Подорож до країни дивограй увага! іг-ро-те-ра-пі-я!

О.А. Немежанська,

заслужений працівник освіти України

На щастя, вже нікого з організаторів літнього відпочинку дітей не треба переконувати у тому, що саме Гра займає провідне місце у житті дитини. Навіть найзаскорузліші скептики не можуть заперечувати цей факт, але все ж таки відносяться до захоплення нею з іронічною посмішкою, вважаючи його занадто надмірним.

Саме для таких «недовір» та, звичайно, їх супротивників і написані ці рядки.

Визнані медики і педагоги усього світу все частіше стверджують, що Гра має великі лікувальні властивості, і силу її цілющого впливу на дитину важко переоцінити. Вони переконливо доводять на численних прикладах не тільки факт того, що гра збуджує стимул до дій, зміцнює імунітет, але й те, що аура гри є відображенням позитивної психоенергетики, конче потрібної для доброго самопочуття.

Все частіше на вчених симпозіумах луна новий термін «Ігротерапія». Хоча це термін новий для нашого вуха, а у Північному Техасі, наприклад, з перших післявоєнних років діє Університет ігротерапії, який розробляє методики лікування для дітей з різними захворюваннями, і одержані підсумки вражають своєю результативністю.

У чому полягає цілюща сила Гри?

1. Насамперед, гра допомагає дитині позбутися тягаря самотності, згодні? Самотність — річ не тільки сумна, але й загрозлива для життя, бо може привести до такої важкої хвороби, як депресія. У колі гри, дитина знаходить друзів, відчуває дотик дружніх рук, і фобії залишаються поза колом дружби.

2. Гра — невичерпне джерело задоволення, радісного збудження і пов'язаного з нею доброго настрою. А, як відомо, добрий настрій — запорука доброго самопочуття. А добре самопочуття — вірний шлях до доброго здоров'я.

3. Медична статистика відводить стресу вагоме місце серед чинників хвороб з летальним кінцем. Так ось Гра дає дитині реальну змогу скинути зайве напруження і вийти зі стресового стану. Щоправда, ця ігропроцедура має неодноразовий характер і потребує особливого набору ігор, але можливість допомогти дитині варта усіх зусиль.

4. На собі і на наших дітях ми переконуємося якою нелегкою бува здебільшого шлях адаптації до нових умов. Дуже часто він призводить до комплексів у людини, не говорячи вже про дітей будь-якого віку. Для них такі фактори, як нове місце знаходження, новий колектив, нові знайомства, нові режимні моменти, новий простір дій, незвичайні ситуації, — можуть гальмувати процес адаптації і викликати певні комплекси.

У цьому разі Гра, як ніяка інша форма впливу на дитину, допоможе вихователю, вожатому зняти закомплексованість дитини і прискорити адаптаційний перехід і зробити його легким.

5. Дитячий колектив — це дуже складний організм, який живе і розвивається за своїми законами, на яких ми, дорослі не завжди добре розуміємося. Те, що для дитини стає великою образою, для нас, дорослих, не варто уваги. Але дитяча образа, якщо її відразу не зняти, може поширюватися і викликати такий дискомфорт у душі дитини, що може порушити ще слабкий баланс її моральних життєвих позицій.

І тут на допомогу педагогу знову-таки приходить гра. Гра нівелює дитячі моральні образи, допомагає побачити їх крізь призму випадкових помилок поведінки того, хто образив. Гра може зкорегувати моральні життєві принципи дитини і цим підвищити її життєву комфортність, що вкрай необхідно для створення доброго самопочуття.

6. Соціологи стверджують, що соціологічні дослідження довели, що найбільш радісно важливим станом душі є почуття можливості самовідкриття власного творчого потенціалу і можливість його самовиразу. Це приводить до самоствердження людини — стану найбільшої її комфортності.

І знову-таки, саме Гра, особливо в умовах дитячого табору, надає дитині великого простору для розвитку її потенційних можливостей, творчої особистості, спрямовує її на позиції самоствердження.

7. Ігри, і в першу чергу «екстремально-адреналінові» ігри, що зараз дуже часто проводяться з підлітками і викликають великий попит, відкривають у дітей так зване «друге дихання». Відбувається справжнісіньке диво: з'являється нова енергія, виникають нові сили, збуджується бажання подолати усі труднощі і одержати радість від перемоги над ними.

8. За допомогою спеціально розроблених ігрових тренінгів можна досягти значних успіхів у подоланні окремих захворювань дитини, пов'язаних не тільки з її нервовим станом, але й з її моторикою.

Перерахувати усі цілющі властивості Гри неможливо та, мабуть, і не потрібно, бо кожен на своєму власному досвіді сам неодноразово мав змогу переконатися у них. Цікаво, що діти інстинктивно тягнуться до гри, щоб зняти напругу, боязливість, втому, нерішучість. Яскравим прикладом цьому є усі ці стихійні «кричалки», «вопилки», «страшилки», які ми часом сприймаємо за чергове порушення дисципліни, а не за «сеанс» лікувальної самоігротерапії. Дитині треба допомагати, підключившись до цього «Сеансу», а не гримати на неї. Ось чому, у педагогічному арсеналі кожного, хто має справу з дітьми, повинно знаходитися безліч «визволяючих» ігор — скоромовок, гумористичних загадок, мімічних ігор, веселих бліц-конкурсів.

Та що там говорити про окремих дітей, коли цілі народи через гру намагаються, може і на інстинктивному рівні, подолати негативні риси своєї національної ментальності.

Згадайте: темпераментні італійці придумали і проводять карнавали, маскаради, щоб у запальному вирії танців, музики, співів «розгрузити» свій шалений темперамент і не дати зайвій особливій енергії перетворитися на агресивність. Мабуть, з цією ж метою іспанці започаткували свої славнозвісні кориди, на які з'їжджаються сотні тисяч глядачів. Англійці ж — мешканці островів, люди, у більшості своїй, врівноважені, несподівано подарували світу такі колективні ігри, як футбол, регбі, — мабуть, для них вони також стали у свій час ігротерапією в житті, у замкненому дозвілевому просторі. Так що, шановні і любі лицарі дитинства, сміливіше відводьте центральну роль саме Грі у більшості заходів вашого табору!

Програми, з якими ви маєте змогу познайомитися, розроблені і представлені на конкурсі ігрових програм для дітей, вашими колегами: культорганізаторами позашкільних установ, соціальними працівниками клубів за місцем проживання, вожатими дитячих оздоровчих закладів, вчителями, студентами, волонтерами, — усіма, хто чітко усвідомлює, що здорове дозвілля — важлива і невід'ємна складова здорового способу життя, а серце кожного дозвілля, безумовно, Гра.