- •1. Бюджетна система України та основні принципи її побудови
- •2. Бюджетний дефіцит: сутність та причини виникнення, його види.
- •3. Бюджетний кодекс України. Поняття про бюджетну класифікацію
- •4. Бюджетний процес, його етапи
- •5.Бюджетний федералізм, його роль і значення в економіці
- •6.Державний борг, його види
- •7.Державні видатки у країнах з розвинутою економікою
- •8. Державні доходи країн з розвинутою економікою
- •9. Джерела коштів фонду соціального страхування на випадок безробіття та напрями їх використання
- •10. Джерела погашення державного боргу, його обслуговування та управління ним
- •11. Доходи і видатки бюджету
- •12. Економічна сутність та структура міжнародних фінансів
- •13. Зміст та значення фінансової політики, її види та принципи
- •14. Історичний аспект становлення та розвитку фінансової науки
- •15. Історичний характер фінансів, їх генезис
- •16. Менеджмент державних фінансів
- •17. Менеджмент на фінансовому ринку
- •18. Методи покриття бюджетного дефіциту
- •19. Міжбюджетні відносини та їх регулювання
- •20. Міжнародні фінансові організації та міжнародні фінансові інституції
- •21. Місцеві бюджети, їх доходи та видатки
- •22. Особливості організації фінансів Європейського Союзу.
- •24. Пенсійний фонд України, джерела формування доходів та напрями використання коштів
- •25. Податкова політика, напрями її здійснення
- •26. Податкова система України, принципи її побудови.
- •27. Податковий менеджмент, його функції.
- •28. Поняття місцевих фінансів, їх функції
- •29. Поняття фінансової системи, її структура, принципи побудови
- •30. Правові засади організації фінансових відносин
- •31. Світовий фінансовий ринок, його структура.
- •32. Система регулювання фінансового ринку єс.
- •33. Система фінансового права в Україні.
- •34. Складові фінансової безпеки держави.
- •35. Специфічні ознаки фінансів, їх суспільне призначення.
- •36. Страховий ринок, його організаційна структура та учасники.
- •37. Сутність і види податків, їх елементи.
- •39. Суть, види та форми державного кредиту, його функцій.
- •40. Суть, призначення, роль та функції бюджету
- •41. Теоретичні основи фінансового менеджменту, його об’єкти та суб’єкти
- •42. Фінанси домогосподарств, їх доходи та витрати
- •43. Фінанси невиробничої сфери і громадських організацій
- •44. Фінанси суб’єктів підприємництва
- •45. Фінанси транснаціональних корпорацій
- •46. Фінанси установ соціальної сфери
- •48. Фінансовий контроль, його зміст, види, форми і методи.
- •49. Фінансовий менеджмент підприємницьких структур.
- •50. Фінансовий механізм, його складові елементи
- •51.Фінансовий ринок, його структура, функції і роль
- •52.Фінансові відносини як об’єкт вивчення фінансової науки
- •53.Фінансові категорії, їх зміст
- •54.Фінансові кризи, їх види
- •55.Фінансові посередники, їх функції та професійні риси
- •56.Фінансові ресурси, їх суть, склад, структура
- •57.Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •58.Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: фінансові аспекти діяльності
- •59.Форми і методи страхового захисту. Система страхових фондів
- •60.Функції фінансів
- •Бюджетна система України та основні принципи її побудови
- •Бюджетний дефіцит: сутність та причини виникнення, його види.
18. Методи покриття бюджетного дефіциту
Бюджетний дефіцит – перевищення видатків бюджету її доходами; зазвичай, дефіцит державного бюджету відбиває збаламучену становище у господарської, фінансової складової діяльності, покривається з допомогою пошуки внутрішніх джерела фінансування, державних позик, іноді – з допомогою емісії паперових грошей, не підкріплених товарної масою. Зазвичай, бюджетний дефіцит пов'язані з інфляцією. Зовнішнім джерелом фінансування бюджетного дефіциту служать кредити міжнародних організацій, переважно МВФ.
За наявності бюджетного дефіциту держава повинна обирати оптимальні заходи для його ліквідації. У світовій практиці застосовуються два методи подолання бюджетного дефіциту: емісійний і беземісійний.
Емісійний метод покриття бюджетного дефіциту пов´язаний з використанням грошово-кредитної емісії. Такий метод вважається недостатньо ефективним, оскільки може негативно вплинути на економічну ситуацію в країні. Держава повинна формувати свою бюджетну політику таким чином, щоб забезпечувати скорочення бюджетного дефіциту шляхом збільшення надходжень до бюджету та зменшення його видатків.
Більш обґрунтованим вважається вирішення проблеми бюджетного дефіциту неемісійним методом за рахунок внутрішніх джерел, шляхом збільшення податків чи інших доходів або скорочення видатків. Водночас зменшення дефіциту шляхом збільшення податків у ряді випадків виявляється або недоцільним, або неможливим, а скорочення видатків також неможливе через досягнення критичної межі. Покриття дефіциту Державного бюджету значною мірою може практикуватися шляхом залучення фінансових ресурсів у формі внутрішніх та зовнішніх кредитів.
Внутрішніми джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути кредити НБУ, доходи від операцій з цінними паперами тощо. Зовнішніми джерелами можуть слугувати кредити міжнародних фінансових установ та іноземних держав, а також безоплатна і безповоротна фінансова допомога під цільові програми.
Отже, існують такі способи покриття бюджетного дефіциту:
1.Монетизация бюджетного дефіциту.
2. Зовнішнє боргове фінансування.
3. Внутрішнє боргови фінансування.
4. Збільшення оподаткування.
19. Міжбюджетні відносини та їх регулювання
Міжбюджетні відносини - це відносини між державою та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.
За напрямами взаємовідносини між бюджетами поділяються на вертикальні - між бюджетами різних рівнів, і горизонтальні - між бюджетами одного рівня (в Україні тільки вертикальні).
Види взаємовідносин: регламентовані законодавчими та інструктивними документами; договірні - на підставі угоди між відповідними органами влади чи управління.
Механізм регулювання міжбюджетних відносин базується на використанні фінансових нормативів бюджетної забезпеченості, як певного рівня соціальних послуг у розрахунку на душу населення, надання яких гарантується державою виходячи з наявних фінансових ресурсів та визначеного обсягу міжбюджетних трансфертів.
Основні завдання регулювання міжбюджетних відносин полягають у наступному:
а) досягнення відповідності між видатками і доходами бюджетів усіх рівнів;
б) забезпечення відповідності у надходженні доходів з потребами у видатках бюджетів усіх рівнів;
в) створення зацікавленості органів місцевого самоврядування у повній мобілізації доходів;
г) узгодження та ув´язка обсягів одержаної фінансової допомоги у формі міжбюджетних трансфертів з конкретними зусиллями щодо мобілізації доходів.
Самостійність усіх бюджетів забезпечується закріпленими за ними відповідними джерелами доходів. Обсяг закріплених доходів безпосередньо пов´язаний з економікою кожної адміністративно-територіальної одиниці. Отримання закріплених доходів кожним бюджетом здебільшого гарантує покриття лише частини його видатків. Розрив у доходах, як різниця між обсягом видатків і обсягом закріплених доходів, покривається при затвердженні бюджетів за рахунок міжбюджетних трансфертів.
Міжбюджетні трансферти — це фінансові ресурси, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету в інший. Розрізняють такі їх види: дотація вирівнювання, субвенція, субсидія.
