1. Основні риси культури первісного суспільства. Ранні форми релігії (племінні культи).

По-перше, первісна культура гомогенна (однорідна) тобто вона — соціально однорідна, виражає інтереси всіх соціальних груп.

По-друге, первісна культура — це культура табу (заборон). Табу регулює все життя первісного колективу: що їсти й коли, де жити, табу на зображення себе, на ім’я, що пов’язано, як ви розумієте, з магічним світо-сприйняттям.

По-третє, релігійні уявлення і вірування (анімізм, тотемізм, фетишизм) — це важлива складова частина первісної культури.

Четвертою особливістю первісної культури є її ритуальний характер. Ритуал — це альфа й омега міфологосакрального світогляду. Через його призму розглядається і природа, і соціальне буття, оцінюються ті чи інші об’єкти, а також вчинки і дії людей. Ритуал містить інформацію про закономірності природи, побуту в ході спостережень за біокосмічними ритмами. Завдяки ритуалу людина відчуває себе не тільки часткою космосу, а й часткою цих космічних ритмів, осягає логіку і діалектику космосу, універсуму.

Ранні форми релігії

До ранніх форм релігії належать: магія, фетишизм, тотемізм, рільницький культ, шаманство, анімізм та культ предків.

Магія (від давньогрецького - ворожба) - віра в існування надприродних засобів впливу на навколишній світ, це система прийомів, заснованих на вірі в можливість примусити надприродні сили здійснити бажане.

Фетишизм (від португальського - річ для чаклунства; фетиш означає талісман, амулет) - віра в існування надприродних властивостей у матеріальних предметів, поклоніння предметам найближчого оточення людини (як правило, неживим).

Тотемізм (мовою одного з індіанських племен "тотем" - його рід) - віра в надприродну спорідненість людських колективів із певними видами тварин, рослин чи явищ. Тотемізм - це породження властивого міфологічній свідомості антропоморфізму, тобто олюднення оточуючого світу, наділення його людиноподібними рисами. Наш древній предок не виділяв себе з оточуючого світу, він відчував кровну спорідненість із ним.

Рільницький культ - поклоніння двійникам тих чинників природи, які впливають на врожаї.

Шаманство - віра у можливість спілкування людини з духом, яка доступна древнім професійним служителям культу - шаманам, які здатні приводити себе в екстатичний стан (евенкійською мовою "шаман" означає "несамовитий") і виступати нібито в ролі посередника між людиною і духами.

Анімізм (від лат. anima - душа) - віра в існування у матеріальних об'єктів і процесів надприродних двійників, тобто це віра в душу і духів людського тіла, тварин, знарядь праці, війни, хвороби тощо.

2. Трипільська культура

Трипільська  культура  є однією з основних давньоземлеробських  культур  мідного віку. Трипільські племена займали простори Східної Європи від Дніпра до Карпат, від Полісся до Чорного моря і Балканського півострова. Розвивалася ця  культура  в IV–III тис. до н. е. (протягом 1500–2000 років) і пройшла в своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній.

В  Україні  виявлено величезну кількість — понад тисячу пам'яток трипільської  культури . Вони згруповані у трьох районах: найбільше в Середній Наддністрянщині та Надпрутті й Надбужжі, менше у Наддніпрянщині. Так, очевидно, були розселені об'єднання племен.

Однією з особливостей трипільської  культури  була величезна  територія  поширення (близько 190 тис. км².). Жодна з європейських розвинених землеробських енеолітичних  культур  не могла зрівнятися з нею ні за площею, ні за темпами поширення. Під час свого найбільшого розквіту (наприкінці середнього етапу) населення  на  всій  території  трипільської  культури  становило  на  думку одних вчених близько 410 тис. чоловік, а  на  думку інших щонайменше 1млн