- •1.Поняття і завдання кримінального провадження
- •2.Стадії кримінального провадження України
- •3. Кримінальний процес як галузь права та його джерела
- •3.Кримін-процесуальна форма. Кримін.-проц. Функції
- •5. Чинність кримінально-процесуального закону в часі,просторі та щодо кола осіб
- •6.Кримінально-процесуальна норма та її види
- •7.Принципи публічності в кримінальному процесі.
- •8.Безпосередність дослідження доказів
- •9.Змагальність як принцип кримінального провадження.
- •10.Принцип гласностікримінального процесу.
- •11. Принцип презумпції невинуватості особи та його зміст
- •12. Принцип розумних строків кримінального провадження.
- •13. Принцип державної мови судочинства
- •14. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому права на захист
- •15. Поняття і класифікація суб’єктів кримінального процесу
- •16. Потерпілий у кримінальному процесі, його права і обов’язки.
- •17.Підозрюваний та обвинувачений в кримінальному процесі.
- •4. Обвинувачений також має право:
- •18.Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Їх правовий статус.
- •19. Спеціалість в кримінальному процесі, його процесуальне становище
- •20. Прокурор як суб’єкт кримінального процесу.
- •21.Слідчий як субєкт кримінального процесу
- •22. Свідок як субєкт кримінального процесу: права і обовязки
- •23.Цивільний позивач та його процесуальний статус
- •24.Захисник у кримінальному процесі, його обовязки і права
- •25.Поняття і класифікація доказів.
- •26. Незалежність і допустимість доказів
- •27. Поняття предмету доказування та його структура.
- •28. Процес доказування та його структура.
- •29. Перевірка та оцінка доказів
- •30. Підстави і порядок проведення експертизи у кримінальному провадженні.
- •31. Висновок експерта: поняття, зміст, види.
- •32. Поняття речових доказів, їх види, строки зберігання
- •33. Показання потерпілого його права і обовязки. Предмет його показань.
- •Потерпілий зобов'язаний
- •34. Свідоцький імунітет
- •35. Предмет і види показань підозрюваного (обвинуваченого)
- •36. Види експертиз. Обовязкове призначення експертизи.
- •37. Документ як джерело доказів.
- •38. Поняття і види експертиз у кримінальному проваджені.
- •39. Вирішення питання про речові докази.
- •40. Оцінка доказів.
- •41. Поняття і види заходів забезпечення кримінального провадження. Загальні правила застосування
- •42. Поняття, мета і підстави застосування запобіжних заходів.
- •43. Підстави, порядок і строки застосування запобіжного заходу взяття під варту.
- •44. Підстави і порядок затримання особию
- •45. Застава як запобіжний захід.
31. Висновок експерта: поняття, зміст, види.
Стаття 101. Висновок експерта
1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатамивисновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
2. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.
3. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.
4. Запитання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
5. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.
6. Експерт, який дає висновок щодо психічного стану підозрюваного, обвинуваченого, не має права стверджувати у висновку, чи мав підозрюваний, обвинувачений такий психічний стан, який становить елемент кримінального правопорушення або елемент, що виключає відповідальність за кримінальне правопорушення.
7. Висновок експерта надається в письмовій формі, але кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз’яснення чи доповнення його висновку.
8. Якщо для проведення експертизи залучається кілька експертів, експерти мають право скласти один висновок або окремі висновки.
9. Висновок передається експертом стороні, за клопотанням якої здійснювалася експертиза.
10. Висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку. Стаття 102. Зміст висновку експерта ( по-суті структура)
1. У висновку експерта повинно бути зазначено:
1) коли, де, ким (ім’я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза;
2) місце і час проведення експертизи;
3) хто був присутній при проведенні експертизи;
4) перелік питань, що були поставлені експертові;
5) опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом;
6) докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка;
7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.
2. У висновку експерта обов’язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.
3. Якщо при проведенні експертизи будуть виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку. Висновок підписується експертом.
