- •Тема 1: Вступ до цп. Поняття і система цп.
- •1. Цп як приватне право.
- •2. Предмет цп.
- •3. Метод цп.
- •4. Принципи цп.
- •5. Система цп.
- •Тема 2: Джерела цп.
- •1. Поняття джерел цп.
- •2. Цивільне законодавство.
- •3. Міжнародні договори.
- •4. Звичаї ділового обороту.
- •Тема 3: Система і дія нормативно-правових актів в цп.
- •2. Дія нормативно-правових актів.
- •3. Тлумачення цивільно-правових норм.
- •Тема 4: Цивільні правовідносини
- •1. Поняття цивільного правовідношення і його зміст.
- •2. Підстави виникнення цивільних правовідносин.
- •3. Класифікація цивільних правовідносин.
- •1. Залежно від особливостей суб'єктного складу виокремлюють абсолютні та відносні правовідносини.
- •2. Залежно від характеру вимог, що належать управомоченій особі, виділяють речові та зобов'язальні правовідносини.
- •3. Залежно від об'єкта правовідносини класифікуються на особисті немайнові та майнові.
- •4. За функціональним призначенням виокремлюють регулятивні й охоронні правовідносини.
- •5. Залежно від часу їх дії цивільні правовідносини можуть бути довгостроковими та короткостроковими.
- •Тема 5: Фізичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •1. Цивільна правоздатність.
- •2. Поняття цивільної дієздатності.
- •3. Види цивільної дієздатності.
- •4. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •5. Оголошення фізичної особи померлою.
- •6. Місце проживання. Акти цивільного стану.
- •7. Правосуб'єктність іноземців та осіб без громадянства.
- •8. Опіка та піклування.
- •Тема 6: Юридичні особи як суб’єкти цивільного права
- •1. Сутність юридичної особи.
- •2. Поняття і ознаки юридичної особи.
- •3. Види юридичних осіб.
- •4. Правосуб’єктність юридичної особи.
- •5. Відокремлені підрозділи юридичної особи.
- •6. Виникнення юридичної особи.
- •7. Припинення юридичної особи.
- •Тема 7: Організаційно-правові форми юридичної особи
- •1. Організаціно-правові форми підприємницьких юридичних осіб: господарські товариства, виробничий кооператив, підприємство, обєднання підприємств.
- •2. Організаційно-правові форми непідприємницьких юридичних осіб.
- •Тема 8: Об’єкти цивільних прав
- •1. Поняття та види об’єктів цивільно-правових відносин.
- •2. Речі як об’єкти цивільно-правових відносин. Юридична класифікація речей.
- •3. Гроші та цінні папери як об’єкти цивільно-правових відносин.
- •4. Нематеріальні блага як об’єкти цивільно-правових відносин (особисті немайнові права, інформація, результати інтелектуальної діяльності).
- •Тема 9: Правочини
- •1. Поняття правочину.
- •2. Види правочинів.
- •3. Умови дійсності правочинів.
- •4. Недійсність правочину.
- •5. Правові наслідки визнання правочинів недійсними.
- •Тема 10: Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов'язків
- •1. Поняття і способи здійснення цивільних прав і обов'язків.
- •2. Принципи здійснення цивільних прав і обов'язків.
- •3. Межі здійснення здійснення цивільних прав і обов'язків.
- •Тема 11: Представництво
- •1. Поняття представництва.
- •2. Виникнення і види представництва.
- •4. Передоручення.
- •5. Припинення довіреності.
- •Тема 12: Поняття і види строків в цп
- •1. Поняття строків в цп.
- •2. Обчислення строків в цп.
- •3. Види строків в цп.
- •1. За правовими наслідками:
- •2. За підставами встановлення:
- •3. За ступенем самостійності сторін у встановленні строків:
- •4. За призначенням:
- •5. За способами визначення, тобто строки, які визначаються:
- •6. За ступенем визначеності:
- •Тема 13: Позовна давність
- •1. Поняття і значення позовної давності.
- •2. Види строків позовної давності.
- •6) Спеціальні.
- •3. Початок перебігу строків позовної давності.
- •4. Зупинення, переривання та наслідки спливу строків позовної давності.
