- •Тема 1: Вступ до цп. Поняття і система цп.
- •1. Цп як приватне право.
- •2. Предмет цп.
- •3. Метод цп.
- •4. Принципи цп.
- •5. Система цп.
- •Тема 2: Джерела цп.
- •1. Поняття джерел цп.
- •2. Цивільне законодавство.
- •3. Міжнародні договори.
- •4. Звичаї ділового обороту.
- •Тема 3: Система і дія нормативно-правових актів в цп.
- •2. Дія нормативно-правових актів.
- •3. Тлумачення цивільно-правових норм.
- •Тема 4: Цивільні правовідносини
- •1. Поняття цивільного правовідношення і його зміст.
- •2. Підстави виникнення цивільних правовідносин.
- •3. Класифікація цивільних правовідносин.
- •1. Залежно від особливостей суб'єктного складу виокремлюють абсолютні та відносні правовідносини.
- •2. Залежно від характеру вимог, що належать управомоченій особі, виділяють речові та зобов'язальні правовідносини.
- •3. Залежно від об'єкта правовідносини класифікуються на особисті немайнові та майнові.
- •4. За функціональним призначенням виокремлюють регулятивні й охоронні правовідносини.
- •5. Залежно від часу їх дії цивільні правовідносини можуть бути довгостроковими та короткостроковими.
- •Тема 5: Фізичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •1. Цивільна правоздатність.
- •2. Поняття цивільної дієздатності.
- •3. Види цивільної дієздатності.
- •4. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •5. Оголошення фізичної особи померлою.
- •6. Місце проживання. Акти цивільного стану.
- •7. Правосуб'єктність іноземців та осіб без громадянства.
- •8. Опіка та піклування.
- •Тема 6: Юридичні особи як суб’єкти цивільного права
- •1. Сутність юридичної особи.
- •2. Поняття і ознаки юридичної особи.
- •3. Види юридичних осіб.
- •4. Правосуб’єктність юридичної особи.
- •5. Відокремлені підрозділи юридичної особи.
- •6. Виникнення юридичної особи.
- •7. Припинення юридичної особи.
- •Тема 7: Організаційно-правові форми юридичної особи
- •1. Організаціно-правові форми підприємницьких юридичних осіб: господарські товариства, виробничий кооператив, підприємство, обєднання підприємств.
- •2. Організаційно-правові форми непідприємницьких юридичних осіб.
- •Тема 8: Об’єкти цивільних прав
- •1. Поняття та види об’єктів цивільно-правових відносин.
- •2. Речі як об’єкти цивільно-правових відносин. Юридична класифікація речей.
- •3. Гроші та цінні папери як об’єкти цивільно-правових відносин.
- •4. Нематеріальні блага як об’єкти цивільно-правових відносин (особисті немайнові права, інформація, результати інтелектуальної діяльності).
- •Тема 9: Правочини
- •1. Поняття правочину.
- •2. Види правочинів.
- •3. Умови дійсності правочинів.
- •4. Недійсність правочину.
- •5. Правові наслідки визнання правочинів недійсними.
- •Тема 10: Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов'язків
- •1. Поняття і способи здійснення цивільних прав і обов'язків.
- •2. Принципи здійснення цивільних прав і обов'язків.
- •3. Межі здійснення здійснення цивільних прав і обов'язків.
- •Тема 11: Представництво
- •1. Поняття представництва.
- •2. Виникнення і види представництва.
- •4. Передоручення.
- •5. Припинення довіреності.
- •Тема 12: Поняття і види строків в цп
- •1. Поняття строків в цп.
- •2. Обчислення строків в цп.
- •3. Види строків в цп.
- •1. За правовими наслідками:
- •2. За підставами встановлення:
- •3. За ступенем самостійності сторін у встановленні строків:
- •4. За призначенням:
- •5. За способами визначення, тобто строки, які визначаються:
- •6. За ступенем визначеності:
- •Тема 13: Позовна давність
- •1. Поняття і значення позовної давності.
- •2. Види строків позовної давності.
- •6) Спеціальні.
- •3. Початок перебігу строків позовної давності.
- •4. Зупинення, переривання та наслідки спливу строків позовної давності.
- •Тема 14: Загальні положення права власності
- •1. Власність і право власності.
- •2. Зміст права власності.
