- •1.Об’єкт,предмет і методи соціології
- •2.Структура соціологічного знання
- •3. Основні категорії соціології.Зміст поняття”соціальне
- •4.Роль соціології в суспільстві,функції,завдання
- •5.Основні етапи розвитку соціол.Знання,їх загальна характеристика
- •6.Протосоціологія:поняття,ідеї,напрямки
- •7.Становлення соц.Як самост.Науки.Соціолог.Проект о.Конт
- •8.Позитивізм і натуралізм в соц. Органіцизм і еволюціонізм г.Спенсера
- •10.Психологічні школи в соц.(кін.19-поч.20ст)
- •11.Соціологія е.Дюркгейма.Вчення про солідарність
- •9.Соціальна теорія марксизму
- •12.”Розуміюча соц.”м.Вебера
- •13. Німецька формальна соціологія ( г. Зіммель, ф. Тьонніс)
- •14.Когерентність сучасних соц.Теорій.Інтегральна соц.П.Сорокіна
- •15.Основні школи,концепт.Напрями та характерні риси суч.Західної соц.
- •16.Емпірична соціологія
- •17. Зародження і розвиток соціального знання в Україні від княжої доби до початку 19 ст.
- •18. Становлення та розвиток вітчизняної соціології у другій половині XIX – початку XX ст. ( м. Драгоманов, о. Потебня, і. Франко, м. Грушевський, м. Шаповал та ін.)
- •19.Соціологія в Україні радянської і пострадянської доби
- •20.Українська соц.Сьогодні:стан,актуальні завдання,перспективи розвитку
- •22.Суспільство як соц.Сис-ма,структура,сусп.Виробництво
- •23.Соц.Дії,зв’язки і взаєм.Як основа сусп.Життя
- •24. Соціальні відносини: сутність, структура і механізми відтворення
- •25.Природа і суспільство
- •26.Глобалізація як соц.Феномен:сутність,етапи,характерні ознаки
- •27. Глобалізація соц. І культурних процесів в сучасному світі
- •28.Соц.Концепція “сусп.-ва.Ризику”:еволюція,типологія,ознаки та види ризиків
- •29.Сучасне українське соц. Сусп.-во:характерні риси і проблеми модернізації
- •30.Соціальні зміни:теорії,моделі,фактори
- •31. Соціальні спільноти, їх тпологія і характерні риси.
- •32. Малі соціальні групи їх типологія. Референтна група.
- •33. Інституціалізація. Соціальні інститути.
- •34. Соціальна організація: сутність, структура і типологія. Управління організаціями. Бюрократіями.
- •35. Соціальна структура суспільства, її осовні елементи та види
- •36. Соціальна стратифікація: поняття та види. Основні концепції стратифікації.
- •37. Середній клас: ознаки, функції.
- •38. Соціально – стратифікакаційні процеси в сучасному українському суспільстві.
- •39. Соціальна мобільність: сутність, типи і фактори.
- •40. Соціальна маргінальність: поняття, типологія. Маргінальність в Україні.
- •41. Поняття, структура і функції культури.
- •42. Форми культури. Культурні універсалії.
- •43. Типи культур. Субкультура. Молодіжні субкультури.
- •44. Особистість як суб’єкт і об’єкт суспільних відносин. Поняття особистості.
- •45. Структура і типологія особистостей в соціології
- •46. Основні соціологічні концепції особистості, їх характеристика.
- •47. Рольова теорія особистості. Соціальний статус і соціальні ролі особистості.
- •48. Рольова напруга і рольовий конфлікт
- •49. Соціалізація: сутність, фази, рівні, стадії та етапи. Агенти соціалізації.
- •50. Виховання як соціальний феномен: сутність, структура і функції.
- •51. Десоціалізація і ресоціалізація. Особливості ре соціалізації в сучасному укр..Суспільстві.
- •52. Соціальна девіація: сутність і типологія.
- •53. Девіантна поведінка: поняття, види, причини,шляхи подолання. Молодіжна девіантність.
- •54. Соціальний контроль.Його структура,ф-ції, механізми, способи здійснення.