- •Тема 14: Загальні положення права власності
- •1. Власність і право власності.
- •2. Зміст права власності.
- •3. Набуття права власності.
- •4. Припинення права власності.
- •Глава 25 цк визначає підстави припинення права власності Відповідно до ст.346 цк право власності припиняється у разі:
- •5. Момент виникнення права власності.
- •Тема 15: Форми власності
- •1. Право приватної власності.
- •2. Право державної власності.
- •3. Право комунальної власності.
- •Тема 16: Спільна власність
- •1. Поняття і підстави виникнення спільної власності.
- •2. Право спільної часткової власності.
- •3. Право спільної сумісної власності.
- •Тема 17: Захист права власності
- •1. Поняття захисту права власності.
- •2. Види цивільно-правових способів захисту права власності.
- •3. Речово-правовий захист володіння.
2. Підстави виникнення цивільних правовідносин.
Цивільні правовідносини виникають, змінюються або припиняються лише з настанням певних життєвих обставин (фактів реальної дійсності), що враховуються законодавством. Такі обставини отримали назву юридичних фактів:
1) юридичні дії - це факти, які породжують, змінюють або припиняють юридичні правовідносини на основі волевиявлення осіб:
а) правомірні - це дії, що відповідають вимогам законів, інших правових актів та принципів права:
- юридичні акти - дії, спрямовані на досягнення правового результату: правочин – це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; акти органів державної влади, органів АРК та органів місцевого самоврядування - це владні розпорядження уповноважених органів, які спричиняють виникнення, зміну та припинення цивільних правовідносин і є обов'язковими для відповідних суб'єктів;
- юридичні вчинки - дії, які спричиняють правові наслідки незалежно від спрямованості волі учасника цивільних відносин;
б) неправомірні - це дії, які порушують положення законів, інших нормативних актів і принципів права.
2) юридичні події - це обставини, настання яких не залежить від волі та свідомості людини:
а) абсолютні події — такі явища, виникнення і розвиток яких не пов'язаний з вольовою діяльністю суб'єктів. До них належать стихійні лиха (повінь, землетрус, снігові замети, інші природні явища), перебіг часу тощо;
б) відносні події — це такі явища, які виникають за волею суб'єктів, але розвиваються і проходять незалежно від їх волі. Наприклад, настання смерті внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень
3. Класифікація цивільних правовідносин.
1. Залежно від особливостей суб'єктного складу виокремлюють абсолютні та відносні правовідносини.
Прикладом абсолютних є речові правовідносини. Особливістю цього роду відносин є те, що управомочена особа в них завжди чітко визначена (наприклад, власник майна). Що ж до зобов'язаної особи, то нею виступає будь-який і кожний, хто так чи інакше взаємодіє із власником майна і в силу цього має обов'язок утримуватися від будь-яких дій, що порушують інтереси власника. Отже, лише одна із сторін абсолютного правовідношення - власник (суб'єкт іншого речового права) є чітко визначеною; в той час як інша - зобов'язана сторона не має такої ознаки.
На відміну від цього відносні правовідносини встановлюються між чітко визначеними суб'єктами, коли управомоченій особі протистоїть не кожна особа, а лише визначений, конкретний суб'єкт. Наприклад, при укладенні договору підряду має бути встановлена особистість як замовника, так і підрядника, тому обов'язок з виконання зобов'язання покладається на конкретного підрядника, який і протистоїть замовникові як зобов'язана особа.
2. Залежно від характеру вимог, що належать управомоченій особі, виділяють речові та зобов'язальні правовідносини.
У речових правовідносинах управомочена особа має права, об'єктом яких виступає безпосередньо річ, а в зобов'язальних правовідносинах таким об'єктом будуть дії боржника. Так, власник майна має право володіти, користуватися та розпоряджатися річчю на власний розсуд. Для цього вона не потребує виконання іншою особою будь-яких дій. У зобов'язальних правовідносинах, що випливають, наприклад, із договору перевезення вантажу, уповноважена особа (вантажовідправник) має право вимагати від зобов'язаної особи (перевізника) вчинення передбачених договором дій, а саме - дій із перевезення вантажу.