- •1. Бюджетна система України та основні принципи її побудови
- •2. Бюджетний дефіцит: сутність та причини виникнення, його види.
- •3. Бюджетний кодекс України. Поняття про бюджетну класифікацію
- •4. Бюджетний процес, його етапи
- •5.Бюджетний федералізм, його роль і значення в економіці
- •6.Державний борг, його види
- •7.Державні видатки у країнах з розвинутою економікою
- •8. Державні доходи країн з розвинутою економікою
- •9. Джерела коштів фонду соціального страхування на випадок безробіття та напрями їх використання
- •10. Джерела погашення державного боргу, його обслуговування та управління ним
- •11. Доходи і видатки бюджету
- •12. Економічна сутність та структура міжнародних фінансів
- •13. Зміст та значення фінансової політики, її види та принципи
- •14. Історичний аспект становлення та розвитку фінансової науки
- •15. Історичний характер фінансів, їх генезис
- •16. Менеджмент державних фінансів
- •17. Менеджмент на фінансовому ринку
- •18. Методи покриття бюджетного дефіциту
- •19. Міжбюджетні відносини та їх регулювання
- •20. Міжнародні фінансові організації та міжнародні фінансові інституції
- •21. Місцеві бюджети, їх доходи та видатки
- •22. Особливості організації фінансів Європейського Союзу.
- •24. Пенсійний фонд України, джерела формування доходів та напрями використання коштів
- •25. Податкова політика, напрями її здійснення
- •26. Податкова система України, принципи її побудови.
- •27. Податковий менеджмент, його функції.
- •28. Поняття місцевих фінансів, їх функції
- •29. Поняття фінансової системи, її структура, принципи побудови
- •30. Правові засади організації фінансових відносин
- •31. Світовий фінансовий ринок, його структура.
- •32. Система регулювання фінансового ринку єс.
- •33. Система фінансового права в Україні.
- •34. Складові фінансової безпеки держави.
- •35. Специфічні ознаки фінансів, їх суспільне призначення.
- •36. Страховий ринок, його організаційна структура та учасники.
- •37. Сутність і види податків, їх елементи.
- •39. Суть, види та форми державного кредиту, його функцій.
- •40. Суть, призначення, роль та функції бюджету
- •41. Теоретичні основи фінансового менеджменту, його об’єкти та суб’єкти
- •42. Фінанси домогосподарств, їх доходи та витрати
- •43. Фінанси невиробничої сфери і громадських організацій
- •44. Фінанси суб’єктів підприємництва
- •45. Фінанси транснаціональних корпорацій
- •46. Фінанси установ соціальної сфери
- •48. Фінансовий контроль, його зміст, види, форми і методи.
- •49. Фінансовий менеджмент підприємницьких структур.
- •50. Фінансовий механізм, його складові елементи
- •51.Фінансовий ринок, його структура, функції і роль
- •52.Фінансові відносини як об’єкт вивчення фінансової науки
- •53.Фінансові категорії, їх зміст
- •54.Фінансові кризи, їх види
- •55.Фінансові посередники, їх функції та професійні риси
- •56.Фінансові ресурси, їх суть, склад, структура
- •57.Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •58.Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: фінансові аспекти діяльності
- •59.Форми і методи страхового захисту. Система страхових фондів
- •60.Функції фінансів
- •Бюджетна система України та основні принципи її побудови
- •Бюджетний дефіцит: сутність та причини виникнення, його види.
54.Фінансові кризи, їх види
Поняття фінансова криза має широке застосування до різних випадків, коли деякі фінансові установи або заощадження раптово втрачають велику частину своєї вартості.
До випадків, що також називають фінансовими кризами, належать: падіння фондових ринків, валютні кризи, банкрутства та дефолти. Вони характеризують протиріччя в стані фінансової системи чи фінансових можливостях фірми. Це кризи грошового вираження економічних процесів.
Види фінансових криз:
Валютна - зумовлює девальвацію національної валюти
Банківська — Вимагає великої державної фінансової підтримки
Боргова - пов'язана із загостренням проблеми внутрішнього або зовнішнього боргу
Системна — охоплює всю фінансову систему
Причини фінансових криз:
• неспроможна макроекономічна політика;
• слабка національна фінансова система;
• несприятливі зовнішні умови (напр., падіння цін на основні товари національного експорту;
• неправильний обмінний курс (як правило,завищений);
• політична нестабільність .