- •55. Соціальна сутність і функції праці.Особливості педагогічної праці.
- •56.Трудовий колектив як соціальна спільнота і соціальна організація. Основні типи і функції трудових колективів.
- •57.Особистість в соціально-трудових процесах. Мотивація трудової діяльності.
- •58. Етносоціальні спільноти людей,їх основні ознаки. Умови формування та історичні форми розвитку.
- •59. Соціально-етнічні процеси в сучасній Україні: стан і проблеми.
- •61. Класифікація, функції, структура та стадії протікання соціальних конфліктів.
- •63.Типи і види соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •64.Соціально-демогрфічна структура суспільства. Демографічна ситуація і демографічна політика в сучасній Україні.
- •65.Молодь як соціально-демографічна група. Загальні засади державної молодіжної політики в Україні
- •66.Сім’я як соціальний інститут та мала соц. Група.Функції сім’ї
- •67.Типи сім'ї та шлюбу
- •68.Стан і тенденція розвитку сучасної сім’ї.Сім’я в Україні
- •69. Молодь і суспільство. Проблеми життєвого самовизначення молоді в сучасному українському суспільстві.
- •1.2 Основні проблеми сучасної української молоді
- •70. Освіта як соціальний інститут. Зміст та функції освіти.
- •71. Освіта в сучасному світі. Тенденції і проблеми модернізації вітчизняної освіти
- •72. Громадська думка: поняття та функції. Об`єкт та суб`єкт громадської думки.
- •73. Засоби формування, форми вираження та методи вивчення громадської думки. Громадська думка в педагогічній сфері.
- •74. Засоби масової інформації: поняття, структура, види та роль в сучасному суспільстві
- •75. Сутність конкретно-соціологічних досліджень та етапи їх проведення.
- •76. Види конкретно-соціологічних досліджень
- •77. Програма конкретно-соціологічного дослідження: поняття, структура і функції.
- •78. Визначення проблеми, об`єкта й предмета соціологічного дослідження.
- •79. Інтерпретація та операціоналізація понять у соціологічному дослідженні
- •80. Вибірка в соціологічному дослідженні
- •81. Гіпотези в соціологічному дослідженні: сутність, правила висування та перевірки
- •82. Вимір у соціології: основні поняття і проблеми
- •83. Анкетування різновиди і правила проведення
- •84. Соціологічна анкета: поняття, структура і вимоги до її розробки
- •1. Звернення
- •2. Основна частина анкети
- •3. Демографічна частіша
- •4. Інформація про анкету
- •85. Інтерв’ювання: типи і специфіка використання в соціології
- •86. Фокусоване групове інтер’ю
- •87. Роль спостереження та експерименту в соціологічних дослідженнях
- •88. Документи як джерело соціологічної інформації, їх класифікації. Методи аналізу документів. Контент – аналіз.
- •1. За формою фіксації інформації документи діляться на:
- •89. Соціометричний метод у соціології
- •90. Опрацювання та аналіз первинної соціологічної інформації
- •91. Процедура інтерпретації соціологічної інформації і пояснення фактів
- •92. Практичні рекомендації , їх типи і шляхи реалізації
- •93. Звіт і його структура
82. Вимір у соціології: основні поняття і проблеми
Вимір у соціології — процедура, за допомогою якої об’єкти дослідження, що є носіями певних відносин і формують емпіричну систему, відображаються у вигляді математичної системи з відповідними відносинами між її елементами. Об’єктами виміру можуть бути індивіди, виробничі колективи, умови праці, побуту тощо, кожному з них приписується елемент використовуваної математичної системи. У соціологічній практиці найчастіше використовуються числові математичні системи, можливе використання і нечислових (частково упорядкованих безкінечностей, графів, матриць тощо). Модельовані об’єкти вступають у відносини як носії визначених властивостей, тому замість терміна «вимір об’єктів» часто використовують термін «вимір властивостей об’єктів».
