Сім 'я як об’єкт соціологічного вивчення

Предмет соціології сім’ї - специфічні соціальні відносини, що виникають між сім’єю і суспільством та всередині сім’ї.

Об’єкт її - сім’я як мала соціальна група і як специфічний соціальний інститут регулювання відтворення людини за допомогою певної системи норм, ролей. Найчастіше соціологія сім’ї використовує категорії “сім’я”, “шлюб”, “умови життя” тощо. Сім’я є соціальним інститутом і малою соціальною групою, що має історично визначену організацію, члени якої пов’язані родинними стосунками, спільним побутом і взаємною моральною відповідальністю.

Шлюб є історично змінною соціальною формою стосунків між чоловіком та жінкою, через яку суспільство впорядковує й санкціонує їх статеве життя, встановлює подружні та батьківські права й обов’язки.

Сім’я є складнішою системою ніж шлюб, оскільки вона, здебільшого, об’єднує не тільки подружжя, а й їх дітей і найближчих родичів.

Ознаки сім’ї:

• шлюбні зв’язки;

• зв’язки спорідненості (через шлюб і по крові);

• спільний бюджет;

• спільний побут.

Типи сімей:

• нуклеарна (подружня пара з дітьми);

• розширена (більше двох поколінь проживає разом);

• повні сім’ї (є і батько і мати);

• неповні сім’ї (в сім’ї є або мати, або батько).

Категорія “умови життя сім'ї” означає сукупність об’єктивних і а суб’єктивних чинників макросередовища (загальні соціальні умови економічні, соціальні, політичні, демографічні, культурні, екологічні, ті н ічні) і мікросередовища (найближче соціальне оточення, середовище безпосереднього проживання сім’ї — ступінь урбанізованості, характеристика можливої зайнятості, кількісні і якісні характеристики сфери обслуговування, наявність дошкільних установ, наявність освітніх закладів, етнічні характеристики, демографічні характеристики, наявність закладів охорони здоров’я, кількісні і якісні характеристики спортивних закладів, кількісні і якісні характеристики закладів культури).

Структура сім’ї визначається сукупністю стосунків між її

ч ленами, що зумовлює відповідні її типи:

S за формою шлюбу: моногамні сім’ї (шлюб між одним чоловіком та однією жінкою)', полігамні (шлюб одного чоловіка з кількома жінками); сім’ї, що базуються на шлюбі однієї жінки з кількома чоловіками (поліандрія); сім’ї, де шлюб має групову форму (груповий шлюб);

^ залежно від сфери вибору чоловіка або дружини: ендогамні (укладаються між партнерами однієї соціальної групи) га екзогамні (між партнерами з різних соціальних груп);

S за ієрархією престижу та влади: патріархальні (влада на лежить чоловікові), матріархальні (влада у жінки), егалітарні (влада розподіляється між чоловіком і жінкою порівну);

■S за місцем мешкання подружжя після шлюбу: піприлокальні (молоді мешкають у домі батьків чоловіка) та матрилокальні (у домі батьків жінки);

S за мотивацією партнерів: шлюб за коханням, за розрахунком та за шаблоном (укладається тоді, коли спрацьовує міркування “Всі мої однолітки одружуються, значить пора і мені”);

■S за економічним критерієм: рівний, нерівний (різниця у віці,

прибутках), калимний (викуп за наречену).

Також шлюб може бути:

гостьовим (подружжя має дві квартири та живе окремо, відвідуючи один одного 2-3 рази на тиждень);

повторний шлюб (вступ у шлюб з іншим партнером після розірвання попереднього шлюбу);

цивільний шлюб (оформлений в органах державної влади без участі церкви);

ранній шлюб (укладається між особами, які не досягай 17-18 років);

конкубінат (зв’язок одруженого чоловіка із незаміжньою жінкою, яка має від нього дітей);

свінгерство (шлюбне утворення, що передбачає обмін дружинами та чоловіками).

Таким чином, шлюб - це своєрідний контракт, який укладається між трьома сторонами - чоловіком, жінкою та державою.

Типи структур сім’ї змінюються, залежно від соціокультурних, економічних, історичних умов.

У сімейному кодексі України (ст. 21) зазначається, що шлюбом є сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований в державному органі реєстрації актів громадського стану, проживання однією сім’єю жінки і чоловіка без шлюбу не є основою для виникнення у них прав і обов’язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є основою для виникнення у жінки і чоловіка прав і обов’язків подружжя. Шлюбний вік для жінки встановлюється в 17 років, а для чоловіків - у 18 років. За заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Шлюб засновується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примус жінки і чоловіка до шлюбу не допускається. Як до реєстрації, так і після реєстрації шлюбу подружжя може укласти шлюбний договір.

Шлюб майже завжди об’єднує двох осіб протилежної статі, проте в деяких культурах допускаються різні види гомосексуального шлюбу.

Зазначимо, що останні два-три десятиліття як на Заході, так і у нас набуває дедалі більшого поширення, особливо серед молоді, так званий феномен співжиття. Співжиття - це коли двоє людей живуть разом, маючи між собою сексуальні стосунки, але не одружуються.

Тендерна соціологія у своїх дослідженнях спрямовує погляд

передусім на такі проблеми сучасної сім’ї:

• причини панування чоловіків у родині та в суспільстві

шгалом;

• стереотипи свідомості чоловіків і жінок, що виправдовують підлеглий стан жінок у сім’ї та суспільстві, а також засоби, за допомогою яких чоловіки підтримують ці стосунки;

» непаритетний розподіл сімейних ролей тощо.