Завдання для курсової роботи

1. Структурна схема системи передавання дискретних повідомлень. Зобразити структурну схему системи передавання дискретних повідомлень. Пояснити призначення кожного блока, дати визначення основних параметрів, що характеризують кожний блок, і навести часові діаграми сигналів на входах і виходах блоків.

2. Розрахунок параметрів кодера й декодера простого коду. Розрахувати параметри кодера й декодера простого коду: довжину коду n, тривалість двійкового символу Т_б, час передавання одного знака Т_зн, допустиму ймовірність помилки символу на вході декодера р_доп.

3. Розрахунок інформаційних характеристик джерела повідомлень. Для заданих статистичних характеристик джерела дискретних повідомлень виконати розрахунок ентропії Н(А), надмірності і продуктивності джерела R_д. Пояснити причини надмірності джерела. Сформулювати вимоги до пропускної здатності каналу зв’язку.

4. Розрахунок перешкодостійкості демодулятора. Для заданих методу модуляції й способу прийняття розрахувати й побудувати графік залежності ймовірності помилки двійкового символу на виході демодулятора від відношення сигнал/шум на вході демодулятора р = f( ); визначити необхідне відношення сигнал/шум на вході демодулятора , за якого ймовірність помилки символу на виході демодулятора дорівнює допустимій ймовірності помилки символу на вході декодера простого коду р_доп.

5. Вибір коригувального коду й розрахунок перешкодостійкості системи зв’язку з кодуванням. Для заданих методу модуляції й способу прийняття вибрати коригувальний код, що забезпечує заданий енергетичний виграш кодування при ймовірності помилки символу на виході декодера р_д=p_доп. Розрахувати й побудувати залежність ймовірності помилки символу на виході декодера від відношення сигнал/шум на вході демодулятора p_д=f₁( ). Визначити необхідне відношення сигнал/шум на вході демодулятора , за якого забезпечується ймовірність помилки символу на виході декодера р_доп. Визначити досягнутий ЕВК.

6. Розрахунок ефективності системи передавання дискретних повідомлень. Розрахувати й порівняти інформаційну, енергетичну й частотну ефективності системи зв’язку, що розраховується, для двох варіантів передавання – з перешкодостійким кодуванням і без нього. Побудувати графік граничної залежності =f(). На цьому рисунку точками позначити ефективність двох варіантів передавання. Порівняти ефективність двох варіантів передавання між собою й з граничною ефективністю. Зробити висновки за результатами порівняння.

7. Висновки. Зробити аналіз курсової роботи в цілому.

Вихідні дані для виконання КР варіанту А – 37

№ вар.	Параметри джерела повідом.				, дБ	Метод модуляції	Параметри системи цифрового перед.
	Розп. ймов.	Pb, В2	Ка	Fmax, кГц			, дБ	Метод модуляції	Спосіб прийм.	ЕВК, дБ
А-37	ДЕР	2,5	5	7,5	36	АМ	39	АМ-2	когерен.	2,0

Повідомлення неперервного джерела передається каналом зв'язку аналоговим методом. У каналі зв'язку з постійними параметрами й адитивним білим гауссівським шумом використовується модуляція гармонічного переносника.

1. Джерело повідомлень задане характеристиками первинного сигналу b(t):

- середнє значення дорівнює нулю;

- густина ймовірності миттєвих значень p(b) – гауссівський розподіл (ГР) або, так званий, нормальний розподіл(НР);

- середня потужність сигналу: Р_b = 2,5 Вт;

- коефіцієнт амплітуди: К_a = 5

- максимальна частота спектра: F_max = 7,5 КГц

2. Допустиме відношення сигнал/шум на виході одержувача ρ_{вих.доп} = 36 дБ.

3. Для передачі повідомлення використовується односмугова модуляція(ОМ)

4. Для порівняння аналогового й цифрового методів передавання задані:

- метод передавання – імпульсно-кодова модуляція (ІКМ) з рівномірним квантуванням, допустиме відношення сигнал/шум квантування ρ_кв.доп = 39 дБ;

- енергетичний виграш кодування ЕВК = 2,0 дБ, що забезпечується при використанні в каналі зв'язку перешкодостійкого кодування;

- в даному випадку використовується: метод дискретної модуляції АМ-2 та когерентний спосіб прийняття.

Вступ

Ціллю цієї курсової роботи являється закріплення знань основних положень курсу «Теорія електричного зв’язку», шляхом проведення розрахунків характеристик різних систем передачі електрозв’язку та порівняння їх за допомогою розрахованих характеристик.

Система – це сукупність об’єктів, функціонування яких визначається певною метою. Мета – визначається задачами, які розв’язує система, а степінь пристосованості системи до розв’язання поставленої задачі характеризується ефективністю (кількісна характеристика якості функціонування).

По цільовому функціонуванню системи поділяються на: інформаційні, енергетичні, технологічні. Ми маємо справу з інформаційною системою. Інформаційна система — сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів. Таке визначення може бути задовільним тільки при найбільш узагальненій точці зору і підлягає подальшому уточненню. Характеризується: точністю перетворення і передачі інформації, пропускною здатністю, швидкістю передачі інформації і т.д.

Об’єктом передачі в будь-якій системі є повідомлення, що несе інформацію U(t). Створене повідомлення U(t) в передавачі обробляється специфічним чином до створення сигналу S(t), зручного для транспортування по лінії зв’язку. Лінія зв’язку – це середовище, в якому проходить передача інформації від передавача до приймача.

В останньому пункті курсової роботи буде оцінюємо ефективність систем зв’язку. Під ефективністю систем зв’язку розуміють степінь використання якихось матеріалів, засобів, ресурсів, часу і т.д. В системах зв’язку основними ресурсами можна вважати пропускну здатність каналу С, ширину смуги частот F_k , потужність сигналу P_s. Для оцінки степені їх використання, було запропоновано порівняння їх зі швидкістю передачі інформації R. Наведені коефіцієнти, що використовувалися при розрахункові курсової роботи, являються найважливішими технічними показниками систем передачі інформації.