- •Соціологія особистості
- •Предмет соціології особистості
- •Соціологічна структура особистості
- •Соціалізація особистості: суть, агенти, етапи
- •Соціальні відхилення
- •Питання для самоперевірки
- •Як співвідноситься індивідуальне і соціальне в людині?
- •Тендерна соціологія. Соціологія сім’ї План
- •Основні положення геноерної соціології
- •Сім 'я як об’єкт соціологічного вивчення
- •Причини сімейних конфліктів
- •Сучасна демографічна політика України
- •Соціологія гуманітарної сфери План
- •Соціальна сутність культури
- •Структурні елементи та форми вияву культури в житті людини і суспільства
- •Особливості національної культури у контексті відродження українського соціуму
- •Статус, предмет і об 'скт соціології освіти
- •Освіта та її функції і структура (види, форми)
- •Функції освіти
- •Тенденції і проблеми модернізації сучасної вітчизняної освіти
- •Кризи, спеціалісти називають такі:
- •Наука як особливе знання
- •Питання для самоперевірки
- •Методика 1 процедури соціологічного дослідж eh hoi План
- •Поняття соціологічного дослідження, його характеристика, різновиди та етапи проведення
- •Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження.
- •Соціальні проблеми мають різні масштаби. Це, зокрема:
- •Методи вибірки
- •Методи збору соціологічної інформації
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи
- •Питання контрольної роботи
Питання для самоперевірки
1.У чому полягають особливості поняття “культура” з точки зору соціологічного аналізу?
2.Охарактеризуйте основні функції культури.
З..Які структурні елементи складають культуру як соціальну систему?
4.Обгрунтуйте особливості об’єкта і предмета соціології освіти.
В чому полягає суть світової кризи освіти на сучасному етапі? Які її особливості в Україні?
Від яких факторів залежить ефективність освіти?
7 Яку роль відіграє освітня діяльність у соціалізації особи?
Що таке система освіти?
Які тенденції і проблеми виявляються при модернізації сучасної вітчизняної освіти.
Порівняйте форми розвитку НТП.
Методика 1 процедури соціологічного дослідж eh hoi План
Поняття соціологічного дослідження, його характеристика, різновиди та етапи проведення.
Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження. Вибірка.
Методи збору соціологічної інформації.
Поняття соціологічного дослідження, його характеристика, різновиди та етапи проведення
Як і будь-яка наука, соціологія, крім знань як таких, володіє шгобами їх отримання. До цієї категорії в соціології відносять як окремі методи отримання соціологічної інформації, так і систему соціологічного дослідження з усіма процедурами та етапами його проведення.
У структурі соціологічного знання третій “практичний” рівень - рінонь соціологічних досліджень. Завдяки цьому рівневі знання, соціологія збагачує (поповнює) власну теоретичну та методологічну On іу на загальному та спеціальному рівнях.
Соціологія володіє цілою системою власних засобів для
вивчення соціальної дійсності:
методи (засоби отримання та систематизації наукових '11,1Н/’, котрі включають принципи, норми та правила організації ні шіиішіьної діяльності, сукупність прийомів та способів дій);
прийоми та способи, які розташовуються у певну him и,цінність дій - процедуру;
методика (власне реалізація методу: прив’язка одного або *п«пІнація кількох методів та процедур до дослідження, вибір та fitiцнтка методологічного інструментарію, стратегії);
техніка та інструментарій {реалізація методу на основі н/імі тих операцій, прийомів, послідовних дій).
( оціологічне дослідження треба відрізняти від соціального ііджсння.
Останнє ширше першого. Соціологічні дослідження складати, “ядро” більш широких соціальних досліджень - суспільство- НІІ'МЧІІХ досліджень.
Соціальними є дослідження, які проводяться і в інших суспільних науках - в економічній науці, в політології, правознавстві, етнографії, демографії, культурології, психології тощо.
Конкретно-соціологічне дослідження має ряд етапів свого здійснення, які різняться один від одного характером і змістом, формами і процедурами дослідницької діяльності.
Розрізняють такі основні види конкретно-соціологічного дослідження:
за метою їх проведення - теоретичні і емпіричні;
за частотою проведення - фазові, повторні (останнє може бути когортним, панельним і моніторинговим);
за глибиною вивчення проблеми - розвідувальні, описові, аналітичні;
за способом забезпечення репрезентативності - суцільне, локальне, вибіркове;
за масштабом проведення - міжнародне, загальнонаціональне, регіональне, галузеве.
Вид конкретно-соціологічного дослідження визначається характером поставлених мети й завдань, глибиною аналізу соціального процесу та ін.
За умов суцільного дослідження об’єктом є вся сукупність респондентів, яка належить до якоїсь спільноти, або групи. Найкрупніша з таких спільнот - все населення країни. Але є і більш дрібні, наприклад: персонал підприємства, мешканці невеликого міста, села тощо. Різновидністю суціпьного дослідження є перепис населення. Останній перепис в Україні проводився у грудні 2001 р.
Монографічним є дослідження, спрямоване на вивчення певного соціального явища або процесу на одному об’єкті, який виступає представником цілого класу подібних об’єктів. При вибірковому дослідженні описується лише репрезентативна група.
Теоретичні дослідження спрямовані на глибоке узагальнення зібраного фактичного матеріалу та отримання на цій основі нового знання про об’єкт пізнання. Емпіричні дослідження спрямовані на розв’язання конкретної соціальної проблеми.
Розвідувальне (або пілотажне, зондажне) дослідження - найпростіший вид соціологічного аналізу, який дозволяє розв’язувати обмежені завдання. По суті йде випробування інструментарію, тобто методичних документів: анкети, бланк-інтерв’ю, опитувального листа, карток спостереження, карток вивчення документів та ін.
