- •М.В. Стасик, о.О. Стадніченко, і.В. Процик, о.О. Яценко українська мова за професійним спрямуванням
- •Орієнтовні відповіді на теоретичні питання Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль
- •Поняття про документ
- •Критерії класифікації документів
- •Реквізит – елемент документа. Правила оформлення реквізитів.
- •Деканові економічного факультету
- •Директор фірми «Світоч» підпис л.А.Самчук
- •Стандартизація професійного тексту
- •Вживання книжних та урочистих слів у документах
- •Вживання слів іншомовного походження у ділових паперах
- •Правопис слів іншомовного походження
- •Терміни та їх місце у професійному мовленні
- •Професійна лексика та професіоналізми у документах
- •Застарілі слова в документах
- •Неологізми у професійному мовленні
- •Синоніми у професійному мовленні
- •Пароніми у професійному мовленні
- •Омоніми та багатозначні слова у професійному мовленні
- •Використання канцеляризмів у професійному мовленні. Штампи у слововживанні. Мовні кліше
- •Тавтологія. Плеоназм. Зайві слова у документах
- •Складні випадки використання великої літери в документах
- •Відмінювання прізвищ у документах
- •Творення та правопис імен по батькові
- •Категорія роду іменників у ділових паперах
- •Категорія числа іменників
- •Правопис закінчень іменників чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини
- •Правопис закінчень власних і загальних назв у кличному відмінку при звертанні
- •Абревіатури та графічні скорочення у документах
- •Особливості використання прикметників у професійному мовленні
- •Використання займенників у професійному мовленні
- •Особливості використання форм дієслова у документах
- •Творення і вживання дієприкметників
- •Зв’язок числівників з іменниками
- •Правила запису цифрової інформації у документах
- •Особливості функціонування прийменників у професійному мовленні. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •Вживання сполучників у професійному мовленні
- •Узгодження підмета з присудком
- •Складні випадки керування в ділових паперах
- •Плани практичних занять план 1 Тема: Державна мова – мова професійного спілкування
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 2 Тема: Особливості професійного спілкування. Норми української мови
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 3 Тема: Поняття про справочинство
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 4 Тема: Лексичні засоби професійного мовлення
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 5 Тема: Лексичні засоби професійного мовлення
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 6 Тема: Лексичні засоби професійного мовлення
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 7 Тема: Особливості перекладу текстів українською мовою
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 8 Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення. Іменник
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 9 Тема: Особливості відмінювання та правопису іменників
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 10 Тема: Власні особові назви
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 11 Тема: Власні особові та географічні назви в професійному мовленні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 12 Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення. Прикметник
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 13 (4 год.) Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення. Займенник. Числівник
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 14 Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення. Дієслово. Прислівник
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 15 Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення. Службові частини мови
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 16 Тема: Синтаксичні особливості професійного мовлення
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 17 Тема: Культура усного фахового спілкування.
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •План 18 тема: Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
- •Методичні поради
- •Виконати практичні завдання
- •Тексти для перекладу з історії та соціології
- •Тексти для перекладу з історії та політології
- •Російсько-український словник термінів з історії, соціології та політології
- •Перелік орієнтовних питань для підсумкового контролю
- •Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль.
- •Література Основна
- •Словники
- •Додаткова
Складні випадки керування в ділових паперах
Керування – один зі способів поєднання слів, при якому стрижневе слово вимагає від залежного конкретної відмінкової форми, тобто керує формою іншого слова: оплачувати (що?) проїзд (а не оплачуйте за проїзд), платити за (що?) проїзд, символ (чого?) правосуддя, запустити (що?) супутник, близький (до чого?) до моря, п’ять (чого?) років, зустрів (кого?) ректора, розмовляв (з ким?) з деканом.
Ділові документи вимагають максимальної стислості й точності передачі інформації. Будь-які відступи від правил викладу змісту спричиняють серйозні помилки. В українській мові найпоширенішим є дієслівне керування. Особливо уважним слід бути до дієслів, що можуть керувати різними відмінками.
Найчастіше помиляються в тих випадках, коли при дієсловах, які керують різними відмінками, вживається спільний додаток різної форми. Наприклад: Повідомляти новини сесії Верховної Ради України; Інформувати про новини сесії Верховної Ради України.
Поширеними є помилки у стійких словосполученнях, викликані змінами окремих слів. Наприклад: Довести для відома всіх громадян (замість: Довести до відома всіх громадян).
Особливої уваги вимагають близькі за значенням (синонімічні) слова, що потребують різних відмінкових форм. Наприклад: повідомити (кому?) директору – інформувати (кого?) директора; оснований (на чому?) на матеріалах – заснований (ким?) трудовим колективом; властивий (кому?) людині – характерний (для кого?) для суспільства.
Слова-пароніми мають не тільки різне значення, а й різне керування: оснований (на чому?) на правилах – заснований (ким?) науковцем; постати (перед чим?) – повстати (проти чого?).
Неоднакових відмінкових форм вимагають одні й ті ж самі дієслова у російській та українській мовах, що є результатом нерозрізнення засобів цих мов. Те саме (за значенням) дієслово може вимагати в обох мовах від додатків неоднакових відмінкових форм, наприклад: благодарить (кого?) - дякувати (кому?); нуждаться (в чем?) - потребувати (чого?); подготовиться (к чему?) - готуватися (до чого?).
Те саме за змістом дієслово в обох мовах може мати різні прийменники (за наявності прийменникового типу керування), наприклад: обратиться по адресу - звернутися за адресою; думать о (об) (чем?) - думати про (що?).
Іменники, утворені від дієслів, також можуть вимагати певних відмінків (іменне керування): опанування (чого?) курсу, оволодіння (чим?) знаннями, освоєння (чого?) спеціальності, запобігання (чому?) злочинним замахам, попередження (чого?) незаконних дій, завідувач (чого?) відділу, завідуючий (чим?) відділом. Багатозначність слова впливає на керування. Залежно від значення мають різне керування деякі іменники та дієслова, наприклад: Керівництво дипломними роботами (О. в.) було доручено досвідченому викладачу. – Керівництво факультету (Р. в.) прийняло рішення скликати позачергову вчену раду.
В українській мові прикметники також керують формою іншого слова (прикметникове керування): багатий на ідеї, високий на зріст, притаманний автору, властивий професії, свідомий свого значення, характерний для законодавства.
Конкретної форми слова вимагають також прийменники прислівникового походження – всупереч, завдяки, які вимагають давального відмінка: всупереч прогнозам, завдяки клопотанню, завдяки сумлінній праці, всупереч домовленості.
Слово завідувач вимагає після себе додатка у родовому відмінку однини: завідувач кафедри (завідувач складу), а слово завідуючий вимагає після себе орудного відмінка однини: завідуючий кафедрою (завідуючий складом).
Деякі мовознавці зазначають, що оскільки в українській мові є іменники завідувач, командувач та ін., то використовувати іменники прикметникового та дієприкметникового походження (завідуючий, командуючий), утворені за словотвірною моделлю російської мови, небажано.
