7. Облаштування дільничних майстерень

Під облаштуванням дільничної майстерні розуміють встановлення допоміжного обладнання на лісосіці. До його складу входять: обігрівальні будиночки для комплексних бригад, їдальня, засоби для заправки пальним, технічного обслуговування і поточного ремонту машин, такелаж, інструменти, вимірювальні прилади.

Залежно від виду лісовозного транспорту і наявності допоміжного обладнання розрізняють чотири типові схеми влаштування дільничних майстерень:

• І тип (основний) – дільничні майстерні, які працюють на базі автомобільних доріг і обладнані маневреними засобами для технічного обслуговування (автозаправники, машини техобслуговування);

• ІІ тип – дільничні майстерні, що працюють на базі автомобільних доріг без спеціальних засобів для техобслуговування;

• ІІІ тип – дільничні майстерні, що працюють на базі вузькоколійних залізничних доріг і обладнані спеціальними засобами для технічного обслуговування (заправні агрегати, самохідні ремонтні майстерні);

• ІV тип – дільничні майстерні, що працюють на базі вузькоколійних залізничних доріг (ВЗД), які не мають спеціальних засобів техобслуговування.

Допоміжне обладнання розміщують переважно в центральній частині лісосіки біля вуса лісовозної дороги на майданчику з сухим ґрунтом. Бажано поблизу мати джерело води для технічних цілей. Обігрівальні будиночки розташовують в зоні роботи бригад. Майданчик під обладнання очищають, місткості з пальним розміщують за 50 м від решти обладнання, знявши навколо нього на відстані 2 м рослинний покрив.

11.8. Технічне обслуговування машин

У дільничних майстернях організовують пересувні пункти технічного обслуговування машин (ППТО). Його призначення – поміжзмінне зберігання машин, передпускове підготування, заправка, технічне обслуговування і поточний ремонт. Машини зберігають на спеціально підготовленому майданчику. Передпускове підготування здійснюється за допомогою теплогенератора або двигуни заправляють гарячою водою від машин ЛВ-8А чи автозаправника. Іноді встановлюють бокси для обслуговування машин.

Питання для самоконтролю

1. Що являють собою підготовчі та допоміжні роботи?

2. Які роботи виконуються при відведенні лісосік?

3. Визначення середнього об’єму стовбура.

4. Які роботи виконуються при підготовці лісосіки до рубання?

5. Що таке облаштування дільничної майстерні?

6. Що включає технічне обслуговування дільничних майстерень?

Розділ 12. Основи організації технологічного процесу лісосічних робіт

12.1. Принцип побудови технологічного процесу лісосічних робіт

Технологічний процес лісосічних робіт заснований на поточному методі виробництва, який складається з ряду технологічних і транспортно-переміщувальних операцій. Тривалість операцій може бути довільною або регламентованою.

Поточний метод виробництва базується на застосуванні різних систем лісозаготівельних машин, які забезпечують комплексну механізацію лісосічних робіт.

При проектуванні технологічних процесів лісосічних робіт враховують природно-кліматичні умови та лісівничо-таксаційну характеристику лісонасаджень, відведених для рубання.

Кліматом зумовлені сезонність робіт, тривалість робочого дня, правила експлуатації механізмів і обслуговування їх робітниками.

З урахуванням рельєфу місцевості вибирають трелювальні засоби, схеми розроблення лісосік, напрямок звалювання дерев.

Від ґрунтових умов залежить ефективність використання лісозаготівельних машин, трудомісткість будівництва лісовозних вусів та лісовідвантажних пунктів.

Технологічний процес лісосічних робіт залежить від типу технологічного процесу лісозаготівельного підприємства і визначається видом отриманої лісопродукції.

Відвантаження дерев на рухомий склад планують у випадку, коли можлива переробка їх зеленої маси (верхівок, гілок) у цехах на нижніх складах та коли по лісовозній дорозі можна вивозити цілі дерева.

Якщо така переробка не передбачена чи недоцільна, то до складу лісосічних робіт включають очищення дерев від гілок, а на рухомий склад завантажують уже стовбури.

Випилювання сортиментів на лісосіці чи верхньому складі і відвантажування їх на рухомий склад лісовозного транспорту здійснюють у гірській місцевості, при вивезенні деревинної сировини на тимчасові лісові склади невеликого вантажообігу чи безпосередньо на склад споживача, а також при використанні автодоріг загального призначення, де обмежене вивезення стовбурів чи дерев.

Машинне звалювання лісу і трелювання застосовують на лісосіках з рівнинним рельєфом і щільними ґрунтами. Лісосіки, розташовані на заболочених ґрунтах, розробляють взимку. При машинному звалюванні підріст пошкоджується більшою мірою, ніж при механізованому, тому механізоване звалювання переважає у випадку необхідності збереження підросту, при складних рельєфних умовах, освоєнні дрібних розрізнених лісосік, трелюванні канатними установками, кряжуванні стовбурів на лісосіці.

Залежно від виду деревинної сировини, що вантажиться на рухомий склад, з лісосік можна трелювати дерева, стовбури, сортименти. Найбільш перспективним є трелювання дерев, однак в літній період на слабких ґрунтах і при великому підліску доцільніше трелювати стовбури. Трелювання в сортиментах проводиться у гірських лісах, при деяких видах вибіркових рубань.

Очищення дерев від гілок і кряжування стовбурів доцільно проводити на верхніх складах, використовуючи гілкорізні машини.

Спосіб відвантаження визначається попередніми операціями. При тракторному трелюванні деревинну сировину завантажують переважно щелепними навантажувачами, при трелюванні канатними установками – за допомогою цих же установок.

Технологічний процес лісосічних робіт повинен бути узгоджений з такими операціями: лісовідновлення, транспортування деревинної сировини та лісоскладські роботи. Основними параметрами режиму лісосічних робіт є тривалість робочої зміни, кількість змін на добу і робочих днів у році.

Механізоване звалювання і очищення дерев від гілок виконують в одну зміну, машинне – у дві. Трелювання лісу тракторами в 1-2 зміни, канатними установками – в одну. Відвантаження деревинної сировини зазвичай узгоджують з роботою лісотранспорту і виконують в одну чи дві зміни. Робочий тиждень може бути з одним вихідним днем або неперервним. Максимальна кількість робочих днів у році при робочому тижні з одним вихідним днем становить 305-308 днів. Фактична кількість робочих днів з урахуванням несприятливих природно-кліматичних умов сягає 270-290 днів.