- •Питання:
- •Основні риси культури первісного суспільства. Ранні форми релігії (племінні культи).
- •Трипільська культура
- •Матеріальна і духовна культура кіммерійців
- •Побут і культура скіфів.
- •Матеріальна культура, мистецтво, релігійні уявлення сарматів.
- •Культура античних міст-держав Північного Причорномор’я.
- •Матеріальна культура і релігійні уявлення східних слов’ян
- •Архітектура та мистецтво Київської Русі Мистецтво
- •Вплив християнства на культуру Київської Русі
- •Архітектура
- •Писемність, освіта, літописання у Київській Русі
- •Культура Галицько-Волинської держави
- •Розвиток освіти в Україні (XIV- перша половина XVII ст.). Києво-Могилянська колегія
- •Полемічна література XVI-XVIII ст.
- •Українська музична культура та театральне мистецтво (XIV- перша половина XVII ст.). Кобзарство
- •Архітектура та образотворче мистецтво в Україні (XIV- перша половина XVII ст.)
- •Українська наука у хіv-хvііі ст: головні досягнення в галузі історії, філософії, права, природничих наук
- •Архітектура, образотворче, декоративне та ужиткове мистецтво в Україні ( друга половина XVII -XVIII ст.). «Українське бароко»
- •Українська музична культура та театральне мистецтво (друга половина XVII -XVIII ст.)
- •Освіта і наука в Україні в XIX ст.
- •Розвиток української літератури в XIX ст.
- •Розвиток театрального і музичного мистецтва України в XIX ст.
- •Архітектура, скульптура, живопис України в XIX ст.
- •Особливості національного стилю в українському образотворчому мистецтві та архітектурі кінця XIX - початку XX ст.
- •Основні тенденції в культурному житті України в 1917- 1920 р
- •Політика українізації: мета проведення, наслідки
- •Розвиток української літератури і мистецтва у 20-30-ті рр. XX ст. «Розстріляне відродження»
- •Українська культура в часи тоталітаризму (30-50 рр. XX ст.).
- •Основні тенденції розвитку української освіти і науки у 60-80- ті рр. XX ст.
- •Особливості розвитку української літератури та мистецтва у 60-80- ті рр. XX ст.
- •Тенденції і проблеми розвитку сучасної української культури.
Вплив християнства на культуру Київської Русі
Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, поширенню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Разом з християнством на східнослов'янських землях були запроваджені церковний візантійський календар, культ "чудотворних" ікон, культ святих.
Поступово християнство охопило всі сфери життя людини. Вже у часи князювання Ярослава Мудрого митрополит Ілларіон трактував божественну благодать як суспільну норму, закон. У суспільстві розповсюджуються ідеали любові до ближнього, упокорювання і всепрощення, які орієнтували людину на послух.
Першими руськими святими стали Борис і Гліб, які прийняли мученицьку смерть від Святополка Окаянного Вірування язичників будувалися на уяві людей і тому ця релігія постійно вдосконалювалась. Так паралельно з хрещенням в побуті людей був і свій обряд «Відхрешення».,який використовували не тільки після хрещення немовляти, але й після кожного відвідування дорослою людиною церкви.
Прийняття християнства мало для Русі, при всій суперечності наслідків його для країни і народу, величезне позитивне значення. Зміцнювався новий феодальний лад. В ідеології безліч місцевих культів замінювалася культом єдиного Бога. Централізована організація священнослужителів — церква, підлегла владі великого князя, служила зміцненню його становища необмеженого монарха.
Єдність релігії з іншими європейськими країнами робила Київську Русь частиною світового християнського суспільства. Незважаючи на політичні протиріччя, християнство зблизило Русь з Візантією — найрозвиненішою феодальною державою з передовою культурою. Прийняття християнства позначилося на всьому духовному житті суспільства, привело до значного його збагачення.
Християнство внесло позитивні зміни у світогляд людей. Якщо в основі політеїстичних релігійних вірувань стародавніх слов'ян містився страх перед стихійними силами природи, ворожими і панівними, то християнство плекало надію на порятунок, почуття захоплення навколишнім світом.
Архітектура та мистецтво Київської Русі Мистецтво
Мистецтво Київської Русі є складовою частиною світової культурної спадщини. Руські митці за короткий проміжок часу не тільки опанували кращі світові мистецькі традиції, а й внесли чимало нового, власного у світову художню культуру, стали не лише її учнями, а й творцями. Це мистецтво розвивалось на основі художніх традицій давньоруського народу та його споконвічних навичок художньої творчості. Значну роль у формуванні мистецтва Київської Русі відіграла давньослов'янська мистецька спадщина.
Створені в період Київської Русі всі види мистецтва мали в основному релігійний характер. Рідісне і піднесене почуття новонаверненого народу, що причастився до віри Христової, знайшло свій вияв у архітектурі та образотворчому мистецтві.
Провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були мозаїка, фреска, іконопис та книжкова мініатюра.