Одним із засновників нового підходу до розуміння виміру став американський психолог С. Стівенс, його ідеї розвинули П. Суппес, Дж. Зінес, Д.-X. Кранц, Р.-Д. Льюс, А. Тверскі, І. Пфанцагль, які створили теорію вимірів, основними поняттями якої є поняття шкали і її припустимого перетворення. На практиці до виміру у соціології (та ін. гуманітарних науках) відносять вимір будь-якого рівня, навіть номінального. З методологічної точки зору вимір є методом, що включає на рівних засадах емпірико-операціональний і концептуально-математичний компоненти. Вирішення питання про обґрунтованість того або іншого виміру залежить від вихідної теоретичної концепції, що заснована на розширеному тлумаченні філософської категорії кількості: «Усе, що… може бути виражене за допомогою літер, за умови, що з останніми ми вміємо оперувати за точними правилами, характерними для математичних вирахувань, можна вважати прикладом кількості і кількісних співвідношень» (С. Яновська). Існує низка проблем, пов’язаних із практичним забезпеченням відповідності виміру своїй суті: проблема взаємодії об’єкта виміру і вимірника («зворотний вплив» тестування на опитуваних), забезпечення його надійності, обґрунтованості, точності.
83. Анкетування різновиди і правила проведення
Анкета Спеціально розроблений дослідниками (спеціалістами) опитувальний лист (картка) для отримання інформації шляхом опитування респондентів. Використовується при проведенні соціологічних, політичних, маркетингових досліджень для оцінки поточної ситуації (стану справ) або визначення перспектив (прогнозу) розвитку досліджуваних процесів. Спеціальний бланк (картка) для одержання інформації про певну особу — дату народження, адресу, освіту, професію, тощо.
Анкетування — процес збору первинних матеріалів у соціологічних, економічних, демографічних, маркетингових та інших дослідженнях. Анкетування організовується спеціальними службами, лабораторіями, науководослідними підрозділами.
Розрізняють легальне анкетування у вигляді інтерв'ю з опитуванням респондентів та анонімне (без зазначення особи опитуваного). Анкетування може проводиться за місцем проживання опитуваного (перепис населення), за місцем роботи, у місцях придбання товарів чи послуг, у транспорті, а також за допомогою поштового зв'язку.
Існує кілька класифікацій, по яких прийнято розподіляти проведення анкетування.
За кількістю респондентів
Індивідуальне анкетування – опитується одна людина.
Групове анкетування – опитуються кілька людей.
Аудиторне анкетування – різновид анкетування організована таким чином що, заповненням анкет займається група людей, зібраних в одному приміщенні відповідно до правил процедури проведення.
Масове анкетування – участь беруть від сотні до декількох тисяч чоловік.
За типом контактів з респондентами
Очне – опитування проводиться за участю дослідника-анкетера.
Заочне – інтерв'юер відсутня.
Розсилка анкет поштою.
Публікація анкет в пресі.
Інтернет анкетування.
Вручення та збір анкет за місцем проживання, роботи і т. д.
Онлайн-анкетування.
Даний метод має як позитивні, так і негативні сторони. До плюсів варто віднести швидкість отримання результатів і порівняно невеликі матеріальні витрати. Мінуси анкетування полягають в тому, що отримана інформація є дуже суб'єктивною і не вважається достовірною.
Перед проводять опитування спеціалістом спочатку стоїть завдання визначитися з метою анкети, яка формулюється індивідуально в кожному конкретному випадку.
Оцінка співробітниками компанії проведених інновацій в її управлінні.
Опитування працівників з приводу якогось конкретного питання, з метою подальшого коректування методів роботи керівництва.
Опитування людей з метою дізнатися їхнє ставлення до того чи іншого соціального явища і т.д.
Після того як мета анкетування визначена, складається сама анкета і визначається коло респондентів. Це можуть бути як співробітники компанії, так і перехожі на вулиці, люди похилого віку, молоді мами і т.д.
Особлива увага приділяється обсягом анкети. На думку фахівців в стандартній анкеті має бути не більше ніж 15 і не менше ніж 5 питань. На початок анкети необхідно виносити питання, які потребують особливих розумових зусиль. У середині анкети варто поставити найскладніші питання і врешті вони знову повинні змінитися на більш легкі.
