- •1. Поняття кримінології. Походження назви науки.
- •2.Основні підходи щодо визначення місця кримінології в системі наук.
- •3.Загальна характеристика предмету кримінології.
- •4. Система кримінології
- •5. Методологічна основа кримінології
- •6. Актуальні завдання кримінології
- •9.Кримінологія в дореволюційний період
- •10. Наукові погляди ч.Беккаріа. Основні положення його праці «Про злочин і покарання»
- •11.Наукові погляди ч.Ломброзо.
- •12.Поняття та сутність злочинності.
- •13.Співвідношення злочинності і злочину
- •14.Кількісні і якісні показники злочинності
- •15.Детермінація і причинність в кримінології
- •16. Класифікація причин та умов злочинності
- •17.Причини та умови злочинності на сучасному етапі
- •18.Соціологічний напрямок вивчення причин злочинності
- •19.Антропологічні (біологічні) концепції причин злочинності.
- •20.Основні положення теорії соціальної дезорганізації (аномії) е.Дюркгейма.
- •21.Психоаналітичні концепції причин злочинності. Теорії небезпечного стану.
- •22. Теорія стигматизації, її сутність та значення.
- •23.Основні риси теорії диференційованого зв’язку е.Сатерленда
- •24.Основні риси теорії конфлікта культури т. Селіна
- •26. Поняття особи злочинця
- •27.Струкутура особи злочинця
- •28. Соціальне і біологічне в особі злочинця
- •29. Типологія особи злочинця
- •30.Клінічна кримінологія. Теорія соціального захисту
- •31.Віктимологія. Віктимність, її різновиди.
- •32. Кримінологічне значення ситуації вчинення злочину.
- •33.Механізм злочинної поведінки
- •35.Мотивація злочину
- •36.Поняття запобіганню злочинності
- •39.Класифікація заходів запобігання злочинності
- •2. Статистичне зведення і групування отриманих матеріалів.
- •45.Поняття та значення прогнозування злочинності
- •46.Методи кримінологічного прогнозування
- •47.Види прогнозування злочинності
- •48.Злочиність неповнолітніх.
- •50.Необережна злочинність
- •51.Професійна злочинність
14.Кількісні і якісні показники злочинності
Стан злочинності характеризують кількісні та якісні показники.
Кількісні показники стану злочинності визначаються кількістю злочинів, зареєстрованих на певній території за певний час, і кількістю виявлених осіб, які вчинили злочини на певній території за певний час. Ці показники характеризують два основних аспекти злочинності — правопорушення їх "авторів", тобто осіб, які їх вчинили. Кількісне вираження цих показників не збігається, оскільки не всі злочини розкриваються і відповідно не всі особи, які їх вчинили, виявляються. Ці кількісні показники є абсолютними й іноді їх ще називають показниками рівня злочинності. Проте останні доцільно використовувати лише в аналізі стану злочинності та її динаміки в межах одного регіону, оскільки їх неможливо порівняти з відповідними показниками в інших регіонах через те, що вони однобічні, тобто враховують географічні й часові межі, проте не враховують чисельності населення регіону. З метою усунення цього недоліку і уможливлення співвіднесення абсолютних показників з чисельністю населення регіону для кількісної характеристики стану злочинності застосовують відносні показники — коефіцієнти (індекси) інтенсивності злочинності й злочинної активності населення.
Коефіцієнт (індекс) інтенсивності злочинності — це кількість зареєстрованих злочинів на 10000 або 100000 населення регіону, яке досягло віку кримінальної відповідальності. Розраховують цей коефіцієнт так:
Кі = (З/Н) ■ 10000 (або 100000),
де З — кількість злочинів; Н — чисельність населення регіону віком старше 14 років (вік, з якого настає кримінальна відповідальність).
Коефіцієнт злочинної активності населення відображує частоту вчинення кримінальних правопорушень мешканцями регіону, іншими словами, це кількість виявлених осіб, що вчинили злочини, з розрахунку на 10000 або 100000 населення регіону, яке досягло віку кримінальної відповідальності, тобто
Ка = (Оз/ Н) ■ 10000 (або 100000),
де Оз — кількість виявлених осіб, що вчинили злочини.
Наприклад, щоб визначити в яких областях України рівень злочинності найвищий, необхідно розрахувати відповідні коефіцієнти інтенсивності злочинності й порівняти їх. Рівень злочинності різних груп населення в певних регіонах можна визначити за допомогою коефіцієнтів, які розраховують стосовно відповідної групи і порівнюють з рівнем злочинності в регіоні загалом. Наприклад, можна визначити коефіцієнти інтенсивності злочинності серед неповнолітніх, чоловіків і жінок, міських і сільських мешканців, серед осіб, що раніше були засуджені.
До кількісних показників злочинності можна зарахувати і так звану ціну злочинності.
Ціна злочинності — це економічні, соціальні, моральні, фізичні й інші шкідливі наслідки вчинених злочинів. Обчислюється цей показник за кількістю вбитих і покалічених потерпілих, пограбованих, обкрадених і принижених внаслідок вчинення злочинів; розмірами матеріальної шкоди, завданої злочинами, і витратами держави на лікування потерпілих і поновлення їх здоров'я; витратами на утримання відповідних установ і правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу із злочинністю. Ціну злочинності необхідно визначати для характеристики її суспільної небезпечності, а також для розрахунку бюджетних асигнувань на боротьбу із злочинністю. Без відповідного фінансового забезпечення програми попередження злочинності неможливо реалізувати.
Структура злочинності є її якісним показником. Сутність структури злочинності полягає в описі співвідношення між групами й видами злочинів, вчинених різними категоріями правопорушників. Цей показник відображує співвідношення часток цілого. Найпоширенішими підставами для виокремлення певних груп злочинів у структурі злочинності є соціально-демографічні ознаки засуджених, юридичні властивості злочинів і кримінологічна класифікація злочинів. Згідно з цими критеріями розрізняють три основних типи структур злочинності: соціально-демографічну, кримінально-правову та кримінологічну.
Соціально-демографічна структура розкриває співвідношення між кількістю злочинців за статтю, віком, родом занять (жінки, чоловіки, повнолітні, неповнолітні, службовці, робочі, працівники сільського господарства, підприємці, особи, які не працюють, та ін.).
Кримінально-правова структура охоплює такі критерії, як спрямованість, тяжкість злочинів, форма вини, мотивація злочинів.
