- •Н.П. Ковальчук Технологія лісозаготівлі та лісового господарства
- •Передмова
- •Розділ 1. Ліс як природна система
- •1.1. Поняття про ліс в контексті ведення лісового господарства
- •1.2. Ліс та його природа
- •1.3. Компоненти лісостану
- •1.4. Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану
- •Розділ 2. Загальні поняття про лісозаготівельний комплекс
- •Ліс як об’єкт правового регулювання
- •Класи товарності деревостанів
- •Морфологія лісового масиву
- •Лісовий фонд України
- •2.3. Ліс як джерело деревинної сировини
- •2.4. Способи рубань
- •Дерево як предмет праці
- •Розділ 3. Виробничий процес лісосічних робіт
- •Особливості лісосічних робіт
- •3.2. Операції лісосічних робіт та їх класифікація
- •3.3. Класифікація технологічних процесів
- •Розділ 4. Машини лісосічних робіт
- •4.1. Класифікація машин за технологічним призначенням
- •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин
- •4.3. Класифікація звалювально-пакетувальних машин
- •Класифікація звалювально-пакетувальних машин.
- •Режими роботи технологічного обладнання багатоопераційних машин.
- •Розділ 5. Звалювання дерев
- •5.1. Способи звалювання дерев та їх застосування
- •5.2. Експлуатаційна характеристика дерев
- •Звалювання дерев „Напрохід”
- •5.4. Звалювання дерев з кореневою системою
- •5.5. Звалювання дерев за методом „На замок”
- •5.6. Механізми для зрізання, зштовхування і захоплювання дерев
- •5.7. Звалювально-пакетувальні машини
- •5.8. Технологія лісосічних робіт при звалюванні дерев машинами
- •5.9. Звалювально-трелювальні машини
- •5.10. Продуктивність спеціалізованих і багатоопераційних машин під час звалювання дерев
- •5.11. Бензинові моторні пилки та звалювальні пристрої
- •5.12. Прийоми механізованого звалювання дерев бензиновими моторними пилками
- •5.13. Схеми звалювання дерев бензиновими моторними пилками на пасіках
- •5.14. Продуктивність бензинових моторних пилок під час
- •Розділ 6. Трелювання деревинної сировини
- •6.1. Способи трелювання та їх класифікація
- •6.2. Трелювання деревинної сировини тракторами
- •6.3. Схеми розміщення трелювальних волоків на лісосіці
- •6.4. Продуктивність тракторів на трелюванні деревинної сировини
- •6.5. Способи трелювання деревинної сировини канатними установками
- •6.6. Установки для напівпідвішеного трелювання
- •6.7. Продуктивність канатних установок
- •6.8. Особливості конструкції лісових закордонних тракторів
- •Способи трелювання деревинної сировини канатними установками.
- •Продуктивність канатних установок. Розділ 7. Очищення дерев від гілок
- •7.1. Способи очищення дерев від гілок
- •7.2. Характеристика гілок
- •7.3. Очищення дерев від гілок механізмами
- •7.4. Очищення дерев від гілок машинами
- •Очищення дерев від гілок машинами.
