- •Міністерство освіти і науки України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
- •Курсова робота
- •Завдання для курсової роботи
- •І. Структурна схема аналогової системи передавання.
- •1.1.Розглянемо структурну схему аналогової системи передавання неперервних повідомлень:
- •1.2. Основні параметри, які характеризують кожний блок.
- •1) Джерело повідомлень.
- •2) Параметри модулятора та демодулятора.
- •1.3. Часові діаграми характерних сигналів на входах і виходах блоків.
- •Розрахунок епсилон-ентропії джерела Hε(b).
- •2) Розрахунок коефіцієнта надлишковості джерела χ.
- •3) Параметри каналу зв’язку
- •3) Розрахунок продуктивності джерела .
- •Розрахунок відношення середніх потужностей сигналу й шуму на вході демодулятора.
- •4.1. Зобразимо структурну схему цифрової системи передавання методом ікм з використанням у каналі зв'язку перешкодостійкого кодування й дискретної модуляції гармонічного переносника.
- •1) Джерело повідомлень.
- •2) Розрахунок параметрів ацп і цап.
- •4.3. Розрахунок перешкодостійкості демодулятора сигналу дискретної модуляції.
- •4.4. Вибір коригувального коду й розрахунок перешкодостійкості системи зв’язку з кодуванням.
- •V. Розрахунки й порівняння ефективності систем передавання неперервних повідомлень.
- •Розрахунки
- •1) Без перешкодостійкого кодування
- •2) Із перешкодостійким кодуванням
- •Аналогова модуляція.
- •VI. Висновок.
- •Використана література
3) Параметри каналу зв’язку
а)
Ширина
смуги пропускання каналу
- визначається
смугою частот модульованого сигналу.
Різниця між верхньою і нижньою частотами
пропускання каналу
б) Тривалість Тк - інтервал часу впродовж якого по каналу можна передавати сигнал.
в)
Динамічний
діапазон
- логарифм
відношення найбільшої (максимальної)
потужності що може передати канал до
мінімальної потужності – потужності
шумів в каналі.
г)
Об’єм
каналу
- чисельно
дорівнює добутку ширини спектру,
динамічного діапазону і тривалості
=
.
При умові
що ємність каналу вища ніж ємність
сигналу – по каналу можна передати цей
сигнал.
1.3. Часові діаграми характерних сигналів на входах і виходах блоків.
Рис.3. Процес перетворення дискретного повідомлення в сигнал і зворотнє перетворення сигнала у повідомлення.
ІІ. Розрахунок інформаційних характеристик джерела повідомлень.
Повідомлення неперервного джерела перетворюється в первинний аналоговий сигнал b(t) зазвичай без втрати інформації, тому розрахунки інформаційних характеристик джерела проводяться для первинного сигналу.
Вихідні дані для розрахунку:
- густина ймовірності миттєвих значень первинного сигналу при Двосторонньому експоненційному розподілі (ДЕР) р(b);
максимальна частота спектра первинного сигналу Fmax = 7,5 КГц;
- відношення середньої потужності первинного сигналу до середньої потужності помилки відновлення на виході системи передавання дорівнює
ρвих.доп = 36 дБ.
Підлягають розрахунку:
епсілон-ентропія джерела
;коефіцієнт надлишковості джерела
;продуктивність джерела
.
Розрахунок епсилон-ентропії джерела Hε(b).
Мінімальна кількість
інформації, що міститься в одному
повідомленні
відносно
,
при якому вони все ще еквівалентні,
називається епсилон-ентропією.
Епсилон-ентропія джерела розраховується за формулою:
(2.1)
де h(B) - диференціальна ентропія;
-
умовна ентропія.
Диференціальна
ентропія
залежить
від виду розподілу імовірності P(b)
та дисперсії
сигналу
.
Для нормального розподілу:
(2.2)
Нормальний розподіл ймовірності визначається за формулою (2.3):
(2.3)
Середнє значення
первинного сигналу дорівнює нулю, то
.
Помилка відтворення на виході системи
передачі є гаусівською, тому умовна
ентропія дорівнює:
(2.4)
де
- дисперсія помилки відтворення(потужності
перешкоди на виході системи передавання).
Підставимо формули (2.2) та (2.3) в формулу (2.1) і отримаємо вираз для визначення епсилон-ентропії:
,
, (2.5)
У даному випадку
дисперсія сигналу, рівна:
=
2,5 Вт, а також константи:
= 3,14;
= 2,718.
Підставляючи числові значення, при цьому переведемо дБ в рази за формулою
(2.6)
матимемо наступне:
(2.7)
.
Рис.4. Графік для Двостороннього експоненційного розподілу
2) Розрахунок коефіцієнта надлишковості джерела χ.
Коефіцієнт надлишку джерела обчислюється за формулою :
(2.8)
де Hε(B) - епсилон-ентропія джерела;
Hmax - максимально можливе значення Hε(B) що досягається за нормального розподілу ймовірності сигналу b(t) на тій самій дисперсії сигналу .
(2.9),
де
раз
За вище розрахованим отримуємо:
(2.10)
Причини надлишковості джерела.
Надлишковими в джерелі вважаються ті повідомлення, які переносять малу, а іноді і нульову кількість інформації. Час на їхню передачу затрачується, а інформації передається мало.
Присутність надлишковості означає, що частину повідомлень можна і не передавати по каналу зв’язку, а відновити на прийомі по відомих статистичних зв’язках.
Основними причинами надлишковості являються :
Різні значення імовірності окремих повідомлень.
Присутність статистичних зв’язків між повідомленнями джерела
