68.Форми мереженої організації інформаційного простору.

Всі інформаційні війни є мережевими. У. Евен зводить всі мережеві ІВ до 3 базових типологій:

1. ланцюгова або лінійна- це мережа в якій інформація іде по лінії окремих контактів у якій необхідно пройти від одного кінця до іншого(контрабандні операції)

2. зіркоподібна – у цій моделі набір суб’єктів зв’язаний з центральним вузлом, усі дії відбуваються тільки через центральний вузол.(терористичні, кримінальні операції)

3. загально-канальна(або повно- матрична) мережа- всі повязані один з одним. Багатоканальні зв’язки.Такою схемою користуються грамотні держави на міжнародному рівні.

Мережеве співтовариство – це специфічна форма соціальної структури, що експериментально встановлюється емпіричними дослідженнями як атрибут інформаційної епохи

Очевидним є факт, що кібернетичний комунікативний простір буде новим чинником соціального відчуження, в ньому виявляться й уже виявляються не тільки майнові, а й інтелектуальні, освітні відмінності, й не лише на рівні соціальних груп, а й окремих індивідів. Комунікативний світ розколовся. Один табір активно користується Інтернетом і всіляко сприяє його розвитку, а представники іншого вважають, що всесвітня мережа ще не раз спантеличить майбутні покоління несподіваними проявами.

Утворені в мережі масові спільноти спочатку були продовженням традиційних соціальних співтовариств (користувачі інформаційно-аналітичних, фінансових, комерційних, наукових структур). Потім стали виникати нетрадиційні співтовариства, які йменуються «кіберсоціумами», «віртуальними», або «онлайн-співтовариствами». Використовують також поняття «кібергромада». Природно, що вони стали предметом досліджень соціологів насамперед у країнах, де вплив нових співтовариств найвідчутніший: США, Англії, інших державах Західної Європи Проте досі багато хто сумнівається, чи є ці співтовариства певною реальністю. Слід також зазначити, що сам термін «співтовариство» досить невизначений у соціології. У 1955 році Джордж Хиллері нарахував 94 суперечливі соціологічні визначення цього терміна. Ще проблематичнішим є його використання з приставкою «кібер» або прикметником «віртуальне» [5]. Навіть Оксфордський соціологічний словник вказує, що двозначність терміна «співтовариство» робить неможливим його емпіричне дослідження [7]. Зауважмо також, що, з погляду соціальної філософії, людське співтовариство, власне, ще не сформоване. Історично виникали лише його прообрази у формах «релігійної громади», «колективу». Умовами виникнення кіберспільнот є можливості, що надаються тим або іншим кібернетичним ресурсом (вузлом, порталом тощо).По-перше, це можливість якоїсь форми ідентифікації індивіда або групи, причому ступінь її може варіюватися від псевдоніма до повних даних з адресою та місцем роботи. По-друге, наявність того або іншого механізму контролю: від морально-психологічного до економічного і юридичного, в перспективі ж – і політичного.

По-третє, наявність тієї або іншої форми історії – чинника ідентифікації індивіда на надіндивідуальному ґрунті, в рамках спільної діяльності. На перших етапах формування інтернет-співтовариств їхньою історією була історія майбутнього.

По-четверте, можливість впливу членів кіберсоціуму на формування правил комунікації. Проте з ускладненням комунікації та збільшенням кількості її агентів така можливість буде дедалі меншою.

По-п’яте, єдність цілей і взаємна довіра, що досягається на цій основі. Учасники кіберспільнот на ранньому етапі їхнього розвитку – у цьому сенсі «секта обраних», що рухаються в Майбутнє, на тлі якого всі індивідуальні відмінності мисляться неістотними.Можливі варіанти організації комп'ютерної мережі За час, що минув з появи перших локальних мереж, було розроблено декілька сотень самих різних мережевих технологій, проте помітне поширення отримали лише кілька мереж, що пов'язано насамперед з підтримкою цих мереж відомими фірмами і з високим рівнем стандартизації принципів їх організації. Далеко не завжди стандартні мережі мають рекордні характеристики, забезпечують найбільш оптимальні режими обміну, але великі обсяги випуску їх апаратури і, отже, її невисока вартість забезпечують їм величезні переваги.Важливо й те, що виробники програмних засобів також в першу чергу орієнтуються на найпоширеніші мережі. Тому користувач, що вибирає стандартні мережі, має повну гарантію сумісності апаратури і програм.В даний час тенденція зменшення кількості типів використовуваних мереж дедалі посилюється. Справа в тому, що збільшення швидкості передачі в локальних мережах до 100 і навіть до 1000 Мбіт / с вимагає застосування самих передових технологій, проведення серйозних і дорогих наукових досліджень.На ринку є стандартні локальні мережі всіх можливих топологій. Стандартні мережі забезпечують великий діапазон допустимих розмірів мережі, допустимої кількості абонентів мережі і, що не менш важливо, великий діапазон цін на апаратуру.