- •Розділ 8. Кряжування стовбурів, сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів під час сортиментного вивезення
- •8.1. Методи і способи кряжування стовбурів
- •8.2. Прийоми кряжування стовбурів
- •Стовбур слабо розтягнений
- •8.3. Сортування і штабелювання круглих лісоматеріалів
- •8.4. Облік і приймання лісопродукції
- •Розділ 9. Очищення лісосік з утилізацією відходів лісозаготівлі
- •9.1. Способи очищення лісосік
- •9.2. Машини для очищення лісосік
- •9.3. Технологія очищення лісосік
- •9.4. Заготівля зеленої тріски на лісосіці
- •9.5. Заготівля деревної зелені на лісосіці
- •Перевуглення тонкомірної і низькоякісної деревини на лісосіці
- •Розділ 10. Відвантаження деревинної сировини на лісовозний рухомий склад
- •10.1. Види і способи відвантаження деревинної сировини
- •10.2. Механізми для відвантаження деревинної сировини
- •10.3. Відвантажні майданчики і верхні склади
- •Розділ 11. Підготовчі та допоміжні роботи
- •Склад і трудомісткість підготовчих та допоміжних робіт
- •Відведення лісосік
- •Визначення середнього об’єму стовбура
- •Приймання лісосік
- •Прибирання небезпечних дерев
- •Підготовка волоків, відвантажних майданчиків і трас лісовозних доріг
- •Облаштування дільничних майстерень
- •11.8. Технічне обслуговування машин
- •Розділ 12. Основи організації технологічного процесу лісосічних робіт
- •12.1. Принцип побудови технологічного процесу лісосічних робіт
- •Системи машин для лісосічних робіт
- •Організація праці під час лісосічних робіт
- •Концентрація лісосічних робіт, блочний метод робіт на лісозаготівлях
- •12.5. Перспективи вдосконалення техніки та технології лісосічних робіт
- •Розділ 13. Рубки головного користування
- •Класифікація способів рубок головного користування
- •Класифікація способів головних рубок
- •Вибіркові рубки
- •Поява та особливості суцільних рубок
- •Особливості і класифікація поступових рубок
- •14.1. Види рубок догляду за лісом та їх мета
- •14.2. Методи рубок догляду
- •14.3. Основні організаційно-технічні показники рубок догляду за лісом
- •Планування і організація рубок догляду за лісом
- •Санітарні рубки
- •Рубки догляду у лісосмугах
- •Інші види догляду за лісом
- •Розділ 15. Поновлення, формування та типологія лісу
- •15.1. Поновлення лісу
- •15.2. Плодоношення дерев в умовах лісових насаджень
- •15.3. Поява та збереження самосіву і підросту
- •15.4. Вегетативне поновлення лісу
- •15.5. Методи обліку природного поновлення
- •15.6. Штучне лісовідновлення
- •Академік п.С. Погребняк розумів ліс,як:
- •3.Звалювання дерев з кореневою системою;
- •30. Відведення лісосіки включає:
- •31. До ділових належать дерева з довжиною ділової частини:
- •32. Термін гаті означає:
- •33. Визначте, яка з вказаних схем не використовується при влаштуванні дільничних майстерень:
- •34. Який з п’яти варіантів комплектування системи машин для лісосічних робіт використовують при доставці тріски на нижній склад чи безпосередньо у двір споживача:
- •Список літератури
Планування і організація рубок догляду за лісом
Перспективні плани проведення рубок догляду за лісом розробляються при проведенні лісовпорядження. Щорічний обсяг рубок догляду за їх видами для кожного лісівництва встановлюється розрахунковою лісосікою за площею у розрізі господарських секцій. Розрахункова лісосіка – це середньорічна норма призначених під рубки догляду насаджень, яка найчастіше визначається діленням площі насаджень, що потребують догляду, на середню повторюваність даного виду рубки.
Поквартальний метод організації ведення рубок догляду полягає в тому, що таксаційний квартал охоплюється єдиною мережею технологічних коридорів та іншими елементами технологічного устаткування, яке забезпечувало б раціональне використання механізмів і машин.
Основу ділянково-концентрованого або поквартально-блочного методу складає принцип дотримання черговості проведення рубок догляду та інших лісогосподарських заходів у певній групі суміжних таксаційних кварталів, які об’єднувалися у робочий блок. Доцільно формувати робочі блоки у межах кожної майстерської дільниці окремо. Таксаційні квартали краще об’єднувати, щоб у майстерській дільниці було 5 або 10 робочих блоків. У даному випадку таксаційні квартали, які входять у робочий блок, будуть охоплені рубками догляду один раз у 5 років, а вся майстерська дільниця буде пройдена рубками за 5 років. При 5 блоках потрібно щорічно планувати рубки в одному блоці, а при 10 – у двох.
Поквартально-блочна організація рубок догляду знижує витрати часу і коштів на відведення лісосік; створює кращі умови праці і підвищує її продуктивність; скорочує витрати на транспортування тракторів, перевезення людей, утримання шляхів; дозволяє укрупнювати дрібні суміжні ділянки лісу до раціональних розмірів; забезпечує покращення умов праці робітників та технічне керівництво і контроль за якістю робіт з боку інженерно-технічних працівників.
