- •1.Об’єкт,предмет і методи соціології
- •2.Структура соціологічного знання
- •3. Основні категорії соціології.Зміст поняття”соціальне
- •4.Роль соціології в суспільстві,функції,завдання
- •5.Основні етапи розвитку соціол.Знання,їх загальна характеристика
- •6.Протосоціологія:поняття,ідеї,напрямки
- •7.Становлення соц.Як самост.Науки.Соціолог.Проект о.Конт
- •8.Позитивізм і натуралізм в соц. Органіцизм і еволюціонізм г.Спенсера
- •10.Психологічні школи в соц.(кін.19-поч.20ст)
- •11.Соціологія е.Дюркгейма.Вчення про солідарність
- •9.Соціальна теорія марксизму
- •12.”Розуміюча соц.”м.Вебера
- •13. Німецька формальна соціологія ( г. Зіммель, ф. Тьонніс)
- •14.Когерентність сучасних соц.Теорій.Інтегральна соц.П.Сорокіна
- •15.Основні школи,концепт.Напрями та характерні риси суч.Західної соц.
- •16.Емпірична соціологія
- •17. Зародження і розвиток соціального знання в Україні від княжої доби до початку 19 ст.
- •18. Становлення та розвиток вітчизняної соціології у другій половині XIX – початку XX ст. ( м. Драгоманов, о. Потебня, і. Франко, м. Грушевський, м. Шаповал та ін.)
- •19.Соціологія в Україні радянської і пострадянської доби
- •20.Українська соц.Сьогодні:стан,актуальні завдання,перспективи розвитку
- •22.Суспільство як соц.Сис-ма,структура,сусп.Виробництво
- •23.Соц.Дії,зв’язки і взаєм.Як основа сусп.Життя
- •24. Соціальні відносини: сутність, структура і механізми відтворення
- •25.Природа і суспільство
- •26.Глобалізація як соц.Феномен:сутність,етапи,характерні ознаки
- •27. Глобалізація соц. І культурних процесів в сучасному світі
- •28.Соц.Концепція “сусп.-ва.Ризику”:еволюція,типологія,ознаки та види ризиків
- •29.Сучасне українське соц. Сусп.-во:характерні риси і проблеми модернізації
- •30.Соціальні зміни:теорії,моделі,фактори
- •31. Соціальні спільноти, їх тпологія і характерні риси.
- •32. Малі соціальні групи їх типологія. Референтна група.
- •33. Інституціалізація. Соціальні інститути.
- •34. Соціальна організація: сутність, структура і типологія. Управління організаціями. Бюрократіями.
- •35. Соціальна структура суспільства, її осовні елементи та види
- •36. Соціальна стратифікація: поняття та види. Основні концепції стратифікації.
- •37. Середній клас: ознаки, функції.
- •38. Соціально – стратифікакаційні процеси в сучасному українському суспільстві.
- •39. Соціальна мобільність: сутність, типи і фактори.
- •40. Соціальна маргінальність: поняття, типологія. Маргінальність в Україні.
- •41. Поняття, структура і функції культури.
- •42. Форми культури. Культурні універсалії.
- •43. Типи культур. Субкультура. Молодіжні субкультури.
- •44. Особистість як суб’єкт і об’єкт суспільних відносин. Поняття особистості.
- •45. Структура і типологія особистостей в соціології
- •46. Основні соціологічні концепції особистості, їх характеристика.
- •47. Рольова теорія особистості. Соціальний статус і соціальні ролі особистості.
- •48. Рольова напруга і рольовий конфлікт
- •49. Соціалізація: сутність, фази, рівні, стадії та етапи. Агенти соціалізації.
- •50. Виховання як соціальний феномен: сутність, структура і функції.
- •51. Десоціалізація і ресоціалізація. Особливості ре соціалізації в сучасному укр..Суспільстві.
- •52. Соціальна девіація: сутність і типологія.
- •53. Девіантна поведінка: поняття, види, причини,шляхи подолання. Молодіжна девіантність.
- •54. Соціальний контроль.Його структура,ф-ції, механізми, способи здійснення.
- •55. Соціальна сутність і функції праці.Особливості педагогічної праці.
- •56.Трудовий колектив як соціальна спільнота і соціальна організація. Основні типи і функції трудових колективів.
- •57.Особистість в соціально-трудових процесах. Мотивація трудової діяльності.
- •58. Етносоціальні спільноти людей,їх основні ознаки. Умови формування та історичні форми розвитку.
- •59. Соціально-етнічні процеси в сучасній Україні: стан і проблеми.
- •61. Класифікація, функції, структура та стадії протікання соціальних конфліктів.
- •63.Типи і види соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •64.Соціально-демогрфічна структура суспільства. Демографічна ситуація і демографічна політика в сучасній Україні.
- •65.Молодь як соціально-демографічна група. Загальні засади державної молодіжної політики в Україні
- •66.Сім’я як соціальний інститут та мала соц. Група.Функції сім’ї
- •67.Типи сім'ї та шлюбу
- •68.Стан і тенденція розвитку сучасної сім’ї.Сім’я в Україні
- •69. Молодь і суспільство. Проблеми життєвого самовизначення молоді в сучасному українському суспільстві.
- •1.2 Основні проблеми сучасної української молоді
- •70. Освіта як соціальний інститут. Зміст та функції освіти.
- •71. Освіта в сучасному світі. Тенденції і проблеми модернізації вітчизняної освіти
- •72. Громадська думка: поняття та функції. Об`єкт та суб`єкт громадської думки.