Політичні комунікації: 1. Становлення науки про масову комунікацію 2. Вплив наукових шкіл та вчень на розвиток масових комунікацій 3. Основні теоріі масових комунікацій (Д.Макклейн) 4. Поняття "інформаційна кампанія",іі природа,суть,джерела,компоненти. 5. Інформаційна революція,наслідки технологічних та інформаційних революцій 6. Моделювання державною політикою області інформаційноі безпеки. 7. Етапи інформаційноі кампаніі,аналітичні стадіі підготовки інформаційних кампаній та експертиза структури інформаційноі кампаніі 8. Технологічні критеріі інформаційноі небезпеки для суспільства і держави 9. Типологічні особливості державноі інформаційноі політики 10. Типологія інформаційних кампаній 11. Теорія диффузіі інформаціі Роджерса 12. Особливості державноі інформаційноі політики Украіни 13. Зв'язок ЗМІ з державними службами 14. Інтернет, інтранет, екстранет у формуванні державноі політики 15. Критеріі ефективності інформаційних кампаній 16. Політика інформаційноі безпеки, фактори посилення уваги до охорони інформаціі в державній політиці 17. Теорія "фреймінгу"(Гоффман) 18. Поняття комунікаціі. Політична комунікація 19. Класифікація технічних засобів передачі інформаціі 20. Психологічні акціі в інформаційних кампаніях. Технологіі розкручування,атаки,прикриття.Основні етапи та особливості включення компромату. 22. Форми і методи взаємодіі з конкурентами, контр-агентами та громадською думкою 23. Політична роль інтернет-технологій 24. Одиниці комунікаціі 25. Теорія седативного впливу( Дефлюер) 26. Рівні комунікаціі. Загальна характеристика 27. Основні принципи ведення інформаційних війн. "Інститути" інформаційних війн 28. Особливості теоріі "медіа-розвитку" 29. Особливості та суть електронного уряду 30. Виникнення інтернет-технологій 31. Інформаційні кампаніі в сучасному украінському суспільстві 32. Інформаційне забезпечення національних інтересів у міжнародному інформаційному просторі 33. Теорія "змови" за Герман і Чомських 34. Сучасні техніко-інформаційні технологіі захисту державних таємниць. Криптографічні методи захисту інформаціі. 35. Особливості комунікативних технологій 36. Інструментальні параметри інтернету. Типи інтернет-комунікацій. 37. Форми та методи вироблення інформаційноі стратегіі і тактики 38. Інформаційні війни: сутність та особливості 39. Теорія "спіралі мовчанні" (Н.Ноєль-Нойман) 40. Теорія технологічного детермінізму 41. Політична генеза інтернету 42. Основні моделі інформаційних процесів 43. Основні етапи диффузіі інформаціі (Бандура) 44. Технічні канали передачі інформаціі,засоби трансформаціі,накопичення та тиражевання повідомлень.  45. Відносини держави та медіа-структур 46. Поняття "психологічноі війни". Військово-політичні аспекти розгортання "інформаційноі війни" 47. Інформаційні погрози та інформаційна небезпека. Технологічні критеріі інформаційноі небезпеки для суспільства та держави 48. Особливості теоріі "ефекту третьоі особи" 49. Проблеми економічноі та політичноі свободи засобів масовоі інформаціі в перехідних суспільствах 50. Принципи проведення та структура інформаційних війн 51. Поняття державноі інформаційноі політики 52. Громадська думка та іі суть. Формування громадськоі думки 53. Глобалізація і технічний розвиток сучасного інформаційного ринку. Технічне забезпечення діяльності інформаційних ТНК в міжнародних ІКС 54. Інформаційна еліта та медіа- бюрократія 55. Інформаційний зв'язок опозиціі та правлячоі еліти 56. Особливості технологіі "пакетування" (якщо не знайдемо,це питання знімуть) 57. Забезпечення інформаційноі безпеки в Украіні 58. Поняття "державна таємниця" в інформаційній безпеці держави 59. Техніки та методика здійснення інформаційноі війни 60. Модель процесу "спілкування" людини з інформаційною системою( стадія отримання людиною інформаціі)

61. Поняття інформаційна безпека держави. Техніко інформаційні компоненти системи системи інформаційноі безпеки. 62. Поняття зворотноі точки інформаційноі кампаніі 63. Особливості резонансноі інформаціі 64. Вплив інтернету на політичні процесу : інформаційні війни, антиглобалістські акціі, інтернет-партіі 65. Віртуальний образ, віртуалізація простору, політична гіперрреальність 66. Особливості теоріі "паркування" ( Л. Ройберг, Р. Кан) - якщо не знайдемо,це питання знімуть 67. Типологія політичних комунікацій 68. Форми мережевоі організаціі інтернет-простору.