- •7.2.1. Чиказька школа.
- •7.2.2. Віденський гурток.
- •7.2.3. Франкфуртська школа.
- •7.2.4. Бірмінгемська школа (Британські культурні студії).
- •7.2.5. Марксизм.
- •7.2.6. Психоаналіз.
- •4. Поняття "інформаційна кампанія",іі природа,суть,джерела,компоненти.
- •7.2.7. Біхевіоризм.
- •7.2.8. Функціоналізм.
- •3. Основні теорії масової комунікації Девіда Макквейна
- •5.Інформаційна революція,наслідки технологічних та інформаційних революцій
- •6.Моделювання державної політики в області інформаційної безпеки
- •7.Етапи інформаційної кампанії
- •8.Технологічний критерій інформаційної небезпеки для суспільства та держави
- •10.Типологія інформаційних кампаній
- •13.Зв'язок змі з державними службами
- •14. Інтернет, інтранет, екстранет у формуванні державноі політики
- •15.Критерії ефективності інформаційної кампанії
- •19.Класифікація технічних засобів передачі інформації.
- •20.Психологічні акції в інформаційних кампаніях. Технології розкручування, атаки, прикриття в структурі інформаційних кампаній. Особливості та етапи включення компромату
- •22.Форми та методи інформаційної взаємодії з конкурентами, контрагентами та громадською думкою.
- •23.Політична роль інтернет-технологій
- •24.Одиниці комунікації
- •27.Основні принципи ведення інформаційної війни
- •28.Особливості теорії медіа-розвитку
- •29. Особливості та суть електронного уряду
- •34.Сучасні техніко-інформаційні технології захисту державних таємниць. Криптографічні методи захисту інформації
- •37.Форми та методи вироблення інформаційної стратегії, тактики
- •38.Інформаційні війни: суть та особливості
- •46.Поняття психологічної війни. Військово-політичні аспекти «розгортання» інформаційної війни.
- •47. Інформаційні погрози та інформаційна небезпека. Технологічні критеріі інформаційноі небезпеки для суспільства та держави
- •49. Проблеми економічноі та політичноі свободи засобів масовоі інформаціі в перехідних суспільствах
- •51. Поняття «державної інформаційної політики»
- •52. Громадська думка та іі суть. Формування громадськоі думки
- •53.Глобалізація і технологічний розвиток сучасного інформаційного ринку. Технічне забезпечення діяльності інформаційних тнк в міжнародних інформаційно-комунікативних процесах.
- •54.Поняття «інформаційна еліта» та «медіа-бюрократія»
- •55.Інформаційний взаємозв’язок опозиції та правлячої еліти.
- •56.Особливості технології пакетування
- •58.Поняття «державної таємниці» в інформаційній безпеці держави
- •59.Техніки та методи здійснення інформаційної війни
- •60. Модель процесу «спілкування» з інформаційною системою (стадія отримання інформації)
- •61.Поняття «інформаційна безпека держави». Техніко-технологічні компоненти системи інформаційної безпеки
- •62.Поняття зворотної точки в інформ кампаніях
- •63.Особливості резонансної інформації
- •65. Віртуальний образ, віртуалізація простору, політична гіперрреальність
- •66. Особливості теоріі "паркування" ( л. Ройберг, р. Кан) - якщо не знайдемо,це питання знімуть
- •68.Форми мереженої організації інформаційного простору.
20.Психологічні акції в інформаційних кампаніях. Технології розкручування, атаки, прикриття в структурі інформаційних кампаній. Особливості та етапи включення компромату
Інформаційна кампанія – це комплексна система впливу на певні групи населення (так звані цільові аудиторії чи цільові групи) за допомогою різноманітних засобів і каналів масового та індивідуального інформування та навчання з ціллю спонукати їх прийняти нові для них самих та суспільства стереотипи поведінки в певній сфері життя. Вплив здійснюється шляхом навчання чи покращення їх знань в певній сфері, зміни відношення до певного предмету чи явища, а також шляхом формування навичок бажаної поведінки«розкручування»: гол-не завд-ня-підготовка гром-ої думки через ознайомлення з тематикою ІК, підготовку до сприйняття певних оцінок.
Для реалізації цих проблем потрібен час. З врах-м масштабу ІК регул-ся строки виріш-ня цих завд-нь.