Фінансова криза — глибокий розлад фінансової системи держави, зумовлений економічними й політичними чинниками. До числа економічних, тих, що зумовлюють фінансову кризу, належать становище та рівень матеріального виробництва в державі.
Фінансову кризу можуть зумовлювати також нераціональна структура виробництва, яка насамперед характеризується великою питомою вагою воєнно-промислового комплексу, залежність держави від поставок за коопераційними зв'язками енергоносіїв, сировини, матеріалів, палива. Кризові явища у сфері фінансів можуть бути викликані зміною моделі економічного розвитку, втратою конкурентоспроможності економіки.
Фінансова криза може бути зумовлена також політичними явищами. Це насамперед непомірні воєнні витрати, нераціональне й неефективне витрачання коштів державного бюджету та інших ланок бюджетної системи, наявність значних сум державного боргу як внутрішнього, так і зовнішнього.
Фінансова криза може бути зумовлена зовнішніми причинами, насамперед тими процесами, які проходять на світових фінансових ринках. Рівень впливу зовнішніх факторів залежить від наявності й розмірів активів держави, розміщених на світових фінансових ринках. Фінансова криза в кожній державі - характеризується наявністю й величиною дефіциту бюджету та стабільністю національної грошової одиниці.
55.Фінансові посередники, їх функції та професійні риси
Фінансовий посередник - юридична особа, яка має право на діяльність із приватизаційними паперами.
До складу фінансових посередників входять такі типи кредитно-фінансових установ: депозиторські установи (комерційні банки та ощадні установи, взаємоощадні банки, позико-ощадні асоціації та кредитні спілки); ощадні установи контрактного типу (страхові компанії - компанії з страхування життя, компанії, що забезпечують інші види страхування. пенсійні фонди); інвестиційні посередники (інвестиційні та іпотечні банки, фінансові компанії).
Основна функція фінансових посередників - допомога в передачі коштів від потенційних заощаджувачів до потенційних інвесторів і навпаки.
Фінансові посередники створюють свої фонди, беручи кошти в борг у заощаджувачів, за що останнім виплачується процентний дохід. Акумулюючи так кошти, вони надають їх під вищі проценти інвесторам. Роль фінансових посередників досить важлива і вигідна як для заощаджувачів, так і для позичальників, оскільки відповідає потребам щодо взаємного пошуку, зменшує ризик неповернення позики, що впливає на зростання процентного доходу заощаджувача.
Розглянемо докладніше всі види фінансових посередників.
Депозиторські установи - кредитно-фінансові установи, що мають право залучати внески на депозитні рахунки. До складу таких установ входять:
а) комерційні банки - кредитні установи, що надають клієнтам універсальні банківські послуги; б) ощадні установи, що розподіляються на: - позиково-ощадні асоціації - кредитно-фінансовий, що акумулює кошти, які зберігаються на ощадних, термінових і чекових депозитах. - кредитні спілки - невеликі фінансові установи, що утворюються на кооперативних засадах певній соціальній групі для надання кредитів членам цієї групи.
Ощадні установи контрактного типу - це кредитно-фінансові установи, які залучають довготермінові заощадження на контрактних засадах. Фонди свої формують завдяки періодичним внескам згідно з контрактами. Ощадні установи поділяються на:
а) компанії із страхування життя, страхування від пожеж і нещасних випадків.
б) пенсійні фонди, які створюються фірмами для сплати пенсій робітникам і службовцям.
Інвестиційні посередники до складу яких долучаються:
а) інвестиційний банк, який провадить довготермінове кредитування, завдяки чому імовірне втілення великих науково-технічних проектів;
б) іпотечний банк - банк, що спеціалізується на видачі довготермінової позики під іпотеки (тобто, ресурси за рахунок випуску та розміщення іпотечних облігацій);
в) фінансова компанія - отримує фонди шляхом продажу комерційних паперів, випуску акцій та облігацій.
