- •Психологічна діагностика Під редакцією м. К. Акімової
- •§ 3. Малоформалізованние методики ................................................ .................. 51
- •Глава 3. Психометричні вимоги до побудови і перевірки
- •§ 1. Стандартизація ................................................. .................................................. .. 66
- •Глава 1
- •§ 1. Витоки психодіагностики
- •§ 2. Виникнення тестування
- •§ 3. Інші види діагностичних методик
- •§ 4. Вітчизняні роботи в області психологічної діагностики
- •Глава 2
- •§ 1. Типи діагностичних методик
- •1) Формалізовані методики;
- •§ 2. Формалізовані методики
- •§ 3. Малоформалізованние методики
- •Глава 3.
- •§ 1. Стандартизація
- •Глава 1
- •§ 1. Подання про інтелекті
- •§ 2. Подання про структурі інтелекту
- •§ 3. Інтелект і інтелектуальні тести
- •§ 4. Застосування інтелектуальних тестів
- •§ 5. Невербальні тести інтелекту
- •§ 6. Шкали виміру інтелекту д. Векслера
- •§ 7. Групові тести інтелекту, що застосовуються в вітчизняної практиці
- •§ 8. Проблеми вітчизняної діагностики інтелектуального (розумового) розвитку
- •Глава 2
- •§ 1. Подання про креативності
- •§ 2. Тести креативності
§ 4. Застосування інтелектуальних тестів
в зарубіжної психології на сучасному етапі
Отже, більшість психологів в даний час визнають, що інтелектуальні тести вимірюють рівень сформованості деяких інтелектуальних навичок, який залежить як від ступеня навченості індивідів, так і від їх природних особливостей. Але відокремити одне від іншого в тестових результатах неможливо.
Залежність тестових оцінок від навколишнього середовища означає їх мінливість, мінливість. Розуміння цього приводить до зміни основної мети тестування. Якщо раніше вимірювання з інтелектуальних тестів найчастіше використовувалися для розподілу випробуваних по категоріях і для довгострокових прогнозів, то зараз серед західних психологів спостерігається відмова від тенденції наклеювати ярлики. Жорстка, незмінна класифікація індивідів за результатами інтелектуальних тестів мала важкі негативні наслідки, тому що низький IQ залишав на дитині як би друк неповноцінності, змінював ставлення до нього оточуючих і тим самим сприяв збереженню неблагополучних умов розвитку.
В даний час інтелектуальні тести використовують в основному для прогнозу шкільних досягнень і розподілу учнів по різних типах шкіл. Так, щоб дитина в США потрапив в школу для обдарованих, йому потрібно отримати IQ за тестом Стенфорд-Біне не менше 135.
Але навіть у цій вузькій області передбачення на основі оцінок IQ не завжди виявляються точними. Німецькі психологи, проаналізувавши останні американські дослідження одночасної валідності інтелектуальних тестів щодо шкільної неуспішності, прийшли до висновку, що на основі вимірювання IQ можна лише в обмеженій мірі передбачати шкільні досягнення, тому що середні кореляції між результатами тестування та успіхами в школі, як правило, розташовані близько 0,50 [125]. Цей показник відповідає коефіцієнту детермінації, який дорівнює 0,25, і означає, що лише 25% змінних в шкільних досягнення пояснюються відмінностями у виконанні тестів інтелекту.
Отже, оцінка і прогноз шкільних досягнень на основі інтелектуальних тестів утруднені через вплив різноманітних додаткових чинників, серед яких найбільш очевидно вплив сім'ї і найбільш важливим є вплив особистості учня. Все це більше впливає на академічну успішність у школі, ніж IQ.
На зниження прогностичної цінності IQ вказують багато психологів. Більше того, як констатує А. Анастазі, навіть для отримання адекватної оцінки розумового розвитку індивіда в момент тестування тестового бала недостатньо [10, т. 1]. Для цієї мети потрібно доповнити результати тестування відомостями з інших джерел: спостереженнями, даними біографічного характеру, аналізом методів навчання і т. д. Для правильної інтерпретації результатів тестування слід знати: \
♦ про ступінь тренованості випробуваного у виконанні тестів;
♦ про мотивацію виконання тесту;
♦ про емоційний стан під час тестування;
♦ про вплив на тестові оцінки особистості експериментатора;
♦ про попередню тестуванню діяльності випробуваного й багато іншого.