Оптимальний термін розкручування азової тем-ки : 1-6 місяців Протягом часу в публ-ий дискурс поступово ввод-ся вихїідні повідом-ня, які насичують сусп-ну свідомість відпов-ми оцінками, поглядами, форм-ть інтерес публ-ки => період «щеплення». Так, поступово відбув-ся підміна порядку денного і придуш-ся небажана темат-ка.
Орган-ія пубілік-ії на суміжні теми, які не пов’язані із тематикою ІК, але спрям-ть думки. Такі суміжні теми – «динамічні шашки», що можуть «здетонувати» у потрібний час.
Розповсюджуючи таку іnfo, орг-ри ІК розкачують гром-ку думку =>для того щоб визначити поріг сприйняття іnfo і зафіксувати її. - «фаза активних дій/атака» : гол-не завд-ня: отрим-ня іnfo переваг перед опонентом.
Розпочин-ся етап з викор-ня зрозхумілого гром-сті іnfo приводу, який дозволив би ввести в іnfo простір ключове повід-ня (КП) і розстав-є ос-ні акценти між опонентами. Розпочин-ся несподівано і направл-й на випередж-ня супротивника.
Для введення КП часто викор-ся : скандали, публік-ії компроментац-го змісту, новини. Важливо чітко виділити і роставити смислові акценти. Розповс-ні повід-ня форм-ся з урахув-м допоміжних завдань -> повинен бути постійний моніторинг повідом-нь, вміти нівелювати критику супротивника, добитись зрост-ня емоц-ї напруж-сті в гром-сті. Гоулд
Повинен створ-сь позитивний фон дискусії, щоб: Втягнути в неї пасивні прошарки нас-ня, Сформув-ти позит-не відношне до проблематики, що обговор-ся. Все це відбув-ся за рах-к зростання осн-го сюжету. Задіяні суміжні теми посилють сприяняття проблеми. прикриття істинних причин кампанії При організації МК краще використовувати більш безпечну інформацію
22.Форми та методи інформаційної взаємодії з конкурентами, контрагентами та громадською думкою.
Інформаційна взаємодія органів влади та зацікавленої громадськості передбачає застосування різних видів консультування
внутрішньоурядових («міжміністерські»), владно-політичних (між різними органами влади) та публічних консультацій (з різними суспільно-політичнимигрупами, державними і незалежними, громадськими організаціями, науковимизакладами тощо), що можуть відбуватися на всіх етапах прийняття рішень.Зокрема, розроблення на офіційному веб-сайті органу влади рубрики опитування,яке дає чіткий результат і може бути використане в подальшій роботі [4].
Консультації з громадськістю проводяться з метою залучення громадян доучасті в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільногодоступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а такожзабезпечення гласності, відкритості та прозорості в діяльності цих органів.Проведення консультацій з громадськістю повинне такожсприяти налагодженнюсистемного діалогу органів виконавчої влади і громадськості, підвищенню якостіпідготовки та прийняття рішень з важливих питань державного і суспільногожиття з урахуванням думки громадськості, створенню умов для участі громадян у4розробленні проектів таких рішень [3]. Практика проведення консультацій ненова для українського уряду. Оприлюднення проектів нормативних актів дляотримання коментарів і зауважень та громадські обговорення урядовихдокументів відбуваються вже кілька років на рівні центральних, реґіональних тамісцевих органів виконавчої влади.У ході проведення консультацій з громадськістю та залученнягромадськості до процесу розроблення державної політики органами державноївлади використовуються різні форми із застосуванням можливостей сучаснихкомунікацій, наприклад – громадські слухання, форуми, круглі столи,відеоконференції, соціологічні опитування тощо. Застосування інформаційнихтехнологій у проведенні органами влади публічних обговорень передбачаєпідтримку діалогу з громадськістю за допомогою комп’ютерної мережі Інтернет,застосування різноманітних мультимедійних програм під час проведенняорганами влади комунікативних заходів за участі громадськості, використанняспеціальних методичних рекомендацій та інструкцій
Члени-учасники при взаємодії інтегрують інформаційний простір. Мережа Екстранет звязує підприємство з його контрагентами, у більшості випадків базується на веб-технології і використовується як середовище передачі данних. Забезпечує зв'язок з конкретними учасниками
