64.Соціально-демогрфічна структура суспільства. Демографічна ситуація і демографічна політика в сучасній Україні.

Соціально-демографічна підструктура є невід’ємним елементом, важливою складовою соціальної структури суспільства. Вона тісно пов’язана з соціально-поселенською, класовою, національно-етнічною, професійною підструктурами, результатом чого є їх взаємовплив і взаємофункціонування.

Відповідно до соціально-демографічної підструктури суспільство поділяється на певні соціальні групи, спільноти за такими критеріями: стать, вік , сімейний стан.тимальна структура за статтю передбачає рівний розподіл чоловіків і жінок у суспільстві.

У цьому розумінні важливого значення набувають такі категорії, як біологічні та соціальні ознаки статі. Біологічна стать у простому визначенні означає біологічні ( фізичні і генетичні) розбіжності між чоловіками і жінками. Те, що жінки здатні народжувати дітей, а чоловіки — ні, має велике значення для визначення місця і ролі жінок і чоловіків у суспільстві.Соціальна стать означає сукупність норм поведінки і позицій, які асоціюються з особами чоловічої і жіночої статі в будь-якому суспільстві.Тип вікової структури населення можна встановити за співвідношенням таких груп: 1) діти та підлітки до 16 років 2) молоді люди від 16 до 30 років 3) люди середнього віку 30— 55 років 4) люди 55 років і старші.Прогресивною називають таку структуру, коли частка дітей більша за частку останньої групи. На жаль, в Україні можна відзначити протилежну тенденцію. Отже, об’єктом аналізу демографічної підструктури є кількість і якість населення, що виражається через чисельність і темпи зростання, чисельність і склад сімей, структуру населення за статтю, віком, станом здоров’я.

Демографічна політика — це частина політики народонаселення, яка включає економічні, соціальні та юридичні заходи, що впливають на демографічні процеси, і спрямована на досягнення у довгостроковій перспективі бажаного характеру процесів природного відновлення генерацій.

Демографічна ситуація характеризує відтворення населення за його основними структурними елементами у просторовій і часовій визначеності. Забезпечення умов розвитку народонаселення в Концепції (основах державної політики) національної безпеки України розглядається як один з її пріоритетних національних інтересів. Для сучасної демографічної ситуації в Україні характерні:

різке зменшення народжуваності, збільшення смертності і відсутність природного приросту;постаріння населення, збільшення «навантаження» на працездатну його частину;скорочення тривалості життя як чоловіків, так і жінок;погіршення здоров’я нації;інтенсифікація міграційних процесів, вплив яких на демог­рафічні та соціально-економічні показники суперечливий і нерідко негативний.І снує тенденція значного погіршення здоров’я нинішніх дітей і підлітків.

Лише один з чотирьох-п’яти може вважатися цілком здоровим. Проблема поліпшення здоров’я населення перетворилися у проблему його елементарного збереження.

65.Молодь як соціально-демографічна група. Загальні засади державної молодіжної політики в Україні

Молодь, її проблеми, як великої і специфічної соціально-демографічної групи, напрями соціалізації та процеси самореалізації у суспільстві вивчають різні науки та наукові дисципліни, тому найбільш об'ємний, узагальнювальний "портрет" молодої людини, молодої генерації (покоління), понад усе в конкретно-історичний час і в конкретному суспільстві, можна уявити лише на міждисциплінарному рівні, тобто з урахуванням даних багатьох наук. Отже, в комплексі феномен "молодь" дає змогу розглянути лише соціологія молоді.Людина, і особливо молода, яка поступово вступає у продуктивне життя, завжди була і є першопричиною, носієм, джерелом і результатом усіх суспільних відносин і перетворень. Як зауважують російські вчені: "Сучасне суспільство має відкрити молодь як об'єкт історії, як винятково важливий чинник змін та носій нових ідей і програм, як соціальну цінність особливого ґатунку.Поняття "молодь" пояснюється різними науками — соціологією, філософією, психологією та ін. Розглянемо визначення цього поняття. Велика Радянська Енциклопедія визначає молодь як "соціально-демографічну групу, що вирізняється на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального стану і зумовлених тими чи іншими соціально-психологічними якостями".Соціологи деяких країн, зокрема США, період молодості визначають з 12 до 24 років, розділяючи при цьому молодь на "юнацтво" (12-18 років) і "молодих дорослих" (18-24 роки) .Український вчений М. Перепелиця виокремлює три основні періоди в житті молоді: • перший — період пошуку (коли молода людина обирає ким і якою їй бути); • другий — період інтеграції у суспільство (початок трудової біографії у будь-якій сфері суспільно корисної праці); • третій — період початку інтенсивної творчої праці (завершення процесу соціалізації) .

Загальні засади державної молодіжної політики 1. Державна молодіжна політика в Україні є пріоритетним і специфічним напрямом діяльності держави і здійснюється:

в інтересах молодої людини, суспільства, держави;

з урахуванням можливостей України, її економічного, соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді.

Ця Декларація є основою для подальшого розвитку державної молодіжної політики, її правової бази, практичної діяльності органів державної влади і управління, яка спрямовується на сприяння повноцінного розвитку молодих громадян України.

Головним гарантом здійснення державної молодіжної політики є Україна як суверенна держава.

Головними завданнями державної молодіжної політики є:

вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій для повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;