Вплив навколишнього середовища на результати інтелектуальної тестування настільки велике, що для більш-менш успішного прогнозу з їх допомогою психологи намагаються вводити спеціальні індекси навколишнього середовища. Давно відомо, що середній рівень і діапазон так званих здібностей до навчання, що виявляються спеціальними тестами, широко варіюють у різних коледжах. На думку психологів, коледжі розрізняються наступним:
♦ психологічним кліматом;
♦ питомою вагою теоретичної та практичної орієнтації;
♦ ступенем участі студентів у позанавчальних, позапланових справах;
♦ інтересом до громадської діяльності;
♦ включеністю у вирішення міжнародних проблем і багатьма іншими показниками [10, т. 1].
Тому американські психологи намагаються вводити індекси, що враховують характеристики навчальних закладів.
Такі ж тенденції відзначаються і при обліку умов сімейного середовища, зокрема соціоекономічного рівня учнів. Для цього застосовуються різні шкали соціоекономічних умов - від найпростіших і грубих, які включають лише один показник (наприклад, дані про заняття батька чи рівень освіти батьків), до більш тонких і диференційованих, що містять не тільки характеристики батьків, але такі відомості, як розміри житла, наявність сучасних зручностей, наявність книг, журналів, газет, форми позашкільного навчання (наприклад, уроки музики). Так, за даними
Б. Блюма, кореляцій між оцінками за тестами інтелекту у віці 7 та 16 років можуть бути збільшені від 0,58 до 0,92, якщо враховується рівень освіти батьків [106].
Отже, беручи до уваги відомості, отримані з додаткових джерел, та враховуючи численні впливу на тестові результати, можна використовувати інтелектуальні тести для характеристики реального стану деяких умінь і навичок. Крім цього за результатами інтелектуальних тестів можна спостерігати зрушення, зміни в розумовому розвитку людини.
Є багато досліджень умов, що сприяють підвищенню або зменшенню IQ [82]. Важливо зазначити, що цей показник може змінюватися як внаслідок випадкових змін навколишнього середовища, так і в результаті запланованих втручань ззовні. Психологи встановили, що помітні підйоми і спади IQ у дітей можуть бути викликані наступними причинами:
♦ змінами в структурі сім'ї;
♦ збільшенням або зменшенням сімейного доходу;
♦ переїздом на нове місце проживання;
♦ відвідуванням дитячого саду і т. д. [108].
Збільшення IQ може бути результатом так званих компенсаторних програм навчання, які стали створюватися в США з 60-х рр.. для дітей з сімей з низьким рівнем соціоекономічні. В даний час розроблено декілька програм, за допомогою яких намагаються стимулювати інтелектуальний розвиток дітей раннього віку і тим самим обмежити вплив несприятливого навколишнього середовища на шкільне навчання.
Деякі дані з цієї проблеми призводить Л. Стрікенд [128]. Він повідомляє про спробу компенсаторного навчання, застосованого до дітей у віці 3-4 місяців, матері яких мали оцінки IQ нижче 70. Заняття, що проводяться спеціальними вихователями, дозволили через 4 роки отримати оцінки IQ у деяких дітей близько 135 при нормі 100. Це дослідження цікаво і тим, що в ньому побічно порушується питання про відносне вплив на IQ генетичного компонента і навколишнього середовища. Підтверджується вирішальне значення виховання і навчання в індивідуальних відмінностях людей за результатами інтелектуальних тестів.
Повертаючись до цілей тестування, відзначимо, що прогресивні психологи покладають великі надії на тести як на інструмент, що забезпечує кількісний індекс, показник ступеня куль-
турне перешкод, неблагополучного соціоекономічного становища. А це перший крок в такому виправленні програм і методів навчання, яке дозволить дітям із несприятливого середовища наблизитися за шкільної успішності до дітей із забезпечених сімей.
