2. Відведення лісосік

Черговість введення в експлуатацію окремих ділянок лісосічного фонду і, відповідно, будівництва транспортних шляхів визначають в плані рубань, який складають на десять років на основі матеріалів лісовпорядкування.

Згідно з правилами відпускання лісу на пні лісогосподарські органи повинні відводити лісосіки підприємствам з врахуванням існуючих і проектованих доріг, наявності складів і необхідності створення умов для комплексної механізації лісозаготівель. Лісосіки відводять держлісгоспи, як правило, у весняно-літній період на два роки вперед. У цих лісосіках підприємство може виконувати підготовчі роботи.

Відведення лісосіки включає складання плану лісосіки (абрису), обмежування його візирами, перелік дерев для визначення запасу лісу на лісосіці і його середнього об’єму стовбура, грошову оцінку. Границі намічених для рубання лісосік мають бути чітко окресленими. Для цього по кутах лісосік на глибину 0,5-1,0 м вкопують стовпи діаметром 12-16 см, щоб над землею залишалось 1,3 м. На стовпі роблять виїмку (вікно), де вказують номер кварталу і дільниці, рік рубання, площу.

По границях лісосіки прокладають візири: обрубують нижні гілки дерев, вирубують кущі і дерева, які стоять на лінії ходу, діаметром до 24 см на рівні грудей, встановлюють вішки, на деревах по обидва боки затесують границі лісосіки. При суцільних рубаннях в лісах ІІ групи прорубують візири шириною 0,4-0,5 м, при дуже великих лісосіках (50 га і більше) – до 2 м. Для точності знімання границь лісосік застосовують геодезичні інструменти.

При відведенні лісосік виділяють неексплуатаційні ділянки (болота, зруби, прогалини), насіннєві куртини і смуги. Дані ділянки обмежуються стовпами з написом „Н.Е.” (неексплуатаційні). На обмежених ділянках проводять перерахунок дерев, замір діаметру на висоті 1,3 м, визначення порід, ступінь якості (ділові, напівділові, дрова). Суцільний перерахунок проводять окремо на кожній ділянці. Стрічковий перерахунок проводять на стрічках, які закладають паралельно довгій стороні лісосіки. На лісосіках шириною 100 м закладають 2 стрічки, 250 і 500 м – 3, 1000 м – 5 стрічок.

Для кожної породи за допомогою висотоміра, екліметра чи мірної вилки вимірюють висоту 3-х дерев кожної із 3-х середніх ступенів товщини рівномірно по всій лісосіці. За допомогою таблиць встановлюють розряди для кожної породи.

Результати обрахунків (кількість, породний склад, ступінь товщини, якість) відмічають у відомості матеріально-грошової оцінки лісосік. Обчисливши запас лісу на лісосіці з врахуванням якості, роблять грошову оцінку лісу, який відпускається.

3. Визначення середнього об’єму стовбура

Середній об’єм стовбура визначають за результатами переліку дерев: встановлюють кількість дерев кожної породи за ступенем товщини, починаючи з діаметра 12см (чи більшого, якщо це обумовлено правилами рубань). На основі висоти „модельних” дерев визначених діаметрів, за допомогою таблиць встановлюють розряди висот, а також об’єми стовбурів. Потім визначають загальний об’єм всіх дерев даної породи, загальний запас деревини всіх порід на лісосіці. Розділивши загальний об’єм на кількість дерев, отримують середній об’єм стовбура на лісосіці.

Іноді визначення середнього об’єму стовбура здійснюють за результатами приймання деревини від бригад. Під час приймання враховують об’єм кожного стовбура і кількість стовбурів. Середній об’єм стовбура отримують діленням об’єму деревинної сировини, заготовленої впродовж будь-якого періоду (за два тижні, за місяць) на кількість стовбурів. Отриманий таким методом середній об’єм стовбура, трохи більший від середнього об’єму, визначеного за результатами перерахунку.