5. Виготовлення складених конструкцій

Для збірних залізобетонних балочно-розрізних або рамних пролітних будов середніх і великих прольотів застосовують складені по довжині конструкції з улаштуванням відкритих або закритих каналів для пропуску напружуваних пучків і подальшого їх натягу на бетон при монтажі.

Блоки складених (збірних) конструкцій готують як на заводах, так і полігонах із застосуванням потокової технології. На заводах виготовляють конструкції пролітних будов з паралельними поясами і висотою до 3 м. Їх можна перевозити на будівництво на залізничних платформах, а постійна висота допускає використання інвентарного технологічного оснащення. Складені по довжині пролітні будови збирають з окремих монтажних блоків-секцій з утворенням між ними, як правило, щільних клейових швів. Це вимагає високої точності виготовлення торцевих поверхонь блоку-секції, що забезпечують товщину клейових швів в межах не більше 1…1,5 мм.

Для забезпечення необхідної точності стикування блоків зазвичай їх бетонують за способом в «торець» через один і на всю довжину конструкції, що виготовляється. В першу чергу бетонують блоки непарних номерів, встановлюючи по торцевих площинах блоків опалубку, а в другу чергу – проміжні парних номерів, використовуючи торцеві поверхні раніше забетонованих як опалубку для блоків, що виготовляються в другу чергу. Таким чином забезпечують щільний стик при монтажі конструкцій, що необхідно для склеювання блоків. При виготовленні блоків другої черги щоб уникнути зчеплення бетону па торцеву поверхню блоків першої черги наносять шар мастила з вапняного розчину, масляної або полімерної емульсії тощо. Для точного збігу площин блоків при монтажі конструкції, при їх виготовленні влаштовують біля торців або на самих торцях фіксатори з металу, закріпленого в бетон обох примикаючих блоків, або ж в бетоні торців блоків передбачають поглиблення і виступи для забезпечення точного збігу блоків як у вертикальному, так і горизонтальному напрямах.

На кожен поперечний шов ставлять три-чотири фіксатори. Приведений спосіб застосовується переважно для конструкцій із змінною висотою по довжині прольоту. Виготовляють їх на спеціальному стенді, влаштованому на відсипаному і ущільненому насипі або на криволінійних підмостях за профілем їх верху, відповідним контуром низу конструкції, що виготовляється. При ґрунтовому стенді поверх нього влаштовують бетонну стяжку. В межах стяжки або по верху підмостей можуть бути розташовані паропровідні труби для прогрівання нижнього поясу бетонованих блоків. Бічна опалубка може бути утеплена теплоізоляцією або мати пристрої для теплового прогрівання парою або гарячою водою.

Для обслуговування подібного стенду зручний козловий кран, за допомогою якого можна збирати опалубку, встановлювати арматурні каркаси, подавати бадді з бетонною сумішшю, знімати із стенду готові блоки, вантажити їх на транспортні засоби тощо.

Разом із стендовими способами виготовлення блоків в «торець» застосовують і потоковий, який особливо доцільний при виготовленні великої кількості блоків складених балок постійною висотою і зовнішнім поперечним профілем конструкції, що виготовляється. В цьому випадку на полігоні або заводі створюють лоткові лінії для бетонування блоків. Кожна лінія оснащується комплектом металевої механізованої опалубки, що встановлюється і знімається, як правило, за допомогою гідроциліндрів.

Утворення каналів в конструкціях з натягом арматури на бетон виконується в процесі бетонування за допомогою як витягуваних, так і каналоутворювачів, що залишаються. Витягуваними з бетону можуть бути гладкі сталеві труби, гнучкі гумові шланги, поліетиленові гладкі труби, а невитягуваними – металеві і поліетиленові гофровані труби.

Сталеві витягувані труби застосовують із зовнішнім діаметром, рівним діаметру каналу. Труби витягують лебідками через 2–4 год після закінчення бетонування. Для зменшення зчеплення з бетоном рекомендується зовнішню поверхню труб змащувати рідким милом і через кожних 20–30 хв після закінчення бетонування провертати. Витягувані прямолінійні труби можна застосовувати завдовжки до 10 м; при більшій довжині їх стикують посередині і витягують в обидві сторони.

Для утворення закритих і особливо криволінійних каналів вельми ефективні гладкі і гофровані труби з поліетилену, що виготовляються промисловістю діаметром 50, 63, 75, 90 і 125 мм переважно для цілей іригації. При малій масі труб і невисокої їх вартості невелика товщина стінок завдяки гофрируванню забезпечує необхідну жорсткість каналоутворювачів для укладання бетонної суміші. Залишення таких каналоутворювачів на закруглених перегинах арматурних пучків об стінки каналу сприяє істотній економії (до 10– 15%) у витраті високоміцної арматури.