- •Сплави золота
- •Методи полімеризації пластмас.
- •Синма-м методи облицювання
- •Стоматологічні фарфорові маси
- •Зубні вкладки
- •Переваги суцільнолитої коронки:
- •Недоліки суцільнолитої коронки:
- •Кореневі вкладки
- •Показання і протипоказання до застосування металопластмасових мостоподібних протезів
- •Розбірна модель безштифтовий метод
- •Розбірна модель з використанням штифтів - голок
- •Обробка фрагмента (гравірування шийки зуба за допомогою фрези)
- •Телескопічні коронки
- •Коронка за Бородюком.
- •Виготовдення полімерних ковпачків (спосіб Адапт)
- •Коронки золоті штамповані.
- •Коренева (культєва) вкладка
- •Прямий метод виготовлення кореневої вкладки
- •Непрямий метод виготовлення кореневої вкладки
Обробка фрагмента (гравірування шийки зуба за допомогою фрези)
Дуже важливим етапом виготовлення металокерамічної реставрації є правильна обробка гіпсового фрагмента, який стане основою для створення металевого каркаса.
Якщо лікарем-стоматологом якісно знятий відбиток, то на моделі чітко видно зубодеснева межа. У цьому випадку не виникає труднощів з оформленням кордону препарування і зубний технік може виготовити металевий каркас, який буде щільно прилягати до кордону препарування на моделі і добре «сидіти» в порожнині рота пацієнта.
При неякісному відбитку погано прознята зубояснева межа, границя препарування нечітка. Через це неможливо виготовити металевий каркас, який буде щільно прилягати до границі препарування в порожнині рота пацієнта. Розглянемо основні етапи обробки фрагмента.
Виймаємо фрагмент з моделі. Добре видно зубоясневу границю. Масивною фрезою, призначеної для роботи з гіпсом, прибираємо основну частину гіпсу. Пам'ятайте, що при роботі з ріжучим інструментом необхідно дотримуватися рекомендації по швидкісному режиму його використання (вибору швидкості обертання мікромотора)!
Гострим інструментом (скальпелем) обережно прибираємо залишки тонкіх країв гіпсу. Фрезою з більш дрібною насічкою, ніж перша, прибираємо гіпс нижче границі препаровки.
На даному етапі обробки важливо не стоншити гіпс, так як це може призвести до перелому фрагмента. Гладкою фрезою акуратно обробляємо всю поверхню фрагмента. Прибираємо гіпсовий пил з фрагмента і з моделі.
Границю препарування позначаємо олівцем, який не містить графіт (при подальшій роботі частинки графіту не повинні потрапити в керамічну масу). Після обробки встановлюємо фрагмент в модель.
Закріплюємо модель в артикуляторі. Перевіряємо оклюзійні контакти. При необхідності пришліфовують контактні точки інтактних зубів, домагаючись контактів на всіх зубах.
Телескопічні коронки
Телескопічні коронки являють собою систему з двох коронок, одна з яких - внутрішня, цементується на опорному зубі, інша-зовнішня, знаходиться в каркасі знімною частиною протеза. Знімний протез на телескопічних коронках повинен легко вдягатися і також легко зніматися, але при цьому надійно утримуватися в порожнині рота.
Така конструкція нагадує конструкцію телескопа - підзорної труби, окремі циліндричні складові частини якого могли переміщатися один в одному для установки фокусної відстані між лінзами: звідси й назва.
На сьогоднішній день для телескопічних протезів (як для коронок, так і для каркасів) застосовуються сплави золота, паладію і кобальто - хромові сплави. Для облицювання зубного протеза з телескопічною системою фіксації застосовуються композити.
Сучасна телескопічна система дозволяє нерухомо і надійно фіксувати знімний або мостовидний зубний протез на опорних зубах, і при необхідності пацієнт або лікар можуть легко зняти ці протези.
Телескопічна система фіксації з конусними стінами показана в будь-яких випадках протезування знімними конструкціями, навіть за наявності поодиноко - стоячих зубів.
Розрізняють два види телескопічних коронок: циліндричні і конусні.
Циліндричні - з паралельними стінками, ковзаючими один по одному, досить важко забезпечують силу зчеплення. Застосовуються виключно на зубах з інтактним пародонтом. Через складність технічного виготовлення подібні конструкції використовуються досить рідко. Це з’єднання притаманно використовувати для виготовлення незнімних протезів. Утримання протеза відбувається за рахунок тертя аналогічно тому яке відбувається в підзорній трубі.
Конусне телескопічне з'єднання значно менш чутливе до неточностей виготовлення і зносу. Чим більша конусність подібних коронок, тим менше зусилля доводиться прикладати для їх роз'єднання. При конусних коронках неможливі такі явища, як перекіс, заклинювання та ін. Проте, дуже слабкому зчепленні матриця і патриця легко можуть роз'єднуватися липкою їжею або мовою, а при високому зусиллі роз'єднання відбувається травма тканин пародонта. Конусне з’єднання використовують для фіксації знімних і бюгельних протезів.
Точно регульоване зусилля тертя по всій їх довжині забезпечують подвійні коронки.
Переваги фіксації знімних протезів за допомогою телескопічних коронок:
Жувальний тиск від знімного протезу розподіляється на опорні зуби уздовж поздовжніх осей опорних зубів, що сприятливо впливає на їх пародонт.
Система подвійних коронок забезпечує жорстке з'єднання опорних зубів зі знімною частиною протеза.
Телескопічні фіксатори надають мінімальний вплив на опорні зуби при знятті протеза.
Є можливість активації телескопічних коронок з фрикційними штифтами і плунжерами.
На нижній щелепі телескопічні коронки дозволяють відмовитися від бюгельної дуги і розташувати її у складі тіла протеза, одночасно переносячи навантаження на центр альвеолярного гребеня.
Багато дослідників показали, що при наявності рухомих зубів телескопічна система є більш кращою у порівнянні з іншими видами фіксації.
показання:
Мало справжніх зубів.
Бажання пацієнта мати зуби, які нічим не відрізняються від справжніх.
Ненадійність зубів, коли є велика ймовірність того, що і ці зуби будуть втрачені.
Пацієнт хоче, щоб конструкція досить надійно фіксувалася в роті.