- •3. Набуття права власності.
- •4. Припинення права власності.
- •Глава 25 цк визначає підстави припинення права власності Відповідно до ст.346 цк право власності припиняється у разі:
- •5. Момент виникнення права власності.
- •Тема 15: Форми власності
- •1. Право приватної власності.
- •2. Право державної власності.
- •3. Право комунальної власності.
- •Тема 16: Спільна власність
- •1. Поняття і підстави виникнення спільної власності.
- •2. Право спільної часткової власності.
- •3. Право спільної сумісної власності.
- •Тема 17: Захист права власності
- •1. Поняття захисту права власності.
- •2. Види цивільно-правових способів захисту права власності.
- •3. Речово-правовий захист володіння.
Тема 9: Правочини
В кодексі подивитися: Глава 16
1. Поняття правочину.
Правочинами визнаються дії фізичних та юридичних осіб, спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин - це правомірна дія, яка вчиняється для досягнення дозволеної законом мети (набуття майна у власність шляхом купівлі-продажу; здача майна в оренду, надання послуг тощо). Отже, правочин характеризується такими ознаками:
- це завжди вольовий акт, тобто дії свідомі;
- це правомірні дії, тобто вчиняються відповідно до закону;
- спеціальна спрямованість на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, тобто в правочину завжди присутня правова мета (набути майно у власність чи у тимчасове користування, отримати послуги чи результат роботи тощо).
2. Види правочинів.
Залежно від числа сторін, волевиявлення яких потрібне на здійснення правочину:
- односторонні (для їх вчинення досить волевиявлення однієї особи, наприклад, заповіт);
- двосторонні (вимагається волевиявлення двох сторін (так, для укладення договору купівлі-продажу недостатньо бажання продавця продати річ, необхідно, щоб покупець виявив бажання її купити);
- багатосторонні (при укладенні яких виражається воля трьох і більше сторін, наприклад, договір про спільну діяльність).
Двосторонні і багатосторонні правочини називаються договорами (купівля-продаж, поставка, контрактація, оренда, підряд тощо).
Залежно від того, чи відповідає обов'язку однієї зі сторін зустрічний обов'язок контрагента, правочини поділяють на:
- відплатні (де надається зустрічне майнове задоволення у вигляді грошей, майна, роботи, послуг - купівля-продаж, міна, підряд, комісія);
- безвідплатні (ніякий майновий еквівалент не передбачається - договір дарування, безоплатного користування майном).
Відплатність чи безвідплатність правочинів визначається як законом, так і договором. Тому існує категорія правочинів, які залежно від умов договору можуть бути як відплатними, так і безвідплатними (наприклад, договір доручення, зберігання). Водночас, купівля-продаж, оренда - це завжди оплатні договори, оскільки в іншому випадку вони перетворяться у самостійні цивільні договори - договір дарування чи безоплатного користування майном.
Залежно від моменту укладання правочину вирізняють:
- консенсуальні правочини. Такий правочин вважається укладеним після того, коли сторони у належній формі погодили всі істотні умови договору, а сам правочин буде виконуватися пізніше. Так, сторони підписали договір поставки продукції, де зазначили: яка продукція і коли повинна поставлятися, її ціна, порядок розрахунків тощо. Якщо постачальник у погоджені строки не виконає своїх зобов'язань, то замовник має право на відшкодування збитків і на стягнення передбаченої договором неустойки;
- реальні правочини. Для того, щоб такий правочин вважався укладеним, сторонам недостатньо погодити у належній формі його істотні умови, необхідно, щоб відбулася реальна передача речі (договір позики, зберігання). Так, якщо сусід пообіцяв дати у борг гроші, а потім відмовився, не можна вимагати виконання договору, оскільки він ще не вважаться укладеним.
Залежно від значення підстав правочину для його дійсності вирізняють:
- каузальні правочини (від лат. causa - причина);
- абстрактні правочини.
У каузальних правочинах безпосередньо визначена підстава їх укладання, намір досягти певного результату - стати власником майна, отримати майно у тимчасове користування та ін. Із змісту абстрактного правочину неможливо з'ясувати заради чого він укладався. Так, із векселя не зрозуміло конкретної мети його видачі - оплатити замовлений товар, послуги, роботу, повернення боргу тощо