- •73. Засоби формування, форми вираження та методи вивчення громадської думки. Громадська думка в педагогічній сфері.
- •74. Засоби масової інформації: поняття, структура, види та роль в сучасному суспільстві
- •75. Сутність конкретно-соціологічних досліджень та етапи їх проведення.
- •76. Види конкретно-соціологічних досліджень
- •77. Програма конкретно-соціологічного дослідження: поняття, структура і функції.
- •78. Визначення проблеми, об`єкта й предмета соціологічного дослідження.
- •79. Інтерпретація та операціоналізація понять у соціологічному дослідженні
- •80. Вибірка в соціологічному дослідженні
- •81. Гіпотези в соціологічному дослідженні: сутність, правила висування та перевірки
- •82. Вимір у соціології: основні поняття і проблеми
- •83. Анкетування різновиди і правила проведення
- •84. Соціологічна анкета: поняття, структура і вимоги до її розробки
- •1. Звернення
- •2. Основна частина анкети
- •3. Демографічна частіша
- •4. Інформація про анкету
- •85. Інтерв’ювання: типи і специфіка використання в соціології
- •86. Фокусоване групове інтер’ю
- •87. Роль спостереження та експерименту в соціологічних дослідженнях
- •88. Документи як джерело соціологічної інформації, їх класифікації. Методи аналізу документів. Контент – аналіз.
- •1. За формою фіксації інформації документи діляться на:
- •89. Соціометричний метод у соціології
- •90. Опрацювання та аналіз первинної соціологічної інформації
- •91. Процедура інтерпретації соціологічної інформації і пояснення фактів
- •92. Практичні рекомендації , їх типи і шляхи реалізації
- •93. Звіт і його структура
54. Соціальний контроль.Його структура,ф-ції, механізми, способи здійснення.
Соціальний контроль стосовно суспільства виконує дві основні, функції: а)охоронну;б) стабілізуючу.
Соціальний контроль — найефективніший спосіб, за допомогою якого інститути суспільства організують життєдіяльність простих громадян. Способи здійснення соціального контролю відрізняються величезною розмаїтістю, вони залежать від ситуації, цілей і характеру конкретної групи, у відношенні якої вживаються. Діапазон їхнього застосування величезний: від з’ясування стосунків «віч-на-віч» між конкретними людьми до психологічного тиску, фізичного насильства, економічного примусу людини з боку суспільства.
виділяють внутрішній (самоконтроль) і зовнішній соціальний контроль.
Самоконтроль ґрунтується на тому, що індивід самостійно регулює свою поведінку, погоджуючи її із загальноприйнятими нормами. У процесі соціалізації норми засвоюються настільки міцно, що люди, порушуючи їх, почувають себе незручно. У таких випадках у людини зазвичай виникає почуття провини, і тоді говорять про муки совісті. Совість — прояв внутрішнього контролю.
Чим вище розвинений самоконтроль у членів суспільства, тим менше цьому суспільству доводиться вдаватися до зовнішнього контролю. .
Зовнішній контроль — це сукупність інститутів і механізмів, що гарантують дотримання загальноприйнятих норм поведінки й законів. Він підрозділяється на формальний (інституціональний) і неформальний (внутрішньогруповий).
Формальний контроль заснований на схваленні або осуді з боку офіційних органів влади й адміністрації.
Неформальний контроль заснований на схваленні або осуді з боку групи родичів, друзів, колег, знайомих, а також з боку громадської думки, що виражається через традиції й звичаї або засоби масової інформації.
Традиційна сільська громада контролювала всі аспекти життя своїх членів: вибір нареченої, способи залицяння, визначення імені немовляти, методи розв’язання суперечки й конфліктів і багато чого іншого. Ніяких писаних норм не існувало. Як контролер виступала громадська думка, що найчастіше спиралася на думку, найстарших членів громади. У єдину систему соціального контролю органічно впліталися релігійні вимоги.
У компактних первинних групах постійно діють надзвичайно ефективні й одночасно дуже тонкі механізми контролю, такі, як переконання, глузування, плітки й презирство. На відміну від методів формального контролю, наприклад, догани або зниження на посаді, неформальні методи доступні практично всім.
Формальний контроль історично виник пізніше неформального—у період зародження складних суспільств і держав.
У сучасному суспільстві значення формального контролю постійно зростає, оскільки в країнах з багатомільйонним населенням набагато сутужніше підтримувати стабільність і порядок. Адже неформальний контроль за індивідом з боку такого суспільства обмежений невеликою групою людей. У великій групі він неефективний. Тому його називають локальним.(місцевим). Формальний контроль носить всеохоплюючий характер, він діє на всій території країни. Він глобальний, і його завжди здійснюють особливі люди — агенти формального контролю. Це професіонали, тобто особи, спеціально навчені й одержуючі зарплату за виконання контрольних функцій. До них відносять суддів, поліцейських, лікарів-психіатрів, соціальних працівників, спеціальних посадових осіб церкви тощо. Якщо в традиційному суспільстві соціальний контроль тримався на неписаних правилах, то в сучасних суспільствах його основою виступають писані норми: інструкції, укази, постанови, закони. Соціальний контроль набув інституціональної підтримки.
Формальний контроль здійснюють такі інститути сучасного суспільства, як суди, установи, армія, виробництво, засоби масової інформації, політичні партії, парламент, уряд.