Програма такого дослідження спрощена, як й інструментарій. Сукупності, що обстежуються, невеликі: від 20 до 80-100 осіб.
Розвідувальне дослідження, як правило, випереджає глибоке вивчення проблеми. В ході його уточнюються мета, гіпотези завдання, питання, їх формулювання. Проводити таке дослідження особливо важливо у тих випадках, коли проблема вивчена недостатньо або ж взагалі постає вперше. Розвідувальне дослідження дозволяє отримати оперативну соціологічну інформацію.
Описове дослідження - більш складний вид соціологічного аналізу, ніж розвідувальне дослідження. За його допомогою отримують емпіричну інформацію, яка дає відносно цілісне уявлення про соціальне явище, що вивчається. Воно зазвичай проводиться в тому випадку, поки об’єкт аналізу - відносно велика сукупність, яка відрізняється різними характеристиками, наприклад, трудовий колектив великого підприємства, де працюють люди різних професій, статі, віку, стажу праці тощо.
Найвагомішим видом соціологічного дослідження є аналітичне дослідження, яке неможливе без детально розробленої програми і відпрацьованого інструментарію. Воно не лише описує елементи явища або процесу, що вивчається, але й дозволяє виявити причині!, які лежать в його основі. Пошук причинно-наслідкових зв’язків - •оповиє призначення цього дослідження. Якщо в описовому дослідженні встановлюється зв’язок між характеристиками явища, що вивчається, то в аналітичному з’ясовуються, чи має цей зв’язок причинний характер і що є основною причиною, яка визначає те або інше соціальне явище. В аналітичному дослідженні вивчається і о купність багатьох чинників, що обумовлюють те або інше явище. In піймай їх класифікують як основні і неосновні, постійні і ііімчасові, контрольовані і неконтрольовані тощо.
Для визначення видів КСД використовуються й інші критерії, пов'язані з формою і характером проведення дослідження. Так, ні нежно від того, чи вивчається соціальне явище в статиці або в ‘Чшііміці, виділяють два види соціологічного дослідження: разове і ІІИІІ горне.
Разове дослідження дає інформацію про стан об’єкта аналізу, про кількісні характеристики якогось явища або процесу в момент Пою вивчення. Таку інформацію називають статичною, оскільки иіндіеркалює нібито моментальний “зріз” характеристик об’єкта і не і " відповіді на питання про тенденції його змін у часі.
Повторне дослідження - це дослідження одного й того ж або різних контингентів, які проводяться декілька разів, через певні проміжки часу, в однакових або відмінних соціальних умовах. Головне в повторних дослідженнях - співставленість досліджень.
Повторні дослідження також діляться на: когортні, панельні і лонгітюдні.
Об’єктом когортного дослідження є певна вікова група (когорта), яка залишається постійною в часі повторних досліджень.
За умов панельного дослідження обстежуються одні й ті ж люди через однакові часові інтервали (через певну кількість років, за умов здійснення якогось соціального заходу тощо).
Лонгітюдним називають дослідження, момент повторення якого визначається з урахуванням генези сукупності, що вивчається, тобто з досягненням цією сукупністю певної стадії свого розвитку.
Новою і перспективною формою організації збору соціальної інформації є соціальний моніторинг. Це цілісна система, яка дозволяє фіксувати, зберігати і здійснювати первинний аналіз одержаних даних про динаміку соціальних процесів, що відбуваються в конкретному пункті, регіоні, країні в цілому. Збір даних у формі моніторингу передбачає наявність теоретичної бази і технічних засобів його здійснення.
Теоретичною базою моніторингу слугує програма збору інформації, розробка форм представлення і збереження цієї інформації; технічною - розгалужена мережа каналів зв’язку, яка охоплює всі об’єкти спостереження, крупний головний обчислювальний центр і більш дрібні (обласні, районні, міські) обчислювальні центри.
Як правило, в системі моніторингу виділяють дві підсистеми: соціологічний і статистичний моніторинг. Соціологічний моніторинг - це цілісна система визначення змін у суспільстві на основі аналізу масових уявлень про них. Для цього проводяться щомісячні і щоквартальні експрес-опитування з найактуальніших проблем. Статистичний моніторинг - це система одержання кількісних характеристик - статистичних показників і коефіцієнтів про різні сфери суспільного життя. Мова тут йде про збір набору показників соціальної, моральної і економічної статистики, необхідної для ефективного аналізу явищ в економічній, соціальній, політичній та інших сферах.
Моніторинг громадської думки торкається соціально- політичних орієнтацій населення, його ставлення до різних суспільно- політичних інституцій, рівня життя та соціального самопочуття громадян України, їхньої думки щодо різних соціальних проблем та окремих подій суспільного життя, електоральної поведінки, рівня соціальної напруги та виміру конфліктного потенціалу населення України тощо. Матеріали інформаційного бюлетеня готуються за підсумками щомісячного масового репрезентативного опитування населення України, яке проводиться у дванадцяти регіонах, або в усіх областях (м. Київ та АР Крим). Загальна кількість опитаних складає від 1800 до 3000 респондентів. Інформація подається у вигляді графіків і таблиць, які супроводжуються коментарем на основі аналізу розбіжностей за статтю, віковими групами, рівнем освіти та регіональним розподілом населення. Деякі з видань були присвячені, наприклад, проблемам дитинства, жінок, молоді. Матеріали, що подає інформаційний бюлетень, широко використовуються працівниками державних структур, громадських організацій, політичними лідерами, науковцями-суспільствознавцями, журналістами і кореспондентами засобів масової інформації, широким загалом.
