7.10. Навісне бетонування і навісна збірка нерозрізних пролітних будов

Метод навісного бетонування дозволяє зводити монолітні балочно-неразрезные, балочно-консольні і рамно-консольні пролітні будови прольотами 63 м і більш з напружуваною арматурою без пристрою суцільних подмостей в прольоті. Суть методу полягає в тому, що пролітні будови бетонують послідовними секціями, опалубку яких і пристрої, що підтримують її, підвішують до раніше виготовлених конструкцій (рис. 7.43).

Кожну подальшу секцію бетонують після набору міцності бетоном попередньою і обтискання бетону напружуваною арматурою. В процесі бетонування і набору міцності укладеним бетоном кожна секція підтримується легкими подмостями, розрахованими на її вагу._

Для навісного бетонування спочатку створюють анкерну частину пролітної будови (рис. 7.43, б), маса і закріплення якої повинні забезпечити стійкість положення при нарощуванні консолі. Анкерну частину бетонують на стаціонарних подмостях.

Навісне бетонування називають одностороннім, якщо його ведуть в один бік від анкерної частини і двостороннім, якщо в обидві сторони. Двостороннє бетонування виконують урівноваженим з мінімальною анкерною частиною. У рамних системах при урівноваженому бетонуванні анкерною частиною служить опора.

Рис. 7.43. Схема навісного бетонування пролітної будови (а) і опорних блоків (б) на підвісних подмостях: 1 - ферми подмостей; 2 - баштовий кран; 3 - кран для установки щитів і подачі матеріалів; 4 - стягування; 5 – анкер

При навісному бетонуванні крім стійкості бетонуємо ой конструкції необхідно забезпечити міцність консолей, що може бути забезпечене установкою монтажної напружуваної арматури, що розташовується на верхній плиті, або шпренгелем.

Навісне бетонування ведеться секціями завдовжки 3...4 м і містить наступні етапи:

• установка арматурного каркаса і прикріплення його зваркою до випусків арматури із забетонованої секції пролітної будови;

• установка підвісних подмостей, монтаж опалубки і бетонування секції;

• укладання і натягнення напружуваної арматури;

• розпалубила секції.

Така черговість робіт дотримується при підйомі арматурного каркаса з плавучих засобів. Якщо його подають з берега по забетонованій частині пролітної будови, то підвісні підмости споруджують перед установкою каркаса.

Рис. 7.44. Схеми навісного монтажу нерозрізної балочної пролітної будови і рамно-консольного моста:

а - монтаж секціями; б - урівноважений монтаж нерозрізної пролітної будови блоками; у - те ж, рамно-консольного моста; 1 - клейовий стик; 2 - бетонований стик; 3 - секції; 4 - плавуча опора; 5 - монтажний кран; 6 - обстройка опори; 7 – блок

Навісний монтаж ведеться аналогічно навісному бетонуванню з блоків, маса яких визначається вантажопідйомністю монтажного агрегату, звичайне не більше 60 т. Навісна збірка можлива також укрупненими секціями з блоків, які збирають на березі на подмостях в проектному рівні, пересувають по пірсах на плавучу опору і доставляють в проліт (рис. 7.44, а). Стійкість пролітної будови при односторонній збірці в процесі монтажу забезпечують укладанням противаги або пристроєм анкера, а також постановкою тимчасової проміжної опори.

При урівноваженій навісній збірці (рис. 7.44, б) блоки надопорного ділянки нерозрізної пролітної будови укладаються на обстройку опори або приопорные підмости, як в способі навісного бетонування.

Збірка ведеться в обидві сторони з випередженням не більш ніж на один блок.

При монтажі рамно-консольних мостів обстройка опори 6 не потрібний (рис. 7.44, в).

Для збірки автодорожніх нерозрізних пролітних будов прольотом до 105 м і рамно-консольних мостів прольотом до 84 м застосовують кран МСШК-50/50 (рис. 7.45). Що несе його головна балка з крізними фермами в поперечному перетині має два нижні пояси і один верхній. Балка посилена шпренгелем із стійки 3 заввишки 14 м і канатів діаметром 42 мм. Опорами балки служать задня і середня рамні опори, переміщувані уздовж пролітної будови за допомогою гідравлічних домкратів. Передня телескопічна допоміжна опора 4 служить при установці надопорных блоків пролітної будови. Монтаж ведеться урівноваженим способом двома вантажними візками 5 вантажопідйомністю 50 т кожна, переміщуваними по нижніх поясах балки за допомогою лебідок. До візка підвішена поперечна балка, до якої приєднана поворотна в горизонтальній площині траверси 6.

Рис. 7.45. Монтажний кран МСШК-50/50:

1 - балка крана; 2 - канати; 3 - стійка; 4 - допоміжна телескопічна опора; 5 - вантажні візки; 6 - траверси; 7 - блок пролітної будови; 8 - середня опора; 9 - крайня опора

Переміщення крана проводиться на перекаточных тумбах при консольній схемі балки. Передня опорна рама встановлюється на металеві кронштейни постійної опори. Переднім вантажним візком подаються і встановлюються на тимчасові опорні частини і об'єднуються горизонтальними пучками два опорні блоки.

Блоки подаються на збірку підвішеними до вантажних візків в розгорненому положенні уздовж осі моста. Після того, що пройшло опорних рам блок розгортається на 90° в проектне положення, опускається і кріпиться до зібраних блоків фіксаторами. Через канали протягаються пучки, після чого болти фіксатора знімаються, блок відсовується, торці змащуються клеєм, блоки знову зрушуються, ставляться болти фіксаторів і стики обжимаються частково натягнутими пучками з напругою в стику 0,15...0,2 Мпа.

Після затвердіння клеївши пучки натягаються до проектного зусилля і проводиться расстроповка блоку. В порівнянні з краном СПК-65 кран МСШК-50/50 вмонтовується без перестановки крана, його переміщення в черговий проліт відбувається без демонтажу. Він дозволяє вмонтовувати надопорные блоки. Подача блоків відбувається по готовій частині пролітної будови і не залежить від судноплавства або льодової обстановки на річці.