Санітарні рубки
Ріст і розвиток деревостанів супроводжується ослабленням та засиханням частини дерев, причиною цього може бути не лише дефіцит вологи та поживних речовин, але й ураження збудниками хвороб, заселення шкідниками. При систематичному і якісному проведенні рубок догляду ослаблені дерева видаляються із насадження, чим поліпшується його санітарний стан. У разі несвоєчасного проведення рубок догляду та після закінчення терміну їх проведення у деревостанах накопичуються сухостійні дерева, що небажано. У сосняках України, які створено на староорних землях, досить часто дерева уражуються збудником кореневої губки, масово всихають. Усе це потребує спеціальних заходів, які забезпечують оздоровлення лісостанів.
До санітарно-оздоровчих заходів відносять:
вибіркові санітарні рубки;
суцільні санітарні рубки;
ліквідацію захаращеності;
запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників та хвороб лісу;
захист заготовленої лісопродукції від шкідників та хвороб.
Санітарні рубки – один з найважливіших із цілого ряду оздоровчих заходів, які застосовуються при веденні лісового господарства з метою попередження появи і розповсюдження шкідників лісу і хвороб, що можуть нанести збитки насадженню і заготовленій лісопродукції. На відміну від рубок догляду за лісом санітарні рубки мають санітарні цілі, хоча й проводяться у всіх вікових групах лісових насаджень.
При проведенні санітарних рубок вибирають сухостійні, заселені стовбурними шкідниками дерева, відмираючі дерева. Видаляються також вітровальні, буреломні, сніголомні дерева, пошкоджені грибними і раковими хворобами, сірянкою, а також ті, що мають нахил 450.
Ознаками для санітарної рубки дерев хвойних порід служить сильна ажурність крони з одночасним пожовтінням хвої, відсутність приросту, наявність бурого борошна та інших ознак заселення вторинними шкідниками.
Дерева листяних порід, які заселені стовбурними шкідниками, розпізнаються і призначаються до санітарної рубки по свіжому в’яненню крони і ознаках діяльності шкідників у окоренковій частині стовбура.
У насадженнях, які уражені кореневою губкою, одночасно з вибіркою уражених дерев потрібно вибирати й ослаблені з частково пожовклою кроною і блідою вкороченою хвоєю.
Вилучення зазначених дерев проводиться у разі, коли їх запас становить 5 м3/га і більше за умови, що це не призведе до зниження повноти усіх ярусів нижче, ніж на 0,5 у пристигаючих, стиглих та перестійних деревостанів і нижче 0,4 в інших.
Якщо вибіркова санітарна рубка може призвести до зниження повноти деревостанів нижче встановленої межі, призначається суцільна санітарна рубка.
При оформленні вибіркових санітарних рубок проводиться подеревний облік призначених до рубки дерев у межах кожного таксаційного кварталу. Дерева, які необхідно рубати, клеймують на рівні кореневої шийки, а іноді й нумерують. Ділянки під санітарну рубку відводять у рік рубки. Якщо дерева заселені шкідниками весняної групи, то вимітка дерев проводиться у травні, а рубка у червні. Якщо ведеться боротьба із шкідниками літньої групи, то дерева призначають до рубки у серпні, а рубають восени чи взимку.
Суцільні санітарні рубки слід проводити оперативно, щоб не допустити розповсюдження шкідників і хвороб на сусідні ділянки лісу. В осередках кореневої губки рубку слід проводити в осінньо-зимовий період, щоб не допустити природного засівання спор гриба.
Санітарні рубки не проводять у насадженнях, які на наступний рік відводять під рубки догляду або головну рубку.
У захисних лісах першої групи, де правилами заборонено проведення головних рубок, санітарні рубки є єдиними рубками після рубок догляду, за допомогою яких стиглі і перестійні ліси підтримуються у здоровому стані, а також здійснюється поступова заміна перестиглих дерев молодими.
