднести експерт ний аналіз ризиків. Цей вид оцінювання зазвичай застосовують на початкових етапах ро­боти над проектом.

До основних переваг цього методу належать: можливість оціню­вання ризику до розрахунків показників ефективності, відсутність по­треби у точних первинних даних і сучасному програмному забезпе­ченні, а також простота розрахунків. Однак експертний аналіз ризиків, як і будь-яка експертна оцінка, достатньо суб’єктивний і не завжди дає змогу дати незалежну' характеристику події, що аналізується. Процедура експертної оцінки ризику передбачає:

• визначення видів ризику і граничного рівня його допустимої величини;

• установлення ймовірності настання ризикової події і небезпеч­ності ризику для успішного завершення проекту;

• визначення інтегрального рівня за кожним видом ризику і ви­рішення питання про прийнятність цього виду ризику для учасників проекту.

У разі невеликої кількості змінних і можливих сценаріїв розвитку проекту для аналізу ризику можна скористатися методом дерева рі­шень, яке будується на основі виділених робіт (подій), які відобража­ють життєвий цикл проекту, визначають ключові події, що впливають на проект, час їх настання і можливі рішення, які можуть бути прий­няті в результаті настання кожного ключового виду роботи з визначення ймовірності їх прийняття і вартості робіт.

За результатами побудови дерева рішень установлюються ймовір­ність та ефективність кожного сценарію розвитку проекту, а також інтегральна ефективність самого проекту. Ризик за проектом може вважатися прийнятним у випадку додатної величини інтегрального показника ефективності проекту, наприклад чистої теперішньої вар­тості. Аналіз ризику виконують за кількома методами, одним з яких є аналіз чутливості.

Метою аналізу чутливості, який у літературних джерелах з інже­нерної економіки і теорії прийняття рішень інколи називається «ранжуванням параметрів», є використання змін заданих параметрів для визначення життєздатності проекту в умовах невизначеності. Експерт розраховує можливу зміну кожного фактора або змінної величини, визначає вплив цієї зміни на показник певного рішення і виділяє сут­тєві фактори або змінні величини дія більш поглибленого вивчення. Він визначає кількість і вказує на вплив невизначеності та намагається виразити математичним способом відношення серед змінних величин, що складають рух ліквідності і рентабельність. Аналіз чутливості дає змогу судити про наслідки невід'ємної невизначеності в проектах. Зміни можуть відбуватися в фінансових оцінних даних про капітал, тривалість будівництва, вартість сировини та інших витрат, пов’язаних з реалізацією проекту, вартістю збуту, коефіцієнтом заван­таження і ціною на продукцію, бо вони не можуть бути передбачені заздалегідь. Ці різні зміни впливають на завершення реалізації проек­ту. Розроблення проекту фактично є прогнозуванням розвитку ситуа­ції з проектом. Проведення аналізу чутливості передбачає розрахунок базової моделі на основі допустимих значень вхідних змінних проек­ту, для якої визначається величина чистої теперішньої вартості (NPV). Ця величина є основою порівняння з припустимими можливими змі­нам и, які необхідно проаналізувати.

Алгоритм проведення аналізу чутливості передбачає:

• визначення критичних змінних, що впливають на величину чис­тої теперішньої вартості (NPV);

• оцінювання впливу зміни однієї змінної проекту (за незмінності всіх інших) на величину чистої теперішньої вартості;

• розрахунок впливу зміни досліджуваної змінної на величину ві­дхилення отриманого значення від базової (оцінювання ела­стичності, чутливості до зміни чистої теперішньої вартості ВІД ЗМІНИ змінної проекту);

• визначення межового (критичного) значення змінної і можли­вого допустим ото її відхилення від базового сценарію проекту;

• розрахунок показника чутливості і критичного значення для кожної змінної проекту і ранжування їх за спаданням (чим вища чут­ливість NPV, тим важливіша змінна для значення чистої теперішньої вартості, а отже, для проекту).

Основна проблема проведення подібного аналізу полягає у немож­ливості з однаковою мірою достовірності подати всі значення змінних наведених у проекті, оскільки деякі з них важко підлягають прогнозу, а для інших немає сенсу давати точний прогноз, оскільки вже укладе­но договір про поставки певного збуту продукції за фіксованою ці­ною, що дозволяє спрогнозувати ці показники безпомилково.

Таким чином, суть цього методу полягає у вимірюванні чутливості основних результуючих показників проекту (NPV або IRR) до зміни тієї чи іншої змінної величини. Як показник чутливості проекту до зміни тих чи інших змінних використовують показник еластичності чистої теперішньої вартості (NPV), який обчислюють таким чином

Перевага цього показника полягає в тому, що його величина не за­лежить від вибору одиниці вимірювання різних змінних. Чим більша еластичність, тим вищою є міра залежності NPV або внутрішньої нор- м и дохідності (тобто її чутливість) від аналізованої змінної проекту.

Відомо, що існує зворотна залежність між витратами на здійснюваність інвестиційного проекту і показниками ефективності. Це озна­чає, що збільшення втрат на заробітну плату призведе до зменшення чистої теперішньої вартості. Таким чином, чисельник у формулі буде від’ємним, а знаменник - додатним, що дасть у результаті від’ємний коефіцієнт еластичності. Навпаки, у випадку зменшення заробітної плати чисельник буде додатним, а знаменник від’ємним, що знову дасть від’ємний коефіцієнт. Фахівці, як за правило, ігнорують від’ємний знак, відмічаючи лише абсолютну величину еластичності.

Основні характеристики факторної еластичності показників ефек­тивності інвестиційного проекту наведено в табл. 5.3.

Таблиця 